- •Дрогобицький державний педагогічний університет ім. Івана Франка Кафедра машинознавства та охорони праці
- •Дрогобич
- •Лабораторна робота №1 перевірка надійності болтового з'єднання, що працює на зсув
- •1. Короткі теоретичні відомості.
- •3. Технічна характеристика.
- •4. Порядок виконання роботи.
- •5. Контрольні запитання.
- •Мал. 1.
- •Лабораторна робота №2 дослідження тягової здатності пасових передач
- •1.Короткі теоретичні відомості.
- •2. Характеристика дослідного стенду дм 35у.
- •3. Технічна характеристика стенду.
- •4. Техніка безпеки при виконанні лабораторної роботи.
- •5. Порядок виконання роботи.
- •6. Контрольні запитання.
- •Лабораторна робота №3 побудова евольвентного профілю зубів методом обкочування довб’яком
- •1. Короткі теоретичні відомості.
- •2. Опис приладу тмм – 47а.
- •3. Порядок виконання роботи.
- •5. Контрольні запитання.
- •Прізвище та ініціали студента
- •Результати обміру викреслених зубів
- •Лабораторна робота № 4 визначення основних параметрів зубчастих коліс з допомогою інструментів.
- •1. Короткі теоретичні відомості.
- •2. Порядок виконання роботи
- •3. Контрольні запитання.
- •Лабораторна робота № 5 визначення коефіцієнта корисної дії черв’ячного редуктора
- •2. Опис та технічна характеристика установки дм 41.
- •3. Порядок виконання роботи.
- •4. Техніка безпеки при виконанні роботи на установці дм–41.
- •5. Контрольні запитання.
- •Дрогобицький державний педагогічний університет імені Івана Франка
- •Лабораторна робота №6 вивчення конструкцій підшипників кочення
- •2. Коротка характеристика основних типів підшипників.
- •3. Система умовних позначень підшипників.
- •Лабораторна робота № 7. Визначення опору у підшипниках ковзання.
- •1. Короткі теоретичні відомості.
- •Cхема установки.
- •3. Технічна характеристика.
- •5. Підготовка установки до виконання роботи.
- •Дрогобицький державний педагогічний університет імені Івана Франка
- •Лабораторна робота № 7
- •Визначення критичного режиму роботи підшипників
- •Лабораторна робота № 8 вивчення конструкцій, розбирання і складання редукторів
- •1. Короткі теоретичні відомості
- •2. Основні схеми рядових редукторів.
- •3. Параметри редукторів.
- •4. Змащування зубчастих передач редукторів.
- •5. Конструкції деяких редукторів.
- •6. Порядок виконання роботи.
- •7. Контрольні запитання.
- •Дрогобицький державний педагогічний університет імені Івана Франка
- •Лабораторія деталей машин
- •Лабораторна робота № 8 Вивчення конструкції, розбирання і складання редукторів.
- •Лабораторна робота №9. Вивчення конструкцій муфт різного типу.
- •Мал. 10
- •2. Порядок виконання роботи
- •Лабораторна робота №9
- •Лабораторна робота № 10 визначення критичної швидкості обертання вала.
- •1. Короткі теоретичні відомості.
- •Де р– маса диска, кг
- •4. Техніка безпеки при виконані лабораторної роботи.
- •Експериментальне значення критичного числа обертів.
- •Література
- •Зразок звіту.
5. Конструкції деяких редукторів.
Зубчасті редуктори за конструкцією бувають дуже різноманітні. Конструкція редукторів залежить від кількості ступенів передач, взаємного розміщення валів у просторі, конструктивних рішень опор валів, форми корпусу, способу закріплення редуктора до основи та багатьох інших факторів.
Дві частини корпусу з'єднуються між собою за допомогою відповідних болтів, а для їхнього точного взаємного центрування передбачають циліндричні або конічні штифти. У верхній частині кришки картера передбачене вікно для огляду зубчастих коліс редуктора і заливання мастила. У картері, який є одночасно і резервуаром для мастила, передбачені отвір для зливання відпрацьованого мастила і покажчик його рівня. Для кріплення редуктора до рами машини у нижній частині картера розміщені виступи з двох боків, у яких передбачені отвори під болти.
Оскільки ККД черв'ячного редуктора невисокий, то втрати потужності під час тривалої роботи спричинюють значне нагрівання мастила і корпусу. Щоб збільшити теплопередачу від корпусу у навколишнє середовище, потрібне інтенсивне обдування корпусу повітрям. Цим і обумовлюється потреба використання вентилятора. Збільшення тепловіддачі від корпусу досягається також збільшенням його зовнішньої поверхні за рахунок ребер. На кришці корпусу також передбачені додаткові ребра, які розміщені вертикально, оскільки тут омивання корпусу повітрям відбувається за рахунок природної циркуляції.
Картер корпусу черв'ячного редуктора є також резервуаром для мастила, в яке занурюються витки черв'яка і змащують черв'ячне зачеплення. Щоб збільшити інтенсивність змащування і охолодження мастила, на валу черв'яка інколи розміщують дві крильчатки, які розбризкують мастило на черв'ячне колесо і на стінки картера. У картері передбачені також отвір для випускання відпрацьованого мастила і покажчик рівня мастила, за допомогою якого ведеться періодичний контроль стану змащування.
6. Порядок виконання роботи.
1. Виконати кінематичні схеми редукторів, визначити основні розміри та характеристики редукторів, до яких відносяться: міжосьові відстані передач, модулі зачеплення, передаточні числа, основні розміри зубчастих коліс, кут нахилу зубів.
2. Визначити габаритні і приєднувальні розміри. До них відносяться: загальна довжина, ширина і висота редуктора, розміри установочної площини, якою редуктор встановлюється на плиту або раму; розміри отворів під гвинт для кріплення редуктора і розміри, що визначають розташування цих отворів;
розміри вихідних кінців валів редуктора, та їх розташування один відносно одного і відносно установочної плити.
3. Визначити розміри, що характеризують умови мащення. Розрахувати глибину занурення тихохідного вала в оливу при верхньому його рівні в одиницях модуля. Визначити зазор між дном корпуса і колесом.
4. Визначити передавальне число окремих ступеней та загальне передавальне число редуктора.
5. Визначити частоти обертання валів, при n1= об/хв.
6. Визначити крутні моменти на валах редуктора, прийнявши потужність на швидкохідному (вхідному) валі Т1 = кВт.