2. Пояснити, чому ват «Іскра», на Вашу думку, опинився в такому становищі? Які з заходів були прийняті необґрунтовано?

3. Які чинники зовнішнього та внутрішнього середовища, на Вашу думку, враховуються при формуванні стратегії цього підприємства?

3.5. Завдання та тести до проведення практичних занять із стратегічного аналізу потенціалу ринку й підприємства

А5. Тести одиничного та множинного вибору відповідей

1. До основних параметрів визначення СЗГ належать:

а) географічний район;

б) ціна;

в) потреба;

г) технологія;

ґ) тип споживача.

2. СЗГ трактують як:

а) окремий сегмент ринку, на якому організація функціонує або має намір функціонувати;

б) окремий сегмент оточення підприємства, на який вона має намір вийти;

в) великий сегмент ринку, який контролює певне підприємство;

г) окремі підрозділи в структурі підприємства;

ґ) окрема компонента зовнішнього середовища.

3. Визначення абсолютного потенціалу ринку ґрунтується на таких принципах:

а) кожного потенційного споживача товару вважають реальним споживачем;

б) частина потенційних споживачів товару є реальними споживачами;

в) кожний споживач використовує товар при кожній можливості його застосування;

г) кожний споживач використовує товар при необхідності;

ґ) при кожному використанні товар вживається в оптимальному обсязі.

4. Метод аналізу розривів Й. Вебера застосовується:

а) для оцінки привабливості ринку;

б) для визначення нестабільності зовнішнього середовища;

в) для оцінки конкурентного статусу підприємства;

г) для оцінки портфеля підприємства;

ґ) для вибору бізнес – стратегії.

5. Макросегментація ринку проводиться за такими основними критеріями:

а) купівельна спроможність споживачів;

б) технологія;

в) тип споживача;

г) стиль життя споживачів;

ґ) функція товару.

6. Побудова ринково - продуктивних таблиць ( сіток сегментації ) дозволяє:

а) вивчати життєвий цикл попиту;

б) оцінювати привабливість ринку;

в) визначати СЗГ;

г) аналізувати конкурентоспроможність підприємства;

ґ) вибирати стратегію СГЦ.

7. Розрізняють такі детермінанти попиту:

а) товар;

б) ціна товару;

в) товарорух;

г) просування товару;

ґ) конкуренти.

8. Конкурентний статус підприємства оцінюють за такими показниками (за І. Ансоффом):

а) рівень майбутньої нестабільності;

б) відносний рівень стратегічних капіталовкладень;

в) темпи зростання попиту;

г) рівень «оптимальності» стратегії;

ґ) рівень відповідності потенціалу підприємства «оптимальній» стратегії.

9. Модель стратегічних груп розроблена:

а) І. Ансоффом;

б) М. Портером;

в) А. Томпсоном;

г) А. Вайсманом;

ґ) Й. Вебером.

10. Оцінка конкурентної сили підприємства належить до:

а) аналізу ринкової ситуації в галузі та конкуренції в ній;

б) аналізу ситуації у середині підприємства;

в) стратегічного аналізу диверсифікованих підприємств;

г) розроблення загальних стратегій конкуренції.

Б5. Завдання до практичних занять із проведення стратегічного аналізу потенціалу ринку й підприємства

1. Дослідити можливості ринку методом аналізу розривів Й. Вебера з позиції парфумерної фірми, яка випускає засіб для полоскання рота. Потенційним споживачем його може бути будь-яка людина, віком понад п’ять років, що становить 90% населення України. Цей засіб рекомендовано використовувати два рази на день. Нормальне разове використання становить 27,3 г. Засіб фасується у флакони об’ємом 440 г. Опитування споживачів засвідчило, що 35,9% опитаних користуються засобами для полоскання рота, з них 14,5% вже користуються засобом цього виробника.

2. Під час панельного дослідження реалізації відеомагнітофонів задіяні 200 магазинів, з них 50 взяли участь у панельних опитуваннях. За результатами проведеного дослідження отримані такі результати: а) запас відеомагнітофонів різних марок на складах цих 50 магазинів становив: на 1 січня 2009 р.- 15 тис. од., на 1 липня 2009 р.- 10 тис. од.; б) у січні 2009 р. ними закуплено 25 тис. відеомагнітофонів різних марок, у лютому – 5 тис. од. Визначити індекс панелі і місткість ринку відеомагнітофонів у 2009 р.

3. Привести приклади товарів новинок, які з’явилися на ринку в останній час. Якими конкурентними перевагами вони володіють?

В5. Ситуаційно-розрахункове завдання №5

Вихідні дані.

Україна не належить до «чайних» країн, що пояснюється не лише географічним положенням і кліматичними умовами, але й національними традиціями. Великобританія, наприклад, де чайний кущ не вирощують, за споживанням чаю посідає одне з перших місць у світі. В Україні на одного мешканця в середньому припадає близько 300 г сухого чайного листка на рік. Приблизно стільки ж, але дещо іншої якості чай, споживають у США, Німеччині, Франції. Втричі більше споживають його сусідні країни – Польща та Росія (відповідно 0,85 кг і 0,94 кг на особу).

Більшість фахівців оцінюють сьогодні обсяги чайного ринку України в межах 15 тис. тонн, що становить близько 7,5 мільярдів умовних чашок на рік. Споживання чаю в Україні має регіональні особливості. Найбільше чаю п’ють в індустріальних центрах Донецько-Придніпровського регіону і східних областях, багато споживають і на півдні, а найменше – на заході.

Ринок чаю в Україні вважають ринком імпортерів, тому, очевидно, що він залежить від світової кон’юнктури. Зараз на світовому ринку спостерігають підвищений попит на чай, що зумовлено загальносвітовим зростанням його споживання. Водночас два найбільші виробники – Індія та Китай – з кожним роком зменшують експорт незалежно від урожаю внаслідок зростання внутрішнього попиту. Збільшення пропозиції на світовому ринку можливе переважно за рахунок інших великих виробників: Шрі–Ланки, Кенії та Індонезії.

В Україну завозять понад 80% чаю зі Шрі–Ланки, близько 10% - з Індії, решту - з Китаю, Індонезії, Аргентини, Грузії тощо. Структура вітчизняного ринку за видами чаю: купажований чорний байховий – 87, зелений – 10 і фруктовий або трав’яний – 3 %. Питома вага зеленого чаю зростає швидкими темпами, що зумовлено його тонізуючими властивостями й високим вмістом вітаміну С. За способом переробки процентне співвідношення гранульованих і традиційних видів чаю становить 70:30. Зростають обсяги продажу пакетованого чаю, який у структурі українського ринку досягнув 11%.

В Україні операторів чайного бізнесу (понад 140 фірм) поділяють на дві категорії: виробники (фасувальники) та імпортери. До основних виробників належать «Мономах» і «Одеса - чай».

Першість серед виробників чаю утримує фірма «Мономах», яка спеціалізується на чайному бізнесі вже понад вісім років. «Мономах» випускає дві популярні марки чаю – «Князь» і «Мономах». Цейлонський чай «Князь» посідає в загальному обороті фірми понад 50 %, а чай «Мономах» - 30 %. Обсяги продажу становлять близько двох тисяч тонн. Товар реалізується через сотню дилерів, які обслуговують понад вісім тисяч підприємств стаціонарної роздрібної мережі в усіх регіонах України.

Акціонерне товариство «Одеса - чай» випускає такі види чаю: натуральний сортовий фасований, байховий чорний і зелений. З останні сім років обсяги виробництва зменшилися більше, ніж у 14 разів, проте підприємство має всі необхідні передумови для поліпшення становища. Свою продукцію «Одеса – чай» здебільшого фасує в одноразові пакетики. Морський порт і вигідне географічне положення дають змогу робити це з мінімальними втратами. Основним ринком збуту є російський, де існують сприятливіші умови і великий попит. Хоч у перспективі, за умови створення сприятливих умов для вітчизняних виробників, « Одеса – чай » планує повернутися на український ринок.

Імпортери поділяються на власників торгових марок і чистих дистриб’юторів. Серед найвідоміших операторів ринку – компанії «Стандарт Трейдинг КО. Україна» ( торгова марка «Батік» ), «Орімі трейд» («Принцеса Нурі», «Принцеса Канді» , «Принцеса Гіта», і «Принцеса Ява»). Добре зарекомендувала себе на ринку шрі - ланкійська марка «Ділмах», чай цієї марки імпортують два дистриб’ютори «Фактум – Юг» і «Октопус». Збутом пакетованого чаю «Ліптон» займаються дистриб’ютори «Юнайтед», «Проект Лтд» тощо.

Усі чайні оператори намагаються поліпшити свої ринкові позиції шляхом розширення асортименту на потужної рекламної компанії.

За оцінками фахівців, з поліпшенням економічної ситуації обсяги ринку через п’ять років подвояться і становитимуть 25 – 30 тисяч тонн на рік. Швидко зростатиме попит на дешеві низькоякісні сорти, хоча повільно, проте виявлятиметься інтерес і до справжнього якісного товару, зокрема зеленого чаю; передбачається збільшення обсягів продажу пакетованого чаю.

Завдання. На основі поданої інформації та власних міркувань проаналізувати ринок чаю в Україні, оцінити його привабливість і потенціал основних конкурентів.