Контрольні запитання і завдання

1. Як визначається добірка панелей управління?

2. Які є види подання документа?

3. Як настроюють маштаб відображення документа?

4. Опишіть процедуру вибору одиниць вимірювання для настроювання параметрів документа.

5. Що таке список швидкого відкриття документів, його настроювання?

6. Що забезбечує контекстно-чутливе перемикання розкладки клавіатури? Як її виконують?

7. Чому рекомендують не користуватися швидким збереженням файлів?

8. Як здійснюють настроювання автозбереження?

9. Робота з Помощником WORD.

10. Що таке шаблон “Обычный”?

11. Перелічте первинні налагоджування процесора MSWORD.

12. Перелічте первинні налагоджування параметрів друкованого документа.

13. Шо таке колонтитул? Ск він створюється?

14. Які варіанти форматування ви знаєте?

15. Шо являють собою спецефекти при форматуванні?

Звіт повинен містити:

1. Найменування лабораторної роботи.

2. Тему лабораторної роботи.

3. Мету роботи лабораторної роботи.

4. Команди доступу до первинних настроювань текстового процесора. Кнопковий еквівалент на панелі інструментів.

5. Ескізи результатів настроювання.

6. Файл на дискеті з результатами п 2.13.

7. Висновки з виконаної роботи.

Лабораторна робота WORD_2

Введення символів і формул

Мета роботи: Відпрацювати прийоми введення спеціальних символів і формул.

До початку виконання завдань бажано ознайомитись з матеріалами: [1] – с.с. 261, 279-281 ;[2] – c.c.191, 192, 196-200.

1. Введення спеціальних символів

Завдання будемо виконувати введенням фрази: Довжина окружності дорівнює 2πR.

1.1. Заміна шрифту. Введіть текст: Довжина окружності дорівнює 2pR. Виділіть букву «р». На панелі Форматирование розкрийте список шрифтів і виберіть символьний набір Symbol. Символ «р» заміниться символом «р».

Якщо панель Форматирование сховано, то доступ до списку шрифтів можна одержати командою Формат/Шрифт. Це найбільш стандартний прийом. Його можна використовувати у всіх програмах, що має засоби для зміни шрифту, але для його застосування потрібно заздалегідь знати, який символ латинського шрифту відповідає потрібному символу грецького шрифту, а це не завжди можливо.

1.2. Класичний підхід. Введіть текст: Довжина окружності дорівнює 2xR. Виділіть символ «х». Відкрийте програму Таблица символов (Пуск/Программы/Стандартные/Служебные/Таблица символов). У вікні цієї програми виберіть шрифт Symbol. У полі таблиці розшукайте символ π, виділіть, клацніть на кнопці Выбрать і на кнопці Копировать. Поверніться у вікно Microsoft Word і комбінацією клавіш CTRL+V вставте з буфера обміну скопійований символ на місце виділеного.

Цей прийом діє в більшості програм. Його застосовують, якщо заздалегідь невідомо, якому символу латинського шрифту відповідає необхідний символ.

1.3. Використання стилю. Якщо документ мыстить багато символів грецького алфавіту, має сенс створити для них спеціальний знаковий стиль. На базі існуючого знакового стилю, наприклад стилю Основной шрифт абзацу створіть новий знаковий стиль, наприклад Грецький. Для цього відкрийте діалогове вікно командою Формат/Стиль і клацніть на кнопці Создать. У діалоговому вікні Создание стиля в полі Имя введіть ім'я нового стилю, у списку, що розкривається, Стиль виберіть пункт Знака й у списку Основан на стиле виберіть базовий стиль. Якщо передбачається і надалі створення аналогічних документів, створений стиль можна зберегти в шаблоні, установивши прапорець Добавить в шаблон. Після цього клацніть на кнопці Формат, в меню, що з’явиться вибрати пункт Шрифт і замінити поточний шрифт символьним набором Symbol. Надалі при необхідності введення грецьких букв достатньо на панелі форматування вибрати стиль Греческий.

Цей прийом специфічний для програми Microsoft Word. Далеко не всі текстові редактори і процесори дозволяють створювати знакові стилі — більшість використовують тільки стилі абзацу, застосування яких змінює шрифт повністю у всьому абзаці.

1.4. Застосування «гарячих клавіш». Це найефективніший прийом. Немає більш швидкого способу введення нестандартних символів, ніж введення за допомогою заздалегідь призначених клавіатурних комбінацій. Так, наприклад, ми можемо закріпити символ р за комбінацією клавіш CTRL+ALT+P і використовувати її усюди, де в цьому виникає потреба.

Дайте команду Вставка/Символ — відкриється діалогове вікно Символ. У списку Шрифт виберіть шрифт Symbol. У таблиці символів розшукайте і виберіть символ π. Клацніть на кнопці Клавиша — відкриється діалогове вікно Настройка клавиатури. Переконайтеся в тому, що текстовий курсор перебуває в полі Новое сочетание клавиш (у таких випадках говорять, що фокус введення належить елементу управління Новое сочетание клавиш). Якщо це не так, перемістіть фокус введення в потрібне поле послідовними натисканнями клавіші TAB.

Коли фокус введення перебуває в потрібному полі, натисніть бажану комбінацію клавіш, наприклад CTRL+ALT+P. Зверніть увагу на запис, що з'явився в полі, і клацніть на кнопці Назначить. Закрийте відкриті діалогові вікна і перевірте роботу даної комбінації.

Зверніть увагу на те, що для того самого символу можна призначати кілька комбінацій клавіш. Якщо потрібно змінити призначення, необхідно в діалоговому вікні Настройка клавиатури виділити призначену комбінацію і клацнути на кнопці Удалить. Якщо потрібно, щоб призначена комбінація діяла у всіх знову створюваних документах, її можна зберегти в поточному шаблоні, установивши прапорець Сохранить изменения.

1.5. Використання засобу автозаміни. У метода «гарячих клавіш» є істотний недолік, пов’заний з тим, що треба запам'ятовувати, якому символу яка комбінація відповідає. Якщо передбачається введення безлічі нестандартних символів, зручно використовувати засіб автоматичної заміни символів при введенні.

Дайте команду Вставка/Символ - відкриється діалогове вікно Символ. У списку Шрифт виберіть шрифт Symbol; У таблиці символів розшукайте і виберіть символ π. Клацніть на кнопці Автозамена - відкриється діалогове вікно Автозамена. У полі Заменить на введіть замінну комбінацію «.пи.». (Навіщо символи «пі» оточені крапками з двох сторін, з’cуйте самостійно, експериментуючи з введенням виразу 2рR). Аналогічним чином можна організувати введення й інших символів: «.фи.», «.тау.», «.кси.» і так далі.

1.6. Створити свій фрагмент тексту з спеціальними символами (згідно варіанту).

Варіанти завдань

1) 	2) 	3) 	4) 	5) 
6) 	7) 	8) 	9) 	10) 
11) 	12) 	13) 	14) 	15) 
16) 	17) 	18) 	19) 	20) 
21) 	22) 	23) 	24) 	25) 
26) 	27) 	28) 	29) 	30) 