- •О.В. Харитонов
- •1. Поняття предмета земельного права;
- •2. Метод земельного права
- •3. Поняття і основні принципи земельного права
- •4. Система земельного права
- •5. Джерела земельного права
- •1. Загальна характеристика права власності на землю;
- •2. Право державної власності на землю
- •3. Право колективної власності на землю.
- •4. Право приватної власності громадян на землю
- •1. Поняття землекористування;
- •2. Форми землекористування
- •3. Припинення і перехід прав на землю
- •4. Вилучення (викуп) земель
- •5. Плата за придбання землі у власність, земельний податок, орендна плата за землю
- •6. Права і обов'язки власників землі та землекористувачів
- •7. Захист і гарантії прав власників землі та землекористувачів
- •1. Поняття і склад земельного фонду;
- •2. Органи державного управління земельним фондом та їх функції
- •3. Контроль за використанням і охороною земель та їх моніторинг
- •4 . Державний земельний кадастр
- •5. Землеустрій
- •6. Вирішення земельних спорів
- •1. Поняття юридичної відповідальності за земельні правопорушення;
- •2. Кримінальна відповідальність за земельні правопорушення
- •3. Адміністративна відповідальність за порушення земельного законодавства
- •5. Цивільно-правова відповідальність за порушення земельного законодавства
- •1. Особливості правового режиму земель сільськогосподарського призначення;
- •2. Земельні ділянки особистих селянських господарств
- •4. Земельні ділянки для ведення садівництва, городництва, сінокосіння і випасання худоби
- •5. Земельні ділянки для ведення фермерського господарства
- •1. Поняття і склад земель населених пунктів;
- •2. Планування використання земель населених пунктів
- •3. Землі міст
- •4. Землі сільських населених пунктів
- •5. Земельні ділянки для індивідуального, житлового, гаражного і дачного будівництва
- •1. Загальна характеристика правового режиму земель промисловості, транспорту, зв'язку, оборони та іншого призначення;
- •2. Землі промисловості
- •3. Землі транспорту, зв'язку та іншого призначення
- •4. Землі для потреб оборони
- •1. Землі природоохоронного призначення;
- •2. Землі оздоровчого призначення
- •3. Землі рекреаційного призначення
- •4. Землі історико-культурного призначення
- •1. Поняття і загальна характеристика правового режиму земель лісового фонду;
- •2. Право лісокористування
- •3. Державне управління в галузі використання, охорони, захисту та відтворення лісів і земель лісового фонду
- •4. Правове регулювання відновлення лісів та лісорозведення
- •5. Забезпечення охорони та захисту лісів
- •Навчальне видання
- •61002,Харків, хнамг, вул. Революції,12
- •61002,Харків,хнамг,вул.Революції,12
1. Загальна характеристика права власності на землю;
2. Право державної власності на землю;
3. Право колективної власноті на землю;
4. Право приватної власності громадян на землю.
1. Загальна характеристика права власності на землю
Відносини власності, включаючи відносини земельної власності, закріплені в Конституції України, Цивільному кодексі, Земельному кодексі, Законі «Про власність» та в інших законодавчих актах. Розглядаючи питання власності на землю, необхідно коротко охарактеризувати загальні ознаки права власності.
Право земельної власності означає панування власника над земельною ділянкою у визначених законодавством межах. Вони визначаються сукупністю наданих йому повноважень, які називаються «правом власності». Право власності на землю юридична категорія - виступає у формі норм права, які закріплюють економічні відносини з володіння, користування і розпорядження землею.
Право власності на землю має основні ознаки загального вчення про власність. Тому його можна розглядати в об'єктивному і суб'єктивному значенні. В об'єктивному значенні право власності на землю являє собою сукупність правових норм, що регулюють відносини власності. У суб'єктивному розумінні право власності на землю — це сукупність повноважень власника з володіння, користування і розпорядження землею. Суб'єктивне право власності незалежно від форми власності захищається законом. Держава забезпечує захист всіх суб'єктів права власності і господарювання.
Відносини власності на землю в Україні регулюються Конституцією України, Законом України «Про власність», Земельним кодексом України та іншими законодавчими актами. Закон України «Про власність» визначає право власності як врегульовані законом суспільні відносини з володіння, користування і розпорядження майном.
Повноваження власника з володіння, користування і розпорядження земельною ділянкою і є змістом права власності на землю, яке реалізується громадянами, юридичними особами і державою відповідно до закону.
Володіння землею — означає наявність фактичного панування конкретного власника над земельною ділянкою, можливість здійснення будь-яких дій з нею, а також утримання землі у сфері господарювання.
Користування — гарантована правовими нормами можливість вилучення з землі корисних властивостей, можливість її господарської експлуатації та отримання прибутків від неї.
Розпорядження — визначення власником юридичної або фактичної долі землі.
Обмеження права власності на землю розділяють на постійні та тимчасові. Постійні обмеження прав власника — це закріплені в законодавстві обов'язки виконувати вимоги раціонального використання і охорони земель; не порушувати своїми діями права й законні інтереси інших власників, користувачів землі, виконувати особливі умови використання особливо охоронюваних територій, охоронних зон. До тимчасових обмежень відносяться обмеження на здійснення купівлі-продажу земельної ділянки сільськогосподарського призначення, ведення будівництва з відхиленнями від існуючих норм і правил та без проекту забудівлі.
З метою захисту права власності на землю чинне законодавство встановлює спеціальний порядок оформлення права власності на землю. Документом, який підтверджує право власника на землю, є Державний акт на право власності землею, форма якого встановлена Постановою Верховної Ради України. Державний акт на право власності землею засвідчує право власності, а також є підставою для здійснення земельно-правових та цивільно-правових угод, а також інших дій шодо розпорядження земельною ділянкою у відповідно до чинного земельного законодавства.
Закон України «Про власність» встановлює гарантії захисту права власності на землю. Громадянина можна позбавити права власності на земельну ділянку тільки на підставі рішення суду, у випадках, передбачених законом. Якшо за рішенням суду необхідно вилучити земельну ділянку для задоволення державних або громадських потреб, колишньому власнику надається інша рівноцінна за якістю земельна ділянка. Підстави припинення права власності на землю передбачені земельним законодавством.