- •Передмова
- •Розділ 1 основні шляхи досягнення ефективного використання теплової енергії продуктів згоряння
- •1.1 Заходи, спрямовані на заощадження енергоресурсів
- •1.2 Області застосування вторинних енергетичних ресурсів у системах тгп
- •Розділ 2 основні положення і вимоги
- •2.2 Склад курсової роботи та вимоги до її виконання
- •Розділ 3 горіння газів
- •3.1. Матеріальний баланс горіння газів
- •3.2. Температура горіння
- •Розділ 4 теплові баланси промислових печей
- •4.1 Теплові баланси промислових печей
- •4.2. Визначення годинного приходу теплоти в піч
- •1. Годинний прихід теплоти з завантажуваними в піч деталями
- •2. Годинний прихід теплоти з подаваємим в зону горіння вторинним повітрям
- •3. Годинний прихід теплоти з газовим паливом
- •4. Годинний прихід теплоти, що надходить у результаті хімічних реакцій горіння газового палива
- •4.3. Визначення годинних витрат теплоти з печі
- •1. Годинна витрата теплоти з нагрітими до температури термообробки деталями, вивантажуваними з печі
- •2. Годинна витрата теплоти, яка виноситься з камери згоряння з газами, що відходять
- •3. Годинна витрата теплоти, що витрачається на компенсацію тепловтрат через зовнішні огородження теплової установки
- •4.Годинні втрати теплоти внаслідок хімічної неповноти згоряння газового палива
- •5. Годинні втрати теплоти через відкриті вікна у вигляді теплової променевої енергії,яка вибивається в момент завантаження і розвантаження деталей
- •6. Годинні витрати теплоти,яка необхідна для компенсації неврахованих тапловтрат
- •4.4.Визначення ккд промислової печі
- •Технічні характеристики і значення термічного ккд деяких газових промислових печей
- •Значення коефіцієнта використання палива в залежності від коефіцієнта надлишку повітря і температури його підігріву для природного газу при
- •Розв'язання
- •Розрахунок теплового балансу печі
- •1. Годинний прихід теплоти з завантажуваними в піч деталями
- •2. Годинний прихід теплоти з подаваним в топку повітрям
- •3. Годинний прихід теплоти з газовим паливом
- •Основні висновки
- •Розділ 5 підвищення ефективності роботи енергетичних установок. Використання нижчої теплоти згоряння палива
- •5.1. Використання вторинних енергоресурсів
- •5.2. Рекуперативні теплообмінні апарати
- •5.3. Основи розрахунку рекуперативних теплообмінних апаратів для промислових печей
- •Визначення коефіцієнта теплосприйняття
- •Визначення коефіцієнта тепловіддачі
- •Приклад розрахунку
- •Розв'язання
- •Визначення коефіцієнта теплосприйняття
- •Визначення коефіцієнта тепловіддачі
- •Розділ 6 підвищення ефективності роботи енергетичних установок. Використання вищої теплоти згоряння палива
- •6.1. Контактні теплообмінні апарати
- •6.2. Основи розрахунку контактних теплообмінних апаратів
- •Приклад розрахунку
- •Розв'язання
- •Розділ 7 схеми використання теплоти продуктів згоряння газового палива у системах тгп із застосуванням рекуперативного теплообмінника
- •Розділ 8 газові пальники
- •8.1. Вимоги, що пред'являються до пальників для промислових печей
- •8.2. Вибір типу пальників до промислових печей
- •8.3. Загальні рекомендації з вибору типу пальників для промислових печей
- •8.4. Пальники типу «труба в трубі» конструкції «Стальпроект»
- •8.5. Пальники гнп конструкції «Теплопроект»
- •8.6. Плоскополум'яні пальники типу дпп
Приклад розрахунку
Виконати
розрахунок контактного економайзера,який
нагріває
воду від 25 до 65
для потреб гарячого водопостачання
підприємства. ККД теплообмінника 95%.
Продукти згоряння охолоджуються від
150 до 70
.
Витрата продуктів згоряння
=
160
/
.
Вільний об'єм насадки V = 0,5
/
.
Площа поверхні насадки в одиниці об'єму
F=80
/
.
Швидкість продуктів згоряння в живому
перерізі
насадки
=
2,5 м / с. Визначити витрати гарячої
води (нагрівного
теплоносія), площа омивання
поверхні і об'єм насадки.
Розв'язання
Середня температура продуктів згоряння в теплообміннику обчислюється за формулою (6.2):

Середня температура води в теплообміннику визначається за формулою (6.3):

Витрата води в контактному теплообміннику розраховується за формулою (6.9):
![]()
Площа необхідної змоченої поверхні насадки контактного теплообмінника визначається за формулою (6.12):

Коефіцієнт теплопередачі від продуктів згоряння до води:
![]()
Коефіцієнт
теплопровідності для продуктів згоряння
середнього складу при температурі 110
![]()
![]()
Критерій Кирпічова визначається за формулою (6.5):
![]()
Еквівалентний діаметр насадки обчислюється за формулою (6.6):
![]()
Площа поперечного перерізу насадки теплообмінника для проходу гріючого теплоносія визначається за формулою (6.8):
![]()
Критерій Рейнольдса для продуктів згоряння знаходиться за формулою (6.7):
![]()
Коефіцієнт
кінематичної в'язкості продуктів
згоряння при температурі 110
:
![]()
Інтенсивність зрошення визначається за формулою (6.11):
![]()
Критерій Рейнольдса для води обчислюється за формулою (6.10):
![]()
де
-
коефіцієнт кінематичної в'язкості води
при температурі 45
;
![]()
Критерій
Прандтля для води при температурі 45
:
![]()
Об'єм насадки контактного економайзера визначається за формулою (6.13):
![]()
Розділ 7 схеми використання теплоти продуктів згоряння газового палива у системах тгп із застосуванням рекуперативного теплообмінника
Рекуперативні
теплообмінні апарати встановлюються
за топками теплових агрегатів по ходу
продуктів згоряння і здійснюють
утилізацію (відбір з подальшим
використанням) теплоти по нижчій
теплоті згорання палива. Температура
вихідних газів за рекуперативними
теплообмінниками
не повинна опускатися нижче 150 ... 160
.
В іншому випадку в газоходах і димовії
трубі може наступити конденсація водяної
пари, що міститься
в продуктах згорання, що недопустимо.
Встановлювані за тепловими установками рекуператори, як правило, використовуються для підігріву дуттєвого повітря, яке подається на горіння безпосередньо в саму теплову установку, для підігріву газового палива, А також можуть бути використані для підігріву теплоносія сторонніх споживачів тепла на виробничі і невиробничі потреби.
Для виробничих потреб може здійснюватися вироблення гарячої води з різними вихідними параметрами температури теплоносія, що використовується для приготування бетонних сумішей та інших технологічних цілей.
Можуть здійснюватися підготовка гарячої води для невиробничих або господарсько-побутових потреб, підігрів припливного повітря для систем вентиляції в зимовий час, вироблення теплоносія для системи опалення.
На
рис. 6 показано схема використання
теплоти газів шляхом підігріву вторинного
повітря. Вентилятор 2 забирає холодне
повітря і подає його в рекуперативний
теплообмінник (повітрепідігрівач)
3.У
повітрепідігрівачеві
повітря підігрівається і потім прямує
в теплову установку 1. При реалізації
такої схеми повітря, що подається в
топку, вдається підігріти до 300...
400
,
що забезпечить підвищення
ККД установки на 10 ... 15%. Однак у такої
схеми температура відхідних
газів
досить велика.
Реалізація
схеми двоступінчастого використання
теплоти газів шляхом підігріву вторинного
повітря і холодної води, використовуваної
в системі гарячого водопостачання (рис.
7), дозволяє підвищити ККД промислових
печей до 50 ... 60%, а котельних установок
і ще вище. У цю схему додатково за
повітрепідігрівачем
включений інший
рекуперативний
теплообмінник 5, який готує гарячу воду
для виробничих або господарсько-побутових
цілей. Температура вихідних газів за
другим теплообмінником знаходиться в
межах 130 ... 150
.

Рис. 6. Схема використання теплоти відхідних газів шляхом підігріву
вторинного повітря:
1 - теплова установка;
2 - вентилятор вторинного дуття;
3 - рекуперативний теплообмінник (повітрепідігрівач).

Рис. 7. Схема двоступеневого використання теплоти газів шляхом підігріву вторинного повітря і холодної води:
1 - теплова установка; 2 - вентилятор подачі вторинного повітря;
3 - повітрепідігрівач; 4 - рекуперативний теплообмінник; 5 - бак;
6 - насос мережі гарячого водопостачання.
