Розділ 8 газові пальники

8.1. Вимоги, що пред'являються до пальників для промислових печей

Газовий пальник - пристрій, що забезпечує подачу певної кількості горючого газу і окислювача (повітря і кисню), створення умов їх змішування, транспортування утвореної суміші до місця спалювання та згоряння газу.

Вимоги, що пред'являються до пальників:

• створення умов для повного згоряння газу з мінімальними надлишками повітря і виходом шкідливих речовин в продуктах згорання;

• наявність меж регулювання, не менших, ніж необхідна зміна теплової потужності агрегату;

• забезпечення необхідної теплопередачі і максимального використання теплоти газового палива;

• відсутність сильного шуму, рівень якого не повинен перевищувати 80 дБ;

• простота конструкції, зручність ремонту і безпека в експлуатації;

• можливість застосування автоматики регулювання і безпеки;

• відповідність сучасним вимогам промислового дизайну.

8.2. Вибір типу пальників до промислових печей

Вибір тиску газу в мережі газопостачання промпідприємства залежить від прийнятого тиску для газових пальників і від тиску газу в точці підключення підприємства до розподільного газопроводу.

Вибір типу і конструкції пальників для печей визначається рядом умов, а саме: Конструкцією, тепловим і температурним режимом печі, умовами спалювання газу і його властивостями, наявністю автоматичного регулювання процесу спалювання, необхідністю використання резервного палива та ін.

При виборі типу пальника можна керуватися наступними рекомендаціями, які повинні в кожному окремому випадку уточнюватися з урахуванням реальних умов:

1. Дифузійні пальники доцільно застосовувати в печах та інших теплових агрегатах, що мають камеру згоряння значної довжини і вимагають рівномірного нагріву і тривалого свічення факела.

2. Інжекційні пальника слід застосовувати в малих котлах, невеликих і середніх теплових агрегатах з відносно постійним тепловим режимом у робочому просторі.

3. Пальники з примусовою подачею повітря доцільно встановлювати в теплових агрегатах з різними тепловими навантаженнями, що працюють з постійним і змінним режимами на холодному і підігрітому повітрі.

4. Комбіновані пальники слід застосовувати в теплових агрегатах, що не допускають перерви у роботі, а також на буферних споживачах газу.

Якщо можна використовувати пальники при низькому і середньому тиску, потрібно віддавати перевагу пальникам середнього тиску, виняток становлять пальники невеликої продуктивності. Застосування пальників середнього тиску дає можливість зменшити діаметри газопроводів і габарити газопальникових пристроїв.

Однією з основних вимог, що пред'являються до пальників, є забезпечення достатніх меж регулювання по витраті газу. Розрізняють мінімальну, номінальну і максимальну теплову потужність пальника.

Тиск газу, відповідає зазначеним тепловим навантаженням, називається відповідно мінімальним, номінальним і максимальним.

Діапазоном стійкої роботи пальника (межею регулювання) називається відношення максимальної теплової потужності пальника до мінімальної:

Діапазону стійкої роботи пальника за тепловою потужностю (навантаженню) відповідає діапазон стійкої роботи за тиском в наступному співвідношенні:

Величина діапазону залежить від типу пальника і його конструкції, виду газоподібного палива, температури газу і повітря, коефіцієнта витрати повітря, а також від способу регулювання співвідношення газ - повітря. Практично діапазон стійкої роботи пальника визначається тиском газу, при якому відбуваються проскакування і відрив полум'я або інші порушення процесу горіння (згасання полум'я, збільшення недопалювання палива).