- •О.В. Харитонов
- •1. Поняття предмета земельного права;
- •2. Метод земельного права
- •3. Поняття і основні принципи земельного права
- •4. Система земельного права
- •5. Джерела земельного права
- •1. Загальна характеристика права власності на землю;
- •2. Право державної власності на землю
- •3. Право колективної власності на землю.
- •4. Право приватної власності громадян на землю
- •1. Поняття землекористування;
- •2. Форми землекористування
- •3. Припинення і перехід прав на землю
- •4. Вилучення (викуп) земель
- •5. Плата за придбання землі у власність, земельний податок, орендна плата за землю
- •6. Права і обов'язки власників землі та землекористувачів
- •7. Захист і гарантії прав власників землі та землекористувачів
- •1. Поняття і склад земельного фонду;
- •2. Органи державного управління земельним фондом та їх функції
- •3. Контроль за використанням і охороною земель та їх моніторинг
- •4 . Державний земельний кадастр
- •5. Землеустрій
- •6. Вирішення земельних спорів
- •1. Поняття юридичної відповідальності за земельні правопорушення;
- •2. Кримінальна відповідальність за земельні правопорушення
- •3. Адміністративна відповідальність за порушення земельного законодавства
- •5. Цивільно-правова відповідальність за порушення земельного законодавства
- •1. Особливості правового режиму земель сільськогосподарського призначення;
- •2. Земельні ділянки особистих селянських господарств
- •4. Земельні ділянки для ведення садівництва, городництва, сінокосіння і випасання худоби
- •5. Земельні ділянки для ведення фермерського господарства
- •1. Поняття і склад земель населених пунктів;
- •2. Планування використання земель населених пунктів
- •3. Землі міст
- •4. Землі сільських населених пунктів
- •5. Земельні ділянки для індивідуального, житлового, гаражного і дачного будівництва
- •1. Загальна характеристика правового режиму земель промисловості, транспорту, зв'язку, оборони та іншого призначення;
- •2. Землі промисловості
- •3. Землі транспорту, зв'язку та іншого призначення
- •4. Землі для потреб оборони
- •1. Землі природоохоронного призначення;
- •2. Землі оздоровчого призначення
- •3. Землі рекреаційного призначення
- •4. Землі історико-культурного призначення
- •1. Поняття і загальна характеристика правового режиму земель лісового фонду;
- •2. Право лісокористування
- •3. Державне управління в галузі використання, охорони, захисту та відтворення лісів і земель лісового фонду
- •4. Правове регулювання відновлення лісів та лісорозведення
- •5. Забезпечення охорони та захисту лісів
- •Навчальне видання
- •61002,Харків, хнамг, вул. Революції,12
- •61002,Харків,хнамг,вул.Революції,12
3. Контроль за використанням і охороною земель та їх моніторинг
Важливою функцією державного управління земельним фондом є контроль за правильним використання і охороною землі всіма землекористувачами.
Завдання державного контролю за використанням і охороною земель полягає у забезпеченні додержання всіма державними та громадськими органами, а також підприємствами, установами, організаціями і громадянами вимог земельного законодавства з метою ефективного використання та охорони земель.
Державний контроль за використанням і охороною земель здійснюється Радами народних депутатів, а також Державним комітетом України із земельних ресурсів. Міністерством охорони навколишнього природного середовища України та іншими спеціально уповноваженими державними органами.
Система контролю за використанням і охороною земель включає в себе здійснення ведення моніторингу земель.
Відповідно до Земельного кодексу України моніторинг земель представляє собою систему спостереження за станом земельного фонду, в тому числі земель, розташованих у зонах радіоактивного забруднення, з метою своєчасного виявлення його змін, їх оцінки, відвернення й ліквідації наслідків негативних процесів.
Об'єктом моніторингу земель є весь земельний фонд незалежно від форм власності.
Залежно від охоплених територій здійснюється такий моніторинг земель: глобальний, національний, регіональний, локальний.
Моніторинг земель складається із систематичних спостережень за станом земель (зйомки, обстеження, вишукування, виявлення змін, а також оцінки: стану використання угідь, полів, ділянок; процесів, пов'язаних із змінами родючості грунтів (розвиток водної і вітрової ерозії, втрата гумусу, погіршення структури фунту, заболочення і засолення), заростання сільськогосподарських угідь, забруднення земель пестицидами тощо.
Спостереження за станом земель залежно від терміну та періодичності їх проведення поділяються на: базові (вихідні, що фіксують стан об'єкта спостережень на момент початку ведення моніторингу земель): періодичні (через рік і більше); оперативні (фіксують поточні зміни).
Стан земельного фонду оцінюється шляхом аналізу ряду послідовних спостережень і порівнянь одержаних показників.
Здійснення моніторингу земель забезпечує Держкомзем за участю Мінприроди, Мінсільгосппроду, Української академії аграрних наук, Національного космічного агентства та інших заінтересованих міністерств і відомств.
Основою технічного забезпечення моніторингу є автоматизована інформаційна система.
Інформація, одержана під час спостережень за станом земельного фонду, узагальнюється по районах, містах, областях, Республіці Крим, а також по окремих природних комплексах і передається в пункти збору автоматизованої Інформаційної системи обласних, Київського й Севастопольського міських управлінь земельних ресурсів і Комітету із земельних ресурсів і земельній реформі Республіки Крим.
За результатами оцінки стану земельного фонду складаються доповідні, прогнози та рекомендації, що подаються до місцевих органів державної виконавчої влади, органів місцевого й регіонального самоврядування та Держкомзему для вжиття заходів до відвернення і ліквідації наслідків негативних процесів.