- •Міністерство аграрної політики та продовольства україни
- •1. Загальні відомості
- •1.1. Класифікація токарних різців.
- •1.2. Основні види точіння.
- •1.3. Вплив кутів різця на процес різання.
- •1.4. Дрібнення стружки.
- •1.5. Оптимальний знос різців.
- •2. Методика призначення раціональних режимів різання.
- •Порядок призначення режиму різання наступний.
- •2.1. Вибір матеріалу, геометричних параметрів ріжучої частини і розмірів токарних різців.
- •2.1.1. Вибір матеріалу ріжучої частини різця.
- •2.1.2. Визначення геометричних параметрів ріжучої частини і розмірів різця.
- •2.2. Призначення глибини різання.
- •2.3. Призначення величини подачі.
- •2.4. Визначення швидкості різання.
- •3.5. Перевірка обраного режиму різання
- •3.5.1. Перевірка за потужністю приводу шпинделя верстата
- •3.5.2. Перевірка по міцності механізму поздовжньої подачі.
- •3.5.3. Перевірка по міцності державки різця.
- •3.5.4. Перевірка по міцності платівки твердого сплаву.
- •3. Розрахунок часу виконання операції.
- •3.1. Визначення основного часу.
- •4. Розрахунок потреби в обладнання.
- •5. Техніко-економічна ефективність.
- •Приклад розрахунку режим а різання
- •1. Вибір токарного різця.
- •4.2. Визначаємо частоту обертання шпинделя, об/хв, за розрахунковою швидкості різання:
- •5.2. Перевірка по міцності механізму поздовжньої подачі верстата.
- •5.3. Перевірка по міцності державки різця
- •5.4. Перевірка по міцності пластинки твердого сплаву різця.
- •6. Розрахунок часу виконання операції.
- •6.1. Розрахунок основного часу.
- •6.2. Розрахунок штучного часу.
- •7. Розрахунок потреби в обладнанні.
- •Додатки
- •Відмінні ознаки різців
- •Вибір типових марок твердого сплаву
- •Розміри прохідних відігнутих різців з пластинкою з твердого сплаву
- •Форми передньої поверхні
- •Кути ріжучої частини різців
- •Значення кутів φ і φ1
- •Геометричні параметри ріжучої частини різця з непереточуваними пластинками
- •Припуски для обробки зовнішніх циліндричних поверхонь
- •Подача при чистовому точінні
- •Подача при чорновому зовнішньому точінні різцями з пластинками із твердого сплаву та із швидкоріжучої сталі
- •Значення коефіцієнта і показників степеня у формулах швидкості різання
- •Поправочний коефіцієнт Kμv, що враховує вплив фізико-механічних властивостей оброблюваного матеріалу на швидкість різання
- •Значення коефіцієнта Kr і показника степеня nv у формулі для розрахунку коефіцієнта оброблюваності Kμv
- •Поправочний коефіцієнт Knv враховує вплив стану поверхні заготовки на швидкість різання
- •Поправочний коефіцієнт Kuv, що враховує вплив матеріалу інструмента на швидкість різання
- •Поправочні коефіцієнти які приймаються до уваги параметрів різця на швидкість різання
- •Поправочний коефіцієнт Коuv, враховуючи вплив виду обробки на швидкість різання
- •Значення коефіцієнтів і показників степеня в формулах сили різання при точінні
- •Поправочний коефіцієнт Кμр, для сталі й чавуну, який враховує вплив якості оброблюваного матеріалу на силову залежність
- •Величини сили різання Рz, що допускаються міцністю пластинок твердого сплаву
- •Поправочні коефіцієнти, що враховують вплив геометричних параметрів ріжучої частини інструмента на складові сили різання при обробці сталі і чавуну
- •Допоміжний час на установку, вивірку і зняття деталі
- •Допоміжний час на робочий хід
- •Допоміжний час на вимірювання
- •Підготовчо-заключний час
- •Паспортні дані токарних верстатах
- •Вихідні дані до розрахунково-графічної роботи №1
3.5.4. Перевірка по міцності платівки твердого сплаву.
Умова міцності пластинки твердого сплаву:
Рz≤[Рz],
де Рz - фактична сила різання, Н;
[Рz] - сила різання, що допускається міцністю пластинки твердого сплаву, наведена в табл. 20 П.
Якщо умова міцності не витримується, то необхідно збільшити товщину пластинки.
3. Розрахунок часу виконання операції.
Штучний час Тшт - час, що витрачається на виконання операції, хв, знаходиться за формулою:
Тшт=Тосн+Тдоп+Тобс+Твідп,
де Тосн - основний час, це частина штучного часу, що витрачається на зміну і наступне визначення стану предмета праці, тобто час безпосереднього впливу інструмента на заготовку;
Тдоп - допоміжний час, це частина штучного часу, що витрачається на виконання прийомів, необхідних для забезпечення безпосереднього впливу на заготовку; до цього часу належить час, що витрачається на установку, закріплення, зняття заготовки, час на управління верстатом при підготовці робочого ходу, виконання вимірювань у процесі обробки;
Тобс - час обслуговування робочого місця, це частина штучного часу, що витрачається виконавцем на підтримку засобів технологічного оснащення в працездатному стані і догляд за ними та робочим місцем. Час обслуговування робочого місця складається з часу організаційного обслуговування (огляд і випробування верстата, розкладка і прибирання інструменту, змащення й очищення верстата ) і часу технічного обслуговування (регулювання і налагодження верстата, зміна і налагодження ріжучого інструменту, тощо);
Твідп - час на особисті потреби, це частина штучного часу, що витрачається людиною на особисті потреби і при утомливих роботах, на додатковий відпочинок.
3.1. Визначення основного часу.
Основний технологічний час Тосн, визначається за формулою:
де i - число робочих ходів;
L - загальна довжина робочого ходу різця (супорта) в траєкторії руху подачі, мм.
Довжина робочого ходу
L=l+l1+l2+l3,
де l - довжина оброблюваної поверхні деталі, мм;
l1 - величина шляху врізання, мм, l1=tctgφ+(0,5-2);
l2 - величина, перебігу різця, l2=1-3 мм;
l3 - величина шляху для зняття пробних стружок або для замірів деталі, l3=5-8 мм. При роботі на налаштованих верстатах l3=0.
3.2. Допоміжний час.
До цього часу відноситься час який витрачається на встановлення, вивірку і зняття заготовки (табл. 22П), на робочий хід (табл. 23П), на виконання вимірювань в процесі обробки (табл. 24П).
3.3. Визначення оперативного часу.
Суму основного і допоміжного часу називають оперативним часом: Топер=Тосн+Тдоп.
Оперативне час є основною складовою штучного часу.
3.4. Час на обслуговування робочого місця і час на особисті потреби.
Час на обслуговування робочого місця, і час на особисті потреби часто беруть у відсотках від оперативного часу:
Тобс=(3-8 %)Топер; Твідп=(4-9 %)Топер; Тобс+Твідп≈10 % Топер.
3.5. Штучно-калькуляційні час.
Штучно-калькуляційний час Тшт визначає норму часу - час виконання певного обсягу робіт у конкретних виробничих умовах одним або декількома робітниками. До складу штучно-калькуляційного часу входить, крім штучного часу, ще й час на підготовку робітників і засобів виробництва до виконання технологічної операції та приведення їх у початковий стан після її закінчення - підготовчо-заключний час Тпз. Цей час необхідний для отримання завдання, пристосувань, оснащення, інструменту, встановлення їх, для налагодження верстата на виконання операції, зняття всіх засобів, оснащення і здачі їх (табл. 25П). У штучно-калькуляційного час підготовчо-заключний час входить як частка його, що припадає на одну заготовку. Чим більше число заготовок п обробляється з одного налагодження верстата (з одного установа в одній операції), тим менша частина підготовчо-заключного часу входить до складу штучно-калькуляційного:
.
У масовому виробництві ТПЗ приймається рівним нулю, так як практично вся робота виконується при одній наладці верстата.