- •Дрогобицький державний педагогічний університет ім. Івана Франка Кафедра машинознавства та охорони праці
- •Дрогобич
- •Лабораторна робота №1 перевірка надійності болтового з'єднання, що працює на зсув
- •1. Короткі теоретичні відомості.
- •3. Технічна характеристика.
- •4. Порядок виконання роботи.
- •5. Контрольні запитання.
- •Мал. 1.
- •Лабораторна робота №2 дослідження тягової здатності пасових передач
- •1.Короткі теоретичні відомості.
- •2. Характеристика дослідного стенду дм 35у.
- •3. Технічна характеристика стенду.
- •4. Техніка безпеки при виконанні лабораторної роботи.
- •5. Порядок виконання роботи.
- •6. Контрольні запитання.
- •Лабораторна робота №3 побудова евольвентного профілю зубів методом обкочування довб’яком
- •1. Короткі теоретичні відомості.
- •2. Опис приладу тмм – 47а.
- •3. Порядок виконання роботи.
- •5. Контрольні запитання.
- •Прізвище та ініціали студента
- •Результати обміру викреслених зубів
- •Лабораторна робота № 4 визначення основних параметрів зубчастих коліс з допомогою інструментів.
- •1. Короткі теоретичні відомості.
- •2. Порядок виконання роботи
- •3. Контрольні запитання.
- •Лабораторна робота № 5 визначення коефіцієнта корисної дії черв’ячного редуктора
- •2. Опис та технічна характеристика установки дм 41.
- •3. Порядок виконання роботи.
- •4. Техніка безпеки при виконанні роботи на установці дм–41.
- •5. Контрольні запитання.
- •Дрогобицький державний педагогічний університет імені Івана Франка
- •Лабораторна робота №6 вивчення конструкцій підшипників кочення
- •2. Коротка характеристика основних типів підшипників.
- •3. Система умовних позначень підшипників.
- •Лабораторна робота № 7. Визначення опору у підшипниках ковзання.
- •1. Короткі теоретичні відомості.
- •Cхема установки.
- •3. Технічна характеристика.
- •5. Підготовка установки до виконання роботи.
- •Дрогобицький державний педагогічний університет імені Івана Франка
- •Лабораторна робота № 7
- •Визначення критичного режиму роботи підшипників
- •Лабораторна робота № 8 вивчення конструкцій, розбирання і складання редукторів
- •1. Короткі теоретичні відомості
- •2. Основні схеми рядових редукторів.
- •3. Параметри редукторів.
- •4. Змащування зубчастих передач редукторів.
- •5. Конструкції деяких редукторів.
- •6. Порядок виконання роботи.
- •7. Контрольні запитання.
- •Дрогобицький державний педагогічний університет імені Івана Франка
- •Лабораторія деталей машин
- •Лабораторна робота № 8 Вивчення конструкції, розбирання і складання редукторів.
- •Лабораторна робота №9. Вивчення конструкцій муфт різного типу.
- •Мал. 10
- •2. Порядок виконання роботи
- •Лабораторна робота №9
- •Лабораторна робота № 10 визначення критичної швидкості обертання вала.
- •1. Короткі теоретичні відомості.
- •Де р– маса диска, кг
- •4. Техніка безпеки при виконані лабораторної роботи.
- •Експериментальне значення критичного числа обертів.
- •Література
- •Зразок звіту.
Дрогобицький державний педагогічний університет імені Івана Франка
Кафедра машинознавства та охорони праці
Лабораторія деталей машин
Лабораторна робота № 7
ВИЗНАЧЕННЯ ОПОРУ У ПІДШИПНИКАХ КОВЗАННЯ.
Мета роботи: Визначити коефіцієнт тертя в підшипнику ковзання в режимі рідинного тертя. Встановити залежність коефіцієнта тертя від середнього тиску в підшипнику.
Обладнання, матеріали та інструменти. установка типу ДМ-29М: підшипник ковзання, вал, динамометр, індикатори годинникового типу.
Умови проведення дослідження
1. Діаметр підшипника _________________________________________
2. Довжина підшипника ________________________________________
3. Мастило ____________________________________________________
4. Питомий тиск _______________________________________________
5. Навантаження на підшипник _________________________________
6. Зусилля, необхідне для навантаження підшипника ________________
Визначення критичного режиму роботи підшипників
№п/п |
n Об/хв |
МТ покази індикатора |
МТ Нмм |
n' Об/хв |
МТ1 покази індикатора
|
МТ1 Нм |
n’’ Об/хв |
МТ2 Нмм |
f |
P |
μТ сантипауза |
1 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
2 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
3 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
4 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
5 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
6 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
7 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
8 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Подувати графіки залежності f від Р, та f від n.
Висновки:
підпис студента |
Робота прийнята з оцінкою __________________________ підпис викладача |
Лабораторна робота № 8 вивчення конструкцій, розбирання і складання редукторів
Мета роботи: Ознайомитись з класифікацією, конструкцією редукторів та особливостями їх складання.
Обладнання, інструменти, пристрої: конічний, циліндричний та черв'ячний редуктори, масштабні лінійки, штангенциркуль.
1. Короткі теоретичні відомості
Редуктором називають механізм, що складається із вмонтованих у окремому закритому корпусі передач зачепленням і призначений для зміни параметрів обертового руху – зменшення швидкості обертання і відповідно підвищення обертового моменту. Подібні механізми, які використовуються для збільшення швидкості обертання і зменшення обертового моменту, називають мультиплікаторами.
Інколи виникає потреба зміни кутової швидкості тихохідного вала редуктора. В цьому разі його передаточне число можна змінювати переспряженням деяких зубчастих коліс. Такі редуктори, що дозволяють ступінчасто змінювати передаточне число, називають коробками швидкостей.
Розміщення передач зачепленням у окремому закритому корпусі гарантує достатню точність монтажу, добре змащування і відповідно високий ККД, менше спрацювання, а також надійний захист передач від впливу навколишнього середовища.
Редуктори різних типів із постійним передаточним числом надзвичайно широко використовують у всіх галузях господарства. Коробки швидкостей використовують переважно в приводі транспортних машин, металообробних верстатів та деяких інших машин, де потрібна зміна кутової швидкості приводного вала робочого органу. Мультиплікатори застосовують рідше, лише у приводах, де вимагаються високі швидкості обертання робочих органів – центрифуг, сепараторів та ін.
Найрозповсюдженішими є редуктори, що складаються із циліндричних зубчастих передач. Такі редуктори використовують як в кінематичних ланцюгах різних приладів, так і у високопотужних приводах машин, здатних передавати потужність у десятки тисяч кіловат. Редуктори, до складу яких входять конічні зубчасті і черв'ячні передачі, переважно застосовують для передавання малих і середніх потужностей (десятки кіловат, інколи 100 – 200 кВт). Малопотужні черв'ячні редуктори зручні для здійснення великих передаточних чисел в одному механізмі малих габаритних розмірів.
Редуктори за особливостями їхньої роботи поділяють на дві основні групи: прості, або рядові, редуктори, в яких осі обертання зубчастих коліс не змінюють свого положення у просторі, і планетарні редуктори, що мають зубчасті колеса, осі обертання яких переміщаються в просторі. За допомогою планетарних редукторів можна зменшити масу та габаритні розміри, а в деяких випадках дістати достатньо великі передаточні числа, але при низькому значенні ККД.