- •Дрогобицький державний педагогічний університет ім. Івана Франка Кафедра машинознавства та охорони праці
- •Дрогобич
- •Лабораторна робота №1 перевірка надійності болтового з'єднання, що працює на зсув
- •1. Короткі теоретичні відомості.
- •3. Технічна характеристика.
- •4. Порядок виконання роботи.
- •5. Контрольні запитання.
- •Мал. 1.
- •Лабораторна робота №2 дослідження тягової здатності пасових передач
- •1.Короткі теоретичні відомості.
- •2. Характеристика дослідного стенду дм 35у.
- •3. Технічна характеристика стенду.
- •4. Техніка безпеки при виконанні лабораторної роботи.
- •5. Порядок виконання роботи.
- •6. Контрольні запитання.
- •Лабораторна робота №3 побудова евольвентного профілю зубів методом обкочування довб’яком
- •1. Короткі теоретичні відомості.
- •2. Опис приладу тмм – 47а.
- •3. Порядок виконання роботи.
- •5. Контрольні запитання.
- •Прізвище та ініціали студента
- •Результати обміру викреслених зубів
- •Лабораторна робота № 4 визначення основних параметрів зубчастих коліс з допомогою інструментів.
- •1. Короткі теоретичні відомості.
- •2. Порядок виконання роботи
- •3. Контрольні запитання.
- •Лабораторна робота № 5 визначення коефіцієнта корисної дії черв’ячного редуктора
- •2. Опис та технічна характеристика установки дм 41.
- •3. Порядок виконання роботи.
- •4. Техніка безпеки при виконанні роботи на установці дм–41.
- •5. Контрольні запитання.
- •Дрогобицький державний педагогічний університет імені Івана Франка
- •Лабораторна робота №6 вивчення конструкцій підшипників кочення
- •2. Коротка характеристика основних типів підшипників.
- •3. Система умовних позначень підшипників.
- •Лабораторна робота № 7. Визначення опору у підшипниках ковзання.
- •1. Короткі теоретичні відомості.
- •Cхема установки.
- •3. Технічна характеристика.
- •5. Підготовка установки до виконання роботи.
- •Дрогобицький державний педагогічний університет імені Івана Франка
- •Лабораторна робота № 7
- •Визначення критичного режиму роботи підшипників
- •Лабораторна робота № 8 вивчення конструкцій, розбирання і складання редукторів
- •1. Короткі теоретичні відомості
- •2. Основні схеми рядових редукторів.
- •3. Параметри редукторів.
- •4. Змащування зубчастих передач редукторів.
- •5. Конструкції деяких редукторів.
- •6. Порядок виконання роботи.
- •7. Контрольні запитання.
- •Дрогобицький державний педагогічний університет імені Івана Франка
- •Лабораторія деталей машин
- •Лабораторна робота № 8 Вивчення конструкції, розбирання і складання редукторів.
- •Лабораторна робота №9. Вивчення конструкцій муфт різного типу.
- •Мал. 10
- •2. Порядок виконання роботи
- •Лабораторна робота №9
- •Лабораторна робота № 10 визначення критичної швидкості обертання вала.
- •1. Короткі теоретичні відомості.
- •Де р– маса диска, кг
- •4. Техніка безпеки при виконані лабораторної роботи.
- •Експериментальне значення критичного числа обертів.
- •Література
- •Зразок звіту.
Cхема установки.
Мал. 1
Установка складається із корпусу, в якому вмонтований шпиндель з досліджуваним підшипником ковзання, привода, механізму навантаження, вимірного пристрою і системи подачі масла в підшипник.
3. Технічна характеристика.
1. Підшипник ковзання:
а) діаметр - 60 мм,
б) довжина - 60 мм,
в) діаметральний зазор: заміряється для кожної установки окремо і записується в паспорт;
г) матеріал втулки - бронза БрАЖ 9-4 ГОСТ 493-54;
д) матеріал вала - Сталь 45 ГОСТ 1050-60;
е) твердість шийки вала – HRC 30-35;
2. Зусилля навантаження – 50-500 кг (0,49 – 4,9 кН);
3. Число обертів вала - 760,1350,2400 об/хв. ((80) 141; 251 рад/сек.)
4. Рекомендовані мастильні оливи - індустріальне 20,30,46 ГОСТ 1707-51;
5. Метод виміру навантаження за допомогою динамометра типу ДПУ-0,5 ГОСТ 9409-60,
6. Метод виміну моментів - індикаторами годинникового типу, або тензодатчиками опору.
7. Живлення від мережі 3-х фазним змінним струмом напругою 380 В і частотою 50 Гц.
8. Привід - електродвигун А02Л2-4 N= 0,8 кВт
4. Техніка безпеки при виконанні лабораторної роботи на установці ДМ– 29М.
1. Візуально перевірити заземлення установки.
2. Перевірити стан електроапаратури, стан ізоляцій провідників.
3. Не вмикати установку без дозволу викладача або лаборанта.
4. Не працювати довгий час на установці без подачі оливи в підшипник.
5. Після закінчення роботи установку вимкнути з електромережі.
5. Підготовка установки до виконання роботи.
Перевірити рівень оливи.
2. Перевірити кран подачі та зливу оливи з бачка та з масляної порожнини під підшипником.
3. Подати оливу краплями в підшипник (приблизно 30 – 40 крапель за хвилину).
4. Встановити верхній та нижній індикатори ( поставити на 0 рухому шкалу)
5. Навантажити підшипник зусиллям 0,20 кН (при цьому злегка порухати обойму вздовж вала)
6. Кнопкою "пуск" включають електродвигун.
7. Провести коректування нульового положення індикаторів за допомогою рухомої шкали.
8. Навантажити підшипник зусиллям 0,50 кН та дати попрацювати установці 5 хв.
Установка підготовлена до проведення лабораторної роботи.
6. Порядок виконання роботи.
1.Вирахувати динамічну в’язкість оливи в сантипауазах
де γ- питома вага оливи в кг/дм3;
ν- кінематична в’язкість.
2.Порахувати середній тиск в підшипнику Р кг/смдля навантаження N кН з інтервалом 0,50 кН по формулі:
де d - діаметр підшипника в см
l - довжина підшипника в см.
3. Вирахувати коефіцієнт рідинного тертя для значення Р по формулі:
де n - число обертів вала за хвилину;
- діаметральний зазор в підшипнику
4. Будують графік залежності f від P.
5. Підраховують коефіцієнт рідинного тертя для трьох значень чисел обертів n по певному тиску в підшипнику Р.
6. Будують графік залежності f від n
7. Включають обертання вала. Подають каплями масло в підшипник і за допомогою маховика створюють навантаження по динамометру рівне 0,50 кН. Установка працює 5 хвилин. За допомогою гвинта кронштейна виводять верхній індикатор на 0 і записують покази нижнього індикатора. По тарувальному графіку визначають момент тертя в підшипнику МТ.
8. Збільшують ступенями по 0,50 кН навантаження до одержання різного зростання моменту тертя (не більше 5,0 кН). З цього моменту підшипник працює в режимі напіврідинного тертя.
При цьому на кожному ступені навантаження за допомогою гвинта коливного кронштейна виводять верхній індикатор на 0 і записують покази нижнього індикатора і по тарувальному графіку визначають момент тертя МТ в підшипнику.
9. Далі по заданому викладачем навантаженню визначають момент тертя в підшипнику (МТ) в залежності від числа обертів вала n.
Для зміни числа обертів вала відключають електродвигун і відкривши задню кришку, перекидають клиновий пас на іншу канавку.
10. По формулі визначають коефіцієнт тертя для випадків визначенняМТ.
11. Будують графіки залежності f від Р, таf від n.
7. Контрольні питання.
1. Яке призначення підшипників ковзання?
2. Опишіть конструкції підшипників ковзання?
3. Яка послідовність умовного розрахунку підшипників ковзання?
4. Чим відрізняється напіврідинне тертя від напівсухого і при яких режимах вони виникають в підшипниках?
5. Яке призначення вкладиша і з яких матеріалів вони виготовляються?
6. Назвіть найважливіші якості мастила?