Дрогобицький державний педагогічний університет імені Івана Франка

Кафедра машинознавства та охорони праці

Лабораторія деталей машин

Лабораторна робота № 7

ВИЗНАЧЕННЯ ОПОРУ У ПІДШИПНИКАХ КОВЗАННЯ.

Мета роботи: Визначити коефіцієнт тертя в підшипнику ковзання в режимі рідинного тертя. Встановити залежність коефіцієнта тертя від середнього тиску в підшипнику.

Обладнання, матеріали та інструменти. установка типу ДМ-29М: підшипник ковзання, вал, динамометр, індикатори годинникового типу.

Умови проведення дослідження

1. Діаметр підшипника _________________________________________

2. Довжина підшипника ­­­________________________________________

3. Мастило ____________________________________________________

4. Питомий тиск _______________________________________________

5. Навантаження на підшипник _________________________________

6. Зусилля, необхідне для навантаження підшипника ________________

Визначення критичного режиму роботи підшипників

№п/п	n Об/хв	МТ покази індикатора	МТ Нмм	n' Об/хв	МТ1 покази індикатора	МТ1 Нм	n’’ Об/хв	МТ2 Нмм	f	P	μТ сантипауза
1
2
3
4
5
6
7
8

Подувати графіки залежності f від Р, та f від n.

Висновки:

підпис студента

Робота прийнята з оцінкою __________________________ підпис викладача

Лабораторна робота № 8 вивчення конструкцій, розбирання і складання редукторів

Мета роботи: Ознайомитись з класифікацією, конструкцією редукторів та особливостями їх складання.

Обладнання, інструменти, пристрої: конічний, циліндричний та чер­в'ячний редуктори, масштабні лінійки, штангенциркуль.

1. Короткі теоретичні відомості

Редуктором називають механізм, що складається із вмонтованих у окре­мому закритому корпусі передач зачепленням і призначений для зміни парамет­рів обертового руху – зменшення швидкості обертання і відповідно підвищення обертового моменту. Подібні механізми, які використовуються для збільшення швидкості обертання і зменшення обертового моменту, називають мультипліка­торами.

Інколи виникає потреба зміни кутової швидкості тихохідного вала редук­тора. В цьому разі його передаточне число можна змінювати переспряженням деяких зубчастих коліс. Такі редуктори, що дозволяють ступінчасто змінювати передаточне число, називають коробками швидкостей.

Розміщення передач зачепленням у окремому закритому корпусі гарантує достатню точність монтажу, добре змащування і відповідно високий ККД, мен­ше спрацювання, а також надійний захист передач від впливу навколишнього середовища.

Редуктори різних типів із постійним передаточним числом надзвичайно широко використовують у всіх галузях господарства. Коробки швидкостей ви­користовують переважно в приводі транспортних машин, металообробних верстатів та деяких інших машин, де потрібна зміна кутової швидкості при­водного вала робочого органу. Мультиплікатори застосовують рідше, лише у приводах, де вимагаються високі швидкості обертання робочих органів – центрифуг, сепараторів та ін.

Найрозповсюдженішими є редуктори, що складаються із циліндричних зубчастих передач. Такі редуктори використовують як в кінематичних ланцю­гах різних приладів, так і у високопотужних приводах машин, здатних пере­давати потужність у десятки тисяч кіловат. Редуктори, до складу яких вхо­дять конічні зубчасті і черв'ячні передачі, переважно застосовують для пере­давання малих і середніх потужностей (десятки кіловат, інколи 100 – 200 кВт). Малопотужні черв'ячні редуктори зручні для здійснення великих передаточ­них чисел в одному механізмі малих габаритних розмірів.

Редуктори за особливостями їхньої роботи поділяють на дві основні гру­пи: прості, або рядові, редуктори, в яких осі обертання зубчастих коліс не змі­нюють свого положення у просторі, і планетарні редуктори, що мають зубчасті колеса, осі обертання яких переміщаються в просторі. За допомогою планетар­них редукторів можна зменшити масу та габаритні розміри, а в деяких випад­ках дістати достатньо великі передаточні числа, але при низькому значенні ККД.