- •Передмова
- •Розділ 1 основні шляхи досягнення ефективного використання теплової енергії продуктів згоряння
- •1.1 Заходи, спрямовані на заощадження енергоресурсів
- •1.2 Області застосування вторинних енергетичних ресурсів у системах тгп
- •Розділ 2 основні положення і вимоги
- •2.2 Склад курсової роботи та вимоги до її виконання
- •Розділ 3 горіння газів
- •3.1. Матеріальний баланс горіння газів
- •3.2. Температура горіння
- •Розділ 4 теплові баланси промислових печей
- •4.1 Теплові баланси промислових печей
- •4.2. Визначення годинного приходу теплоти в піч
- •1. Годинний прихід теплоти з завантажуваними в піч деталями
- •2. Годинний прихід теплоти з подаваємим в зону горіння вторинним повітрям
- •3. Годинний прихід теплоти з газовим паливом
- •4. Годинний прихід теплоти, що надходить у результаті хімічних реакцій горіння газового палива
- •4.3. Визначення годинних витрат теплоти з печі
- •1. Годинна витрата теплоти з нагрітими до температури термообробки деталями, вивантажуваними з печі
- •2. Годинна витрата теплоти, яка виноситься з камери згоряння з газами, що відходять
- •3. Годинна витрата теплоти, що витрачається на компенсацію тепловтрат через зовнішні огородження теплової установки
- •4.Годинні втрати теплоти внаслідок хімічної неповноти згоряння газового палива
- •5. Годинні втрати теплоти через відкриті вікна у вигляді теплової променевої енергії,яка вибивається в момент завантаження і розвантаження деталей
- •6. Годинні витрати теплоти,яка необхідна для компенсації неврахованих тапловтрат
- •4.4.Визначення ккд промислової печі
- •Технічні характеристики і значення термічного ккд деяких газових промислових печей
- •Значення коефіцієнта використання палива в залежності від коефіцієнта надлишку повітря і температури його підігріву для природного газу при
- •Розв'язання
- •Розрахунок теплового балансу печі
- •1. Годинний прихід теплоти з завантажуваними в піч деталями
- •2. Годинний прихід теплоти з подаваним в топку повітрям
- •3. Годинний прихід теплоти з газовим паливом
- •Основні висновки
- •Розділ 5 підвищення ефективності роботи енергетичних установок. Використання нижчої теплоти згоряння палива
- •5.1. Використання вторинних енергоресурсів
- •5.2. Рекуперативні теплообмінні апарати
- •5.3. Основи розрахунку рекуперативних теплообмінних апаратів для промислових печей
- •Визначення коефіцієнта теплосприйняття
- •Визначення коефіцієнта тепловіддачі
- •Приклад розрахунку
- •Розв'язання
- •Визначення коефіцієнта теплосприйняття
- •Визначення коефіцієнта тепловіддачі
- •Розділ 6 підвищення ефективності роботи енергетичних установок. Використання вищої теплоти згоряння палива
- •6.1. Контактні теплообмінні апарати
- •6.2. Основи розрахунку контактних теплообмінних апаратів
- •Приклад розрахунку
- •Розв'язання
- •Розділ 7 схеми використання теплоти продуктів згоряння газового палива у системах тгп із застосуванням рекуперативного теплообмінника
- •Розділ 8 газові пальники
- •8.1. Вимоги, що пред'являються до пальників для промислових печей
- •8.2. Вибір типу пальників до промислових печей
- •8.3. Загальні рекомендації з вибору типу пальників для промислових печей
- •8.4. Пальники типу «труба в трубі» конструкції «Стальпроект»
- •8.5. Пальники гнп конструкції «Теплопроект»
- •8.6. Плоскополум'яні пальники типу дпп
Визначення коефіцієнта теплосприйняття
Коефіцієнт теплосприйняття від нагрівного теплоносія до стінки трубки теплообмінника, , /, обчислюється за формулою (5.26):
Для труб круглих перерізів = .
Середньоарифметична температура гріючого теплоносія (продуктів згоряння)
Середньоарифметична температура нагрівного теплоносія (води)
Коефіцієнт кінематичної в'язкості для гріючого теплоносія (продуктів згоряння середнього складу) визначається при їх середній температурі за допомогою інтерполяціїії за табл. 2 дод. II. При середній температурі гріючого теплоносія = 1082 коефіцієнт кінематичної в'язкості
Критерій Рейнольдса, що характеризує режим руху гріючого теплоносія через конвективний пучок трубок, обчислюється при середній його температурі :
Згідно знайденого значення критерія Re вибирають вираз для розрахунку критерія Nu.
При < 1000 розрахунок проводимо за формулою
Критерій (критерій теплофізичних параметрів гріючого теплоносія) визначається за табл. 2 дод. II в залежності від середньої температури гріючого теплоносія. Для продуктів згоряння, що мають температуру = 1013 ˚ С, критерій = 0,58.
Критерій (критерій теплофізичних параметрів гріючого теплоносія) визначається за табл. 2 дод. II в залежності від середньої температури стінки поверхні теплопередачі труби, що омивається теплоносієм, . Температура стінки знаходиться методом підбору.
Задаються середньою температурою стінки =83. Для гріючого теплоносія при = 83 критерій = 0,71.
Для гріючого теплоносія
Коефіцієнт теплопровідності гріючого теплоносія при середній температурі = 1082 дорівнює 29,3 ∙ 10-2 /.
Тепловий потік, що прямує від газів до стінки,
Визначення коефіцієнта тепловіддачі
Коефіцієнт тепловіддачі від стінки до води, /,
.
Критерій , що характеризує режим руху нагрівного теплоносія по трубках теплообмінника, при його середній температурі = 42, 4
Згідно знайденого значення критерія вибирають вираз для розрахунку критерія .
При значенні > 2 ∙ 103 встановлюється турбулентний режим течії. Для такого режиму при поздовжньому омиванні труб критерій визначається за формулою
Для води, яка має температуру = 42,5, критерій = 4,14.
Критерій для нагрівного теплоносія перебуває при середній температурі стінки внутрішньої поверхні трубок теплообмінника . Для води при = 83 критерій = 2,1.
Коефіцієнт теплопровідності нагрівного теплоносія при його середній температурі = 42,5 дорівнює 2,279 /.
Тепловий потік, що прямує від стінки трубки теплообмінника до нагрівного теплоносія,
Визначають нев'язку теплових потоків:
Похибка нев'язки становить 2%, що є допустимим, тому середню температуру стінки поверхні теплопередачі трубок теплообмінника можна вважати підібраною вірно.
Визначають коефіцієнт теплопередачі за формулою (5.25):
Необхідну площу поверхні теплопередачі рекуперативного теплообмінника F знаходять за формулою (5.17) або (5.18):
Для забезпечення нагріву води від температури 4 до 85 з витратою 200 л / с необхідно встановити рекуперативний теплообмінник, який матиме площу поверхні нагріву F = 1,73.
Площа поверхні теплопередачі однієї трубки теплообмінника
Кількість трубок теплообмінника обчислюють за формулою (5.45):