- •Передмова
- •Розділ 1 основні шляхи досягнення ефективного використання теплової енергії продуктів згоряння
- •1.1 Заходи, спрямовані на заощадження енергоресурсів
- •1.2 Області застосування вторинних енергетичних ресурсів у системах тгп
- •Розділ 2 основні положення і вимоги
- •2.2 Склад курсової роботи та вимоги до її виконання
- •Розділ 3 горіння газів
- •3.1. Матеріальний баланс горіння газів
- •3.2. Температура горіння
- •Розділ 4 теплові баланси промислових печей
- •4.1 Теплові баланси промислових печей
- •4.2. Визначення годинного приходу теплоти в піч
- •1. Годинний прихід теплоти з завантажуваними в піч деталями
- •2. Годинний прихід теплоти з подаваємим в зону горіння вторинним повітрям
- •3. Годинний прихід теплоти з газовим паливом
- •4. Годинний прихід теплоти, що надходить у результаті хімічних реакцій горіння газового палива
- •4.3. Визначення годинних витрат теплоти з печі
- •1. Годинна витрата теплоти з нагрітими до температури термообробки деталями, вивантажуваними з печі
- •2. Годинна витрата теплоти, яка виноситься з камери згоряння з газами, що відходять
- •3. Годинна витрата теплоти, що витрачається на компенсацію тепловтрат через зовнішні огородження теплової установки
- •4.Годинні втрати теплоти внаслідок хімічної неповноти згоряння газового палива
- •5. Годинні втрати теплоти через відкриті вікна у вигляді теплової променевої енергії,яка вибивається в момент завантаження і розвантаження деталей
- •6. Годинні витрати теплоти,яка необхідна для компенсації неврахованих тапловтрат
- •4.4.Визначення ккд промислової печі
- •Технічні характеристики і значення термічного ккд деяких газових промислових печей
- •Значення коефіцієнта використання палива в залежності від коефіцієнта надлишку повітря і температури його підігріву для природного газу при
- •Розв'язання
- •Розрахунок теплового балансу печі
- •1. Годинний прихід теплоти з завантажуваними в піч деталями
- •2. Годинний прихід теплоти з подаваним в топку повітрям
- •3. Годинний прихід теплоти з газовим паливом
- •Основні висновки
- •Розділ 5 підвищення ефективності роботи енергетичних установок. Використання нижчої теплоти згоряння палива
- •5.1. Використання вторинних енергоресурсів
- •5.2. Рекуперативні теплообмінні апарати
- •5.3. Основи розрахунку рекуперативних теплообмінних апаратів для промислових печей
- •Визначення коефіцієнта теплосприйняття
- •Визначення коефіцієнта тепловіддачі
- •Приклад розрахунку
- •Розв'язання
- •Визначення коефіцієнта теплосприйняття
- •Визначення коефіцієнта тепловіддачі
- •Розділ 6 підвищення ефективності роботи енергетичних установок. Використання вищої теплоти згоряння палива
- •6.1. Контактні теплообмінні апарати
- •6.2. Основи розрахунку контактних теплообмінних апаратів
- •Приклад розрахунку
- •Розв'язання
- •Розділ 7 схеми використання теплоти продуктів згоряння газового палива у системах тгп із застосуванням рекуперативного теплообмінника
- •Розділ 8 газові пальники
- •8.1. Вимоги, що пред'являються до пальників для промислових печей
- •8.2. Вибір типу пальників до промислових печей
- •8.3. Загальні рекомендації з вибору типу пальників для промислових печей
- •8.4. Пальники типу «труба в трубі» конструкції «Стальпроект»
- •8.5. Пальники гнп конструкції «Теплопроект»
- •8.6. Плоскополум'яні пальники типу дпп
Визначення коефіцієнта тепловіддачі
Значення
коефіцієнта тепловіддачі від стінок
труб до нагрівного
теплоносія,
/
,
обчислюється за аналогічною формулою
(5.40)
де
-
критерій Nu;
-
коефіцієнт
теплопровідності нагрівається теплоносія,
/
.
Визначається за таблицями довідкової
літератури або за табл. 2 дод. II
для сухого і вологого повітря і табл.
11 дод. II
для води;
-еквівалентний
діаметр змоченої поверхні трубки
теплообмінника, м. У цьому випадку
еквівалентний діаметр змоченої поверхні
трубки розраховується з урахуванням
того, що нагрівний
теплоносій омиває внутрішню поверхню
трубки. Це означає, що при його визначенні
не враховується товщина стінки трубки
теплообмінника.
У зазначених формулах критерій Nu знаходиться для дещо інших умов руху теплоносія. Раніше в формулах для визначення коефіцієнта теплосприйняття критерій Nu обчислювався за умови, що гріючий теплоносій омивав поверхні трубок впоперек, тобто кут атаки дорівнював 90 °. Вирази для визначення критерію Nu (5.41) і (5.42) записані за умови поздовжнього омивання трубопроводів нагрівним теплоносієм, тобто, для кута атаки 0 °.
Для визначення режиму руху теплоносія по трубах теплообмінника (критерія Re) використовують вираз (5.28), але відносно нагрівного теплоносія. Згідно обчисленого режиму руху визначають критерій Nu за однією з наведених далі формул.
При поздовжньому омиванні пучків труб теплообмінник з кутом атаки 0 °:
при
ламінарному режимі руху
<1 ∙ 104
(5.41)
при
турбулентному режимі руху
≥
1 ∙ 104
(5.42)
де
-
коефіцієнт, що враховує зміну середнього
коефіцієнта тепловіддачі по довжині
труби. Визначається за таблицями
довідкової літератури або за табл. 4
дод. II
в залежності від критерію Re
і відношення
l
/ d.
Слід
звернути увагу на співмножник, що
представляє собою відношення критеріїв
Прандтля
/
у формулах (5.41) і (5.42). У зв'язку з тим, що
теплота передається від стінки до
нагрівного
теплоносія,
коефіцієнт відношення
теплофізичних констант нагрівного
теплоносія, обчисленого при температурі
стінки трубки і при температурі нагрівного
теплоносія, записується у вигляді
співвідношення
/
.
Якщо теплота передається від гріючого
теплоносія до стінки, коефіцієнт
відношення
теплофізичних констант гріючого
теплоносія, обчислений при температурі
гріючого теплоносія і при температурі
стінки трубок, записується у вигляді
співвідношення
/
.
Після визначення критерію Nu за формулою (5.41) або (5.42) визначають коефіцієнт тепловіддачі від стінок трубопроводів теплообмінника до нагрівного теплоносія за формулою (5.40), а потім за формулою (5.25) обчислюють коефіцієнт теплопередачі від гріючого до нагрівного теплоносія за умови, що дотримується рівність теплових потоків.
Тепловий
потік, що рухається
від стінки труби до нагрівного
теплоносія,
/
,
обчислюється за формулою
(5.43)
де
-
середньоарифметичний температурний
напір,
.
Визначається як півсума
температур нагрівного
теплоносія на вході і виході з
теплообмінника:
;
-
середня
температура стінки трубки теплообмінника,
.
Визначається методом підбору.
Після
визначення теплових потоків від гріючого
теплоносія до стінки труби та від стінки
трубки
до нагрівного
теплоносія
необхідно упевнитися в їх рівності,
тобто. тепловий потік, який передається
від гріючих газів до стінки трубки,
повинен бути рівний тепловому потоку,
що йде від стінки трубки до нагрівного
теплоносія.
Якщо в результаті виявляється, що
тепловий потік, що йде від гріючого
теплоносія до стінки трубки, більше
теплового потоку від стінки трубки до
нагрівного
теплоносія,
то необхідно підвищити температуру
стінки трубки і виконати розрахунок
коефіцієнтів тепловіддачі
і тепло сприйняття
заново. Коефіцієнти
і
вважаються
визначеними
правильно, якщо дотримується рівність
теплових потоків
(5.44)
Далі за виразом (5.17) або (5.18) знаходять необхідну поверхню теплообміну.
Можна підрахувати кількість труб проектованого теплообмінника, шт., за формулою
(5.45)
де
F
- площа поверхні теплопередачі
трубок теплообмінника,
;
-
площа
поверхні теплопередачі
однієї трубки теплообмінника,
.
