- •Передмова
- •Розділ 1 основні шляхи досягнення ефективного використання теплової енергії продуктів згоряння
- •1.1 Заходи, спрямовані на заощадження енергоресурсів
- •1.2 Області застосування вторинних енергетичних ресурсів у системах тгп
- •Розділ 2 основні положення і вимоги
- •2.2 Склад курсової роботи та вимоги до її виконання
- •Розділ 3 горіння газів
- •3.1. Матеріальний баланс горіння газів
- •3.2. Температура горіння
- •Розділ 4 теплові баланси промислових печей
- •4.1 Теплові баланси промислових печей
- •4.2. Визначення годинного приходу теплоти в піч
- •1. Годинний прихід теплоти з завантажуваними в піч деталями
- •2. Годинний прихід теплоти з подаваємим в зону горіння вторинним повітрям
- •3. Годинний прихід теплоти з газовим паливом
- •4. Годинний прихід теплоти, що надходить у результаті хімічних реакцій горіння газового палива
- •4.3. Визначення годинних витрат теплоти з печі
- •1. Годинна витрата теплоти з нагрітими до температури термообробки деталями, вивантажуваними з печі
- •2. Годинна витрата теплоти, яка виноситься з камери згоряння з газами, що відходять
- •3. Годинна витрата теплоти, що витрачається на компенсацію тепловтрат через зовнішні огородження теплової установки
- •4.Годинні втрати теплоти внаслідок хімічної неповноти згоряння газового палива
- •5. Годинні втрати теплоти через відкриті вікна у вигляді теплової променевої енергії,яка вибивається в момент завантаження і розвантаження деталей
- •6. Годинні витрати теплоти,яка необхідна для компенсації неврахованих тапловтрат
- •4.4.Визначення ккд промислової печі
- •Технічні характеристики і значення термічного ккд деяких газових промислових печей
- •Значення коефіцієнта використання палива в залежності від коефіцієнта надлишку повітря і температури його підігріву для природного газу при
- •Розв'язання
- •Розрахунок теплового балансу печі
- •1. Годинний прихід теплоти з завантажуваними в піч деталями
- •2. Годинний прихід теплоти з подаваним в топку повітрям
- •3. Годинний прихід теплоти з газовим паливом
- •Основні висновки
- •Розділ 5 підвищення ефективності роботи енергетичних установок. Використання нижчої теплоти згоряння палива
- •5.1. Використання вторинних енергоресурсів
- •5.2. Рекуперативні теплообмінні апарати
- •5.3. Основи розрахунку рекуперативних теплообмінних апаратів для промислових печей
- •Визначення коефіцієнта теплосприйняття
- •Визначення коефіцієнта тепловіддачі
- •Приклад розрахунку
- •Розв'язання
- •Визначення коефіцієнта теплосприйняття
- •Визначення коефіцієнта тепловіддачі
- •Розділ 6 підвищення ефективності роботи енергетичних установок. Використання вищої теплоти згоряння палива
- •6.1. Контактні теплообмінні апарати
- •6.2. Основи розрахунку контактних теплообмінних апаратів
- •Приклад розрахунку
- •Розв'язання
- •Розділ 7 схеми використання теплоти продуктів згоряння газового палива у системах тгп із застосуванням рекуперативного теплообмінника
- •Розділ 8 газові пальники
- •8.1. Вимоги, що пред'являються до пальників для промислових печей
- •8.2. Вибір типу пальників до промислових печей
- •8.3. Загальні рекомендації з вибору типу пальників для промислових печей
- •8.4. Пальники типу «труба в трубі» конструкції «Стальпроект»
- •8.5. Пальники гнп конструкції «Теплопроект»
- •8.6. Плоскополум'яні пальники типу дпп
Основні висновки
У результаті складання теплового балансу промислової термічної печі, що працює на газовому паливі, ми визначили, що для створення температури, необхідної для здійснення термічної обробки металевих деталей, виконаних із Ст.45, слід забезпечити витрату газового палива через пальникові пристрої печі = 9,2 /.. При цій витраті температура в печі буде підтримуватися в межах 1200. За цих умов роботи термічний ККД печі складе всього 16%, а коефіцієнт використання газового палива - 0,3, що говорить про необхідність вжиття заходів щодо утилізації викидається теплоти з подальшим її використанням.
Розділ 5 підвищення ефективності роботи енергетичних установок. Використання нижчої теплоти згоряння палива
5.1. Використання вторинних енергоресурсів
Теплова ефективність полум'яних нагрівальних печей (у тому числі газових) дуже невелика. Наприклад, у методичних нагрівальних печах, де температура в робочому просторі печі складає 1300 ÷ 1400, температура газів, що дуже велика: близько 800 ÷ 1000, у результаті втрати теплоти з газами, що досягають 30 ÷ 45%, а ефективність корисно використаної теплоти, витраченої на нагрівання заготовок, складає всього 30 ÷ 35%. У ковальських камерних печах температура в робочому просторі така ж, як і в методичних, а температура газів значно вища 1200 ÷ 1300. Втрати теплоти з газами, що виходять, в ковальських печах досягають 55 ÷ 65%, тим самим ефективність використання теплоти всього 10 ÷ 15%. Розглянуті приклади вказують на надзвичайно низький ККД промислових печей, який призводить до величезної перевитрати газового палива.
На рис. 2:
- фізична теплота, що подається з зовнішнім повітрям, /;
- фізична теплота, що подається паливом, /;
- хімічна теплота палива, /;
- теплота, що втрачається через вивантаження гарячого шлаку, /;
- теплота, що втрачається через вивантаження гарячої продукції, кДж / год;
- теплота, що втрачається піччю за рахунок тепловтрат через зовнішні огородження, /;
- теплота, що виноситься з топки печі та відхідними продуктами згоряння, /;
- теплота, що вноситься в піч з підігрітим паливом, /;
- теплота, що вноситься в топку з підігрітим повітрям (гаряче дуття), /;
- теплота, що відводиться з нагрітим теплоносієм, /;
- теплота, що виноситься з газами після першого ступеня, /;
- теплота, що виноситься з газами після другого ступеня, /;
- теплота, що виноситься з газами після третього ступеня, /.
Для підвищення ефективності використання газового палива в печах може бути застосований ряд заходів: підігрів повітря, що йде на горіння, збільшення ступеня використання пода печей, ущільнення печей, поліпшення ізоляції стін і склепінь, автоматизація теплового режиму, підвищення температури в робочій камері.
Для більш повного використання теплоти згоряння природного газу, підвищення ККД і коефіцієнта використання палива застосовуються різні схеми східчастого використання теплоти продуктів згоряння газового палива. Схеми можливої ступінчатої утилізації теплоти відхідних газів промислової печі показані на рис. 2.
Зокрема, для зниження величезних втрат теплоти з газами, що використовують низькотемпературні теплоутилізатори (різні теплообмінні апарати): рекуперативні теплообмінники (рекуператори); регенеративні теплообмінники (регенератори), контактні теплообмінники (змішувальні теплообмінники). Теплообмінними апаратами називають пристрої, призначені для передачі теплоти від більш нагрітого теплоносія до менш нагрітого. Вони широко застосовуються в різних областях техніки. За способом передачі теплоти розрізняють контактні і поверхневі теплообмінні апарати. У контактних теплота передається в результаті безпосереднього контакту (змішування) двох теплоносіїв. Поверхневі теплообмінні апарати поділяють на рекуперативні, регенеративні і конденсаційні. У рекуперативних теплота передається від одного теплоносія до іншого через розділяючу їх тверду стінку; в регенеративних - наступним чином: стінка, що є масивним теплоакумулюючим тілом, знаходиться поперемінно в контакті то з гарячим, то з холодним теплоносієм, передаючи теплоту від першого до другого; в конденсаційних відбувається рекуперативний теплообмін між пластинами і трубною поверхнею теплообмінника, в результаті того, що продукти згоряння переохолоджуються нижче точки роси, на теплообмінних поверхнях конденсаційного теплообмінника відбувається конденсація вологи. У конденсаційних теплообмінниках відбирається прихована теплота конденсації водяної пари, тому розрахунок теплового балансу промислової установки з установленими конденсаційними теплообмінниками ведеться з вищою теплотою згоряння палива.