- •Передмова
- •Розділ 1 основні шляхи досягнення ефективного використання теплової енергії продуктів згоряння
- •1.1 Заходи, спрямовані на заощадження енергоресурсів
- •1.2 Області застосування вторинних енергетичних ресурсів у системах тгп
- •Розділ 2 основні положення і вимоги
- •2.2 Склад курсової роботи та вимоги до її виконання
- •Розділ 3 горіння газів
- •3.1. Матеріальний баланс горіння газів
- •3.2. Температура горіння
- •Розділ 4 теплові баланси промислових печей
- •4.1 Теплові баланси промислових печей
- •4.2. Визначення годинного приходу теплоти в піч
- •1. Годинний прихід теплоти з завантажуваними в піч деталями
- •2. Годинний прихід теплоти з подаваємим в зону горіння вторинним повітрям
- •3. Годинний прихід теплоти з газовим паливом
- •4. Годинний прихід теплоти, що надходить у результаті хімічних реакцій горіння газового палива
- •4.3. Визначення годинних витрат теплоти з печі
- •1. Годинна витрата теплоти з нагрітими до температури термообробки деталями, вивантажуваними з печі
- •2. Годинна витрата теплоти, яка виноситься з камери згоряння з газами, що відходять
- •3. Годинна витрата теплоти, що витрачається на компенсацію тепловтрат через зовнішні огородження теплової установки
- •4.Годинні втрати теплоти внаслідок хімічної неповноти згоряння газового палива
- •5. Годинні втрати теплоти через відкриті вікна у вигляді теплової променевої енергії,яка вибивається в момент завантаження і розвантаження деталей
- •6. Годинні витрати теплоти,яка необхідна для компенсації неврахованих тапловтрат
- •4.4.Визначення ккд промислової печі
- •Технічні характеристики і значення термічного ккд деяких газових промислових печей
- •Значення коефіцієнта використання палива в залежності від коефіцієнта надлишку повітря і температури його підігріву для природного газу при
- •Розв'язання
- •Розрахунок теплового балансу печі
- •1. Годинний прихід теплоти з завантажуваними в піч деталями
- •2. Годинний прихід теплоти з подаваним в топку повітрям
- •3. Годинний прихід теплоти з газовим паливом
- •Основні висновки
- •Розділ 5 підвищення ефективності роботи енергетичних установок. Використання нижчої теплоти згоряння палива
- •5.1. Використання вторинних енергоресурсів
- •5.2. Рекуперативні теплообмінні апарати
- •5.3. Основи розрахунку рекуперативних теплообмінних апаратів для промислових печей
- •Визначення коефіцієнта теплосприйняття
- •Визначення коефіцієнта тепловіддачі
- •Приклад розрахунку
- •Розв'язання
- •Визначення коефіцієнта теплосприйняття
- •Визначення коефіцієнта тепловіддачі
- •Розділ 6 підвищення ефективності роботи енергетичних установок. Використання вищої теплоти згоряння палива
- •6.1. Контактні теплообмінні апарати
- •6.2. Основи розрахунку контактних теплообмінних апаратів
- •Приклад розрахунку
- •Розв'язання
- •Розділ 7 схеми використання теплоти продуктів згоряння газового палива у системах тгп із застосуванням рекуперативного теплообмінника
- •Розділ 8 газові пальники
- •8.1. Вимоги, що пред'являються до пальників для промислових печей
- •8.2. Вибір типу пальників до промислових печей
- •8.3. Загальні рекомендації з вибору типу пальників для промислових печей
- •8.4. Пальники типу «труба в трубі» конструкції «Стальпроект»
- •8.5. Пальники гнп конструкції «Теплопроект»
- •8.6. Плоскополум'яні пальники типу дпп
Розділ 6 підвищення ефективності роботи енергетичних установок. Використання вищої теплоти згоряння палива
6.1. Контактні теплообмінні апарати
Як відомо, всі теплові розрахунки промислових печей, опалювальних котлів та інших тепловикористовуючих установок ведуться за нижчою теплотою згоряння палива, іншими словами, при розрахунку не враховується прихована теплота конденсації водяної пари, яку несуть в собі продукти згоряння палива. Температура вихідних газів більшості типів теплотехнічного обладнання, що розраховується з урахуванням нижчої теплоти згоряння, приймається в межах 150 ... 160 , а то і вище. При установці рекуперативних і регенеративних теплообмінних апаратів приймати температуру нижче вказаної межі невигідно, оскільки подальше зниження температури продуктів згоряння збільшує громіздкість і вартість теплоутилізаційного обладнання.
Однак якщо баланс теплоти зводити з вищої теплоти згоряння палива, тобто з огляду на приховану теплоту конденсації водяної пари, що містяться у відхідних газах (ця теплота становить близько 4190 / спалюваного природного газу, тобто 10 ... 12%), то втрати теплоти з цими газами складуть в сучасних котлоагрегатах більше 18%, а в промислових печах - близько 50%. Втрата теплоти з відхідним сушильним агентом в сушильних установках лежить на рівні втрат промислових печей внаслідок високого вмісту вологи.
Утилізація теплоти відхідних газів різними установками через поверхні теплопередачі не повною мірою відповідає сучасним вимогам максимально ефективного використання палива. Особливо це відноситься до сушильних установок, з яких продукти згоряння виходять з порівняно низькою температурою (порядку 100), але з дуже високим вологовмістом (близьким до 100%), в результаті чого ентальпія цих продуктів іноді знаходиться на рівні ентальпії відхідних з промислових печей газів з температурою 800 ... 1000.
Температура вихідних газів за котлами-утилізаторами промислових печей становить 200 ... 300, за опалювальними котлами 200 ... 250, а за котлами промислових і комунальних підприємств, не обладнаних економайзерами, ще вище. Знижувати цю температуру нижче 120 за допомогою поверхневих утилізаторів теплоти економічно невигідно, тому що значно збільшуються металоємність, розмір і вартість теплообмінного обладнання. У результаті прихована теплота пароутворення всеодно не використовується, оскільки для цього необхідно знизити температуру відхідних газів до 50 ... 60.
Природний газ при використанні утилізаторів по ряду своїх властивостей вигідно відрізняється від усіх інших видів палив. По-перше, газ переважної більшості газових родовищ характеризується відсутністю сірки, що в порівнянні з твердим і рідким паливом забезпечує відсутність низькотемпературної сірчанокислої корозії металу. По-друге, продукти згоряння не містять будь-яких забруднюючих твердих частинок. По-третє, ці продукти містять порівняно багато водяної пари. Наведені особливості природного газу і продуктів його згорання дають можливість застосовувати контактні теплообмінники, які забезпечують досить глибоке охолодження відхідних газів (до 40) і конденсацію 70 ... 80% наявної в них водяної пари.
Застосування природного газу допускає пряме використання нагрітої контактним способом води. Підвищення ККД установок теоретично на 11 ... 12%, а практично на 8 ... 9% тільки за рахунок конденсації водяної пари видається цілком достатнім для широкого практичного застосування контактних водонагрівачів на газовому паливі.
Як відомо, у поверхневих теплообмінниках при застосуванні протитоку воду можна нагрівати до температури, близької до початкової температури газів, що відходять, а в контактних водяних економайзерах - лише до так званої температури мокрого термометра . Ця температура становить 70 ... 75 для економайзерів, встановлюваних після промислових печей, при температурі газів за ними порядку 500 і тиску газів, близькому до атмосферного; 65 ... 70 - для економайзерів, які встановлюються безпосередньо після промислових котлів, при температурі газів за ними 350 ... 300 ; 50 ... 60 - для контактних економайзерів, встановлюваних за хвостовими поверхнями нагріву енергетичних і великих промислових котельних агрегатів, тобто при температурі газів на вході в контактний економайзер 120 ... 140.
У процесі теплообміну з гріючими газами, що відходять, відбувається випаровування води при її температурі вище точки роси після досягнення водою постійної температури . При нагріванні води до температури < парціальний тиск водяної пари в газах вищий, ніж біля поверхні води, тому на вході газів, що відходять в контактну камеру починається конденсація водяної пари, яка міститься в продуктах згоряння, і, отже, їх осушення.
Осушення газів, що відходять, тим інтенсивніше і глибше, чим нижча початкова температура води і більша її кількість, що припадає на 1 кг газів. У будь-якому випадку в контактних економайзерах відбувається одночасно «сухий» і «мокрий» теплообмін, тобто. теплообмін без зміни і із зміною агрегатного стану води в залежності від характеру процесу.
Застосування контактних водонагрівачів повністю залежить від відповідності якості нагрітої води вимогам до неї згідно з напрямками використання.