- •Міністерство аграрної політики та продовольства україни
- •1. Загальні відомості
- •1.1. Класифікація токарних різців.
- •1.2. Основні види точіння.
- •1.3. Вплив кутів різця на процес різання.
- •1.4. Дрібнення стружки.
- •1.5. Оптимальний знос різців.
- •2. Методика призначення раціональних режимів різання.
- •Порядок призначення режиму різання наступний.
- •2.1. Вибір матеріалу, геометричних параметрів ріжучої частини і розмірів токарних різців.
- •2.1.1. Вибір матеріалу ріжучої частини різця.
- •2.1.2. Визначення геометричних параметрів ріжучої частини і розмірів різця.
- •2.2. Призначення глибини різання.
- •2.3. Призначення величини подачі.
- •2.4. Визначення швидкості різання.
- •3.5. Перевірка обраного режиму різання
- •3.5.1. Перевірка за потужністю приводу шпинделя верстата
- •3.5.2. Перевірка по міцності механізму поздовжньої подачі.
- •3.5.3. Перевірка по міцності державки різця.
- •3.5.4. Перевірка по міцності платівки твердого сплаву.
- •3. Розрахунок часу виконання операції.
- •3.1. Визначення основного часу.
- •4. Розрахунок потреби в обладнання.
- •5. Техніко-економічна ефективність.
- •Приклад розрахунку режим а різання
- •1. Вибір токарного різця.
- •4.2. Визначаємо частоту обертання шпинделя, об/хв, за розрахунковою швидкості різання:
- •5.2. Перевірка по міцності механізму поздовжньої подачі верстата.
- •5.3. Перевірка по міцності державки різця
- •5.4. Перевірка по міцності пластинки твердого сплаву різця.
- •6. Розрахунок часу виконання операції.
- •6.1. Розрахунок основного часу.
- •6.2. Розрахунок штучного часу.
- •7. Розрахунок потреби в обладнанні.
- •Додатки
- •Відмінні ознаки різців
- •Вибір типових марок твердого сплаву
- •Розміри прохідних відігнутих різців з пластинкою з твердого сплаву
- •Форми передньої поверхні
- •Кути ріжучої частини різців
- •Значення кутів φ і φ1
- •Геометричні параметри ріжучої частини різця з непереточуваними пластинками
- •Припуски для обробки зовнішніх циліндричних поверхонь
- •Подача при чистовому точінні
- •Подача при чорновому зовнішньому точінні різцями з пластинками із твердого сплаву та із швидкоріжучої сталі
- •Значення коефіцієнта і показників степеня у формулах швидкості різання
- •Поправочний коефіцієнт Kμv, що враховує вплив фізико-механічних властивостей оброблюваного матеріалу на швидкість різання
- •Значення коефіцієнта Kr і показника степеня nv у формулі для розрахунку коефіцієнта оброблюваності Kμv
- •Поправочний коефіцієнт Knv враховує вплив стану поверхні заготовки на швидкість різання
- •Поправочний коефіцієнт Kuv, що враховує вплив матеріалу інструмента на швидкість різання
- •Поправочні коефіцієнти які приймаються до уваги параметрів різця на швидкість різання
- •Поправочний коефіцієнт Коuv, враховуючи вплив виду обробки на швидкість різання
- •Значення коефіцієнтів і показників степеня в формулах сили різання при точінні
- •Поправочний коефіцієнт Кμр, для сталі й чавуну, який враховує вплив якості оброблюваного матеріалу на силову залежність
- •Величини сили різання Рz, що допускаються міцністю пластинок твердого сплаву
- •Поправочні коефіцієнти, що враховують вплив геометричних параметрів ріжучої частини інструмента на складові сили різання при обробці сталі і чавуну
- •Допоміжний час на установку, вивірку і зняття деталі
- •Допоміжний час на робочий хід
- •Допоміжний час на вимірювання
- •Підготовчо-заключний час
- •Паспортні дані токарних верстатах
- •Вихідні дані до розрахунково-графічної роботи №1
5.3. Перевірка по міцності державки різця
де σзгин - найбільша напруга в тілі різця, залежне від сприйманого навантаження, матеріалу тіла різця і розмірів поперечного перерізу, МПа;
Умова по міцності державки різця виражається наступною формулою:
,
де σзгин - найбільша напруга в тілі різця, залежне від сприйманого навантаження, матеріалу тіла різця і розмірів його поперечного перерізу, МПа;
.
де Мзгин - згинальний момент, Нм;
l - вихід різця з різцетримача, м; вилхід різця приймаємо l=1,5H (H - висота державки різця, H=25 мм);
W - осьовий момент опору або момент опору при згині, м3 (для прямокутного перерізу W=ВН2/6); [σзгин] - допустима напруга для державки різця, МПа (для сталі [σзгин]=200-250 МПа). Приймається [σзгин]=200 МПа. Тоді напруга в тілі різця визначається за формулою:
МПа.
Так як (138,4<200 МПа), вибраний режим різання задовольняє умові по міцності державки різця.
5.4. Перевірка по міцності пластинки твердого сплаву різця.
Умова міцності пластинки твердого сплаву різця виражається наступною формулою:
Рz<[Рz], де Рz - фактична сила різання, Н, Рz=6150 Н;
[Рz] - величина сили різання, що допускається по міцності пластинок твердого сплаву в залежності від їх товщини в мм. Відповідно до табл. 20П товщину пластинки твердого сплаву слід брати не менше 8 мм.
6. Розрахунок часу виконання операції.
6.1. Розрахунок основного часу.
Основний час Тoсн на зміну форми і розмірів заготовки визначаємо за формулою Li,
L - загальна довжина робочого ходу різця (супорта) в траєкторії руху подачі, мм.
L=l+l1+l2+l3,
де l - довжина оброблюваної поверхні, мм, l=140 мм;
l1 - величина шляху врізання, мм, l1=tctgφ+(0,5-2)=3ctg45º+2=5 мм;
l2 - величина, перебігу різця, l2=1-3 мм, приймаємо l2=3 мм;
l3 - величина шляху для зняття пробних стружок або для замірів деталі, мм. У масовому виробництві при роботі на налаштованих верстатах l3 не враховується l3=0;
i - кількість робочих проходів різця, i=1.
Основний час, хв, дорівнює:
хв;
хв.
6.2. Розрахунок штучного часу.
Штучний час, що витрачається на дану операцію:
Тшт=Тосн+Тдоп+Тобс+Твідп
де Тдоп - допоміжний час, хв:
- Час на установку і зняття деталі за табл. 22П - 1,10 хв;
- Час на робочий хід за табл. 23П приймаємо 0,5 хв;
- Час на вимірювання деталі по табл. 24П приймаємо 0,16 хв;
Тдоп=1,10+0,5+0,16=1,66 хв.
Оперативне час, Топ=То+Тдоп=(0,95+0,76)+1,66=3,37 хв.
Час обслуговування робочого місця Тобс=(3-8 %)∙Топ; час перерв у роботі Тпер=(4-9 %)∙Топ.
Штучний час Тшт=1,71+1,66+0,05∙3,37+0,05∙3,37=3,7 хв.
7. Розрахунок потреби в обладнанні.
Розрахункова кількість верстатів z для виконання певної операції при масовому виробництві одно:
де П - програма випуску деталей в зміну, шт., приймаємо П=500 шт;
Тзм - час роботи верстата за зміну, год, Тзм=8 год, верстата.
8. Техніко-економічна ефективність.
8.1. Коефіцієнт основного часу
Коефіцієнт основного часу
Ко=Тосн/Тшт=1,71/3,7=0,46.
Дані говорять про те, що при виконанні операції точіння відносно багато часу відводиться для допоміжних дій, тому слід провести організаційні чи технологічні заходи з механізації процесів, скороченню допоміжного часу і т.д.
8.2. Коефіцієнт використання верстата по потужності
де KN - коефіцієнт використання верстата по потужності;
Np – потужність різання, кВт, Np=6,12 кВт;
Nпв - потужність головного приводу верстата, кВт, Nпв=10 кВт;
η - ККД верстата.
.
Чим ближче KN до 1, тим більш повно використовується потужність верстата. У нашому випадку коефіцієнт використання верстата по потужності досить високий.
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ
1. Байкалова В.М., Колокатов A.M. Методичні вказівки з розрахунку (призначенням) режимів різання при точінні. М.: МІІСП, 1989.
2. Некрасов С.С. Обробка матеріалів різанням: Підручник. М.: Агропромиздат, 1996.
3. Короткий довідник металіста/ За ред. О.М. Малова. Вид. 2. М.: Машинобудування, 1971.
4. Довідник технолога машинобудівника. В.2 -х т./ За ред. А.Г. Косилової і Р.К. Мещерякова. - 4- е вид., Перераб. і доп. М.: Машинобудування, 1985.
5. Некрасов С.С., Байкалова В.М. Методичні рекомендації з виконання домашнього завдання з курсу «Обробка конструкційних матеріалів різанням». М.: МІІСП, 1988.
6. Некрасов С.С., Байкалова, В.М., Колокатов A.M. Визначення технічної норми часу верстатних операцій: Методичні рекомендації. М.: MГAУ, 1995.