- •О.В. Харитонов
- •1. Поняття предмета земельного права;
- •2. Метод земельного права
- •3. Поняття і основні принципи земельного права
- •4. Система земельного права
- •5. Джерела земельного права
- •1. Загальна характеристика права власності на землю;
- •2. Право державної власності на землю
- •3. Право колективної власності на землю.
- •4. Право приватної власності громадян на землю
- •1. Поняття землекористування;
- •2. Форми землекористування
- •3. Припинення і перехід прав на землю
- •4. Вилучення (викуп) земель
- •5. Плата за придбання землі у власність, земельний податок, орендна плата за землю
- •6. Права і обов'язки власників землі та землекористувачів
- •7. Захист і гарантії прав власників землі та землекористувачів
- •1. Поняття і склад земельного фонду;
- •2. Органи державного управління земельним фондом та їх функції
- •3. Контроль за використанням і охороною земель та їх моніторинг
- •4 . Державний земельний кадастр
- •5. Землеустрій
- •6. Вирішення земельних спорів
- •1. Поняття юридичної відповідальності за земельні правопорушення;
- •2. Кримінальна відповідальність за земельні правопорушення
- •3. Адміністративна відповідальність за порушення земельного законодавства
- •5. Цивільно-правова відповідальність за порушення земельного законодавства
- •1. Особливості правового режиму земель сільськогосподарського призначення;
- •2. Земельні ділянки особистих селянських господарств
- •4. Земельні ділянки для ведення садівництва, городництва, сінокосіння і випасання худоби
- •5. Земельні ділянки для ведення фермерського господарства
- •1. Поняття і склад земель населених пунктів;
- •2. Планування використання земель населених пунктів
- •3. Землі міст
- •4. Землі сільських населених пунктів
- •5. Земельні ділянки для індивідуального, житлового, гаражного і дачного будівництва
- •1. Загальна характеристика правового режиму земель промисловості, транспорту, зв'язку, оборони та іншого призначення;
- •2. Землі промисловості
- •3. Землі транспорту, зв'язку та іншого призначення
- •4. Землі для потреб оборони
- •1. Землі природоохоронного призначення;
- •2. Землі оздоровчого призначення
- •3. Землі рекреаційного призначення
- •4. Землі історико-культурного призначення
- •1. Поняття і загальна характеристика правового режиму земель лісового фонду;
- •2. Право лісокористування
- •3. Державне управління в галузі використання, охорони, захисту та відтворення лісів і земель лісового фонду
- •4. Правове регулювання відновлення лісів та лісорозведення
- •5. Забезпечення охорони та захисту лісів
- •Навчальне видання
- •61002,Харків, хнамг, вул. Революції,12
- •61002,Харків,хнамг,вул.Революції,12
1. Особливості правового режиму земель сільськогосподарського призначення;
2. Земельні ділянки для ведення особистого підсобного господарства;
3. Земельні ділянки для ведення садівництва, городництва, сінокосіння і випасання худоби;
4. Землі колективних сільськогосподарських підприємств, сільськогосподарських кооперативів, сільськогосподарських акціонерних товариств.
1. Особливості правового режиму земель сільськогосподарського призначення
Земельне законодавство відносить до категорії сільськогосподарського призначення землі, основне цільове призначення яких - використання їх в сільськогосподарському виробництві.
Землями сільськогосподарського призначення визнаються землі, надані для потреб сільського господарства або призначені для цих цілей.
Придатність земель для використання їх в сільському господарстві встановлюється на підставі даних державного земельного кадастру.
Землі сільськогосподарського призначення поділяються на два основних види. Основну їх частину складають сільськогосподарські угіддя, що використовуються як засоби виробництва. Другий різновид цих земель — землі, що використовуються як територіальний базис для розміщення доріг, виробничих будівель та інших споруд, що безпосередньо обслуговують потреби сільського господарства.
Сільськогосподарські угіддя залежно від їх природних властивостей та економічної доцільності використання в цілях рослинництва або тваринництва підрозділяють на наступні види: орні угіддя, пасовища, луки, землі, які відводяться під городи, сади, а також міські угіддя, що використовуються для сільськогосподарських потреб, земельні ділянки відведені під городи, сади тощо.
Землі, визнані в установленому порядку придатними для потреб сільського господарства, насамперед повинні надаватися сільськогосподарським організаціям, підприємствам і установам. Для будівництва промислових підприємств, житлових об'єктів», залізниць і автомобільних шляхів, ліній електропередач, магістральних трубопроводів, а також для інших несільськогосподарських потреб надаються землі несільсько-господарського призначення, або непридатні для сільського господарства, або сільськогосподарські угіддя гіршої якості. Надання для зазначених вище цілей земельних ділянок із складу земель державного лісового фонду проводиться переважно за рахунок не вкритих лісом площ, зайнятих чагарниками і малоцінними насадженнями.
Землі сільськогосподарського призначення можуть бути передані у власність і надані у користування: громадянам — для ведення особистого підсобного господарства, садівництва, городництва, сінокосіння і випасання худоби; сільськогосподарським науково-дослідним установам та навчальним закладам, сільським професійно-технічним училищам і загальноосвітнім школам — для дослідних і навчальних цілей, пропаганди передового досвіду, для ведення сільського господарства; несільськогосподарським підприємствам, установам і організаціям, громадським об'єднанням та релігійним організаціям — для ведення підсобного сільського господарства.
Земельні ділянки, що зазнали радіоактивного і хімічного забруднення, на яких не забезпечується одержання чистої продукції, підлягають виключенню із сільськогосподарського обороту. Виробництво на цих землях сільськогосподарської продукції забороняється.