- •Передмова
- •Розділ 1 основні шляхи досягнення ефективного використання теплової енергії продуктів згоряння
- •1.1 Заходи, спрямовані на заощадження енергоресурсів
- •1.2 Області застосування вторинних енергетичних ресурсів у системах тгп
- •Розділ 2 основні положення і вимоги
- •2.2 Склад курсової роботи та вимоги до її виконання
- •Розділ 3 горіння газів
- •3.1. Матеріальний баланс горіння газів
- •3.2. Температура горіння
- •Розділ 4 теплові баланси промислових печей
- •4.1 Теплові баланси промислових печей
- •4.2. Визначення годинного приходу теплоти в піч
- •1. Годинний прихід теплоти з завантажуваними в піч деталями
- •2. Годинний прихід теплоти з подаваємим в зону горіння вторинним повітрям
- •3. Годинний прихід теплоти з газовим паливом
- •4. Годинний прихід теплоти, що надходить у результаті хімічних реакцій горіння газового палива
- •4.3. Визначення годинних витрат теплоти з печі
- •1. Годинна витрата теплоти з нагрітими до температури термообробки деталями, вивантажуваними з печі
- •2. Годинна витрата теплоти, яка виноситься з камери згоряння з газами, що відходять
- •3. Годинна витрата теплоти, що витрачається на компенсацію тепловтрат через зовнішні огородження теплової установки
- •4.Годинні втрати теплоти внаслідок хімічної неповноти згоряння газового палива
- •5. Годинні втрати теплоти через відкриті вікна у вигляді теплової променевої енергії,яка вибивається в момент завантаження і розвантаження деталей
- •6. Годинні витрати теплоти,яка необхідна для компенсації неврахованих тапловтрат
- •4.4.Визначення ккд промислової печі
- •Технічні характеристики і значення термічного ккд деяких газових промислових печей
- •Значення коефіцієнта використання палива в залежності від коефіцієнта надлишку повітря і температури його підігріву для природного газу при
- •Розв'язання
- •Розрахунок теплового балансу печі
- •1. Годинний прихід теплоти з завантажуваними в піч деталями
- •2. Годинний прихід теплоти з подаваним в топку повітрям
- •3. Годинний прихід теплоти з газовим паливом
- •Основні висновки
- •Розділ 5 підвищення ефективності роботи енергетичних установок. Використання нижчої теплоти згоряння палива
- •5.1. Використання вторинних енергоресурсів
- •5.2. Рекуперативні теплообмінні апарати
- •5.3. Основи розрахунку рекуперативних теплообмінних апаратів для промислових печей
- •Визначення коефіцієнта теплосприйняття
- •Визначення коефіцієнта тепловіддачі
- •Приклад розрахунку
- •Розв'язання
- •Визначення коефіцієнта теплосприйняття
- •Визначення коефіцієнта тепловіддачі
- •Розділ 6 підвищення ефективності роботи енергетичних установок. Використання вищої теплоти згоряння палива
- •6.1. Контактні теплообмінні апарати
- •6.2. Основи розрахунку контактних теплообмінних апаратів
- •Приклад розрахунку
- •Розв'язання
- •Розділ 7 схеми використання теплоти продуктів згоряння газового палива у системах тгп із застосуванням рекуперативного теплообмінника
- •Розділ 8 газові пальники
- •8.1. Вимоги, що пред'являються до пальників для промислових печей
- •8.2. Вибір типу пальників до промислових печей
- •8.3. Загальні рекомендації з вибору типу пальників для промислових печей
- •8.4. Пальники типу «труба в трубі» конструкції «Стальпроект»
- •8.5. Пальники гнп конструкції «Теплопроект»
- •8.6. Плоскополум'яні пальники типу дпп
Приклад розрахунку
Виконати розрахунок контактного економайзера,який нагріває воду від 25 до 65 для потреб гарячого водопостачання підприємства. ККД теплообмінника 95%. Продукти згоряння охолоджуються від 150 до 70. Витрата продуктів згоряння = 160 /. Вільний об'єм насадки V = 0,5 /. Площа поверхні насадки в одиниці об'єму F=80 /. Швидкість продуктів згоряння в живому перерізі насадки = 2,5 м / с. Визначити витрати гарячої води (нагрівного теплоносія), площа омивання поверхні і об'єм насадки.
Розв'язання
Середня температура продуктів згоряння в теплообміннику обчислюється за формулою (6.2):
Середня температура води в теплообміннику визначається за формулою (6.3):
Витрата води в контактному теплообміннику розраховується за формулою (6.9):
Площа необхідної змоченої поверхні насадки контактного теплообмінника визначається за формулою (6.12):
Коефіцієнт теплопередачі від продуктів згоряння до води:
Коефіцієнт теплопровідності для продуктів згоряння середнього складу при температурі 110
Критерій Кирпічова визначається за формулою (6.5):
Еквівалентний діаметр насадки обчислюється за формулою (6.6):
Площа поперечного перерізу насадки теплообмінника для проходу гріючого теплоносія визначається за формулою (6.8):
Критерій Рейнольдса для продуктів згоряння знаходиться за формулою (6.7):
Коефіцієнт кінематичної в'язкості продуктів згоряння при температурі 110 :
Інтенсивність зрошення визначається за формулою (6.11):
Критерій Рейнольдса для води обчислюється за формулою (6.10):
де - коефіцієнт кінематичної в'язкості води при температурі 45;
Критерій Прандтля для води при температурі 45 :
Об'єм насадки контактного економайзера визначається за формулою (6.13):
Розділ 7 схеми використання теплоти продуктів згоряння газового палива у системах тгп із застосуванням рекуперативного теплообмінника
Рекуперативні теплообмінні апарати встановлюються за топками теплових агрегатів по ходу продуктів згоряння і здійснюють утилізацію (відбір з подальшим використанням) теплоти по нижчій теплоті згорання палива. Температура вихідних газів за рекуперативними теплообмінниками не повинна опускатися нижче 150 ... 160. В іншому випадку в газоходах і димовії трубі може наступити конденсація водяної пари, що міститься в продуктах згорання, що недопустимо.
Встановлювані за тепловими установками рекуператори, як правило, використовуються для підігріву дуттєвого повітря, яке подається на горіння безпосередньо в саму теплову установку, для підігріву газового палива, А також можуть бути використані для підігріву теплоносія сторонніх споживачів тепла на виробничі і невиробничі потреби.
Для виробничих потреб може здійснюватися вироблення гарячої води з різними вихідними параметрами температури теплоносія, що використовується для приготування бетонних сумішей та інших технологічних цілей.
Можуть здійснюватися підготовка гарячої води для невиробничих або господарсько-побутових потреб, підігрів припливного повітря для систем вентиляції в зимовий час, вироблення теплоносія для системи опалення.
На рис. 6 показано схема використання теплоти газів шляхом підігріву вторинного повітря. Вентилятор 2 забирає холодне повітря і подає його в рекуперативний теплообмінник (повітрепідігрівач) 3.У повітрепідігрівачеві повітря підігрівається і потім прямує в теплову установку 1. При реалізації такої схеми повітря, що подається в топку, вдається підігріти до 300... 400, що забезпечить підвищення ККД установки на 10 ... 15%. Однак у такої схеми температура відхідних газів досить велика.
Реалізація схеми двоступінчастого використання теплоти газів шляхом підігріву вторинного повітря і холодної води, використовуваної в системі гарячого водопостачання (рис. 7), дозволяє підвищити ККД промислових печей до 50 ... 60%, а котельних установок і ще вище. У цю схему додатково за повітрепідігрівачем включений інший рекуперативний теплообмінник 5, який готує гарячу воду для виробничих або господарсько-побутових цілей. Температура вихідних газів за другим теплообмінником знаходиться в межах 130 ... 150.
Рис. 6. Схема використання теплоти відхідних газів шляхом підігріву
вторинного повітря:
1 - теплова установка;
2 - вентилятор вторинного дуття;
3 - рекуперативний теплообмінник (повітрепідігрівач).
Рис. 7. Схема двоступеневого використання теплоти газів шляхом підігріву вторинного повітря і холодної води:
1 - теплова установка; 2 - вентилятор подачі вторинного повітря;
3 - повітрепідігрівач; 4 - рекуперативний теплообмінник; 5 - бак;
6 - насос мережі гарячого водопостачання.