Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:

pm_l_2 Прикл мех Сопромат

.pdf
Скачиваний:
10
Добавлен:
17.05.2015
Размер:
1.56 Mб
Скачать
bh3 b 12

61

 

 

 

 

 

 

 

 

 

b

2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

h

 

 

 

 

 

 

 

 

Q

 

 

 

 

 

 

2

 

 

 

y 2

 

 

 

b

 

 

 

4

 

 

h

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2

 

ітоді

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

y

 

 

 

 

 

 

2

4

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2

 

 

 

y2

 

h

 

2

 

6Q

y

 

 

 

y 4

 

 

 

 

 

 

 

 

(12.7)

 

 

 

 

 

 

 

bh3

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Досліджуючи формулу (12.7) відмічаємо, що на поверхні

перерізуприy= h , дотичнанапругадорівнюєнулю, ауцентріваги

2

вона досягаємаксимальноївеличини(див. рис. 12.6,в) ідорівнює

 

 

h2

 

 

3 Qy

3

 

Qy

 

 

6Qy

4

 

 

(12.8)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

max

 

bh3

 

 

2 bh

2

 

A

 

 

 

 

 

 

 

12.5 Розрахунокнаміцністьпризгині

Досвідпоказує, що перевіркаміцностіпо дотичній напрузі виявляєтьсявирішальноютількидлядужекороткихівисокихбалок, а такождляматеріалів, якінедостатньочинятьопірсколюваннюітому розрахунокбалокведетьсяпонормальнимнапругаміумоваміцності призгинімаєвигляд:

 

 

M z max

,

(12.9)

 

max

 

Wz

 

 

 

 

деMz max – максимальназгинаючанапруга, взятаізепюриMz , [ ] – припустиманапругапризгині, якадорівнюєприпустимійнапрузіпри розтягу. Із умови міцностіможна визначити потрібний осьовий моментопорубалки

W

Mz max

,

(12.10)

 

z

 

 

 

 

Співвідношення (12.10) дозволяє приймати раціональну форму поперечногоперерізубалки, тобтоприйматитуформуперерізу, яка маєбільшийWz приоднаковійплощі.

Увипадку, колинеобхідноврахуватиідотичнунапругу, умова міцностімаєвигляд:

2

2

 

 

4

 

 

max

 

 

(12.11)

 

 

2

 

 

 

62

У формулу(12.11) підставляютьзначення іτдлявідповідного перерізубалки.

12.6 Деформаціїпризгині

Стержні, якізастосовуютьсявінженернихспорудах, повинні володіти не тільки визначеною міцністю, але і достатньою жорсткістю.

Під розрахунком на жорсткість розуміють оцінку пружної піддатливостібалкипіддією прикладеногонавантаженнятадобір такихрозмірівпоперечногоперерізу, приякихпереміщеннянебуде перевищувативстановленихнормамиграниць. Длявиконаннятакого розрахункутребанавчитисьобчислюватипереміщенняточокбалки піддієюбудь-якихзовнішніхнавантажень. Розглядаючидеформацію балкиприплоскомузгині, можнавідмітити, щовісьбалкипіддією навантаженняводнійзголовнихплощинінерціївикривлюєтьсявтій самійплощині, апоперечніперерізиповертаютьсяіводночасдістають поступальнепереміщеннявнапряміосіу. Викривленувісьбалки називаютьзігнутоювіссюабопружною лінією. Переміщенняцентру вагиперерізувнапрямі, перпендикулярномудонедеформованоїосі балки, називаєтьсяпрогиномбалкивданомуперерізійпозначається літероюу, анайбільшийпрогинбалкиназиваєтьсястрілоюпрогинуі позначаєтьсялітерою f. Кутθ, наякийкожнийперерізповертається відносносвогопочатковогоположення, називаєтьсякутомповороту перерізуівінвизначаєтьсязаформулою

x

dy( x )

y ,

(12.12)

 

 

dx

 

Припустиміпрогини такути повороту перерізів встановлюються нормами.

Визначимо диференційне рівняння пружної лінії балки. Враховуючи, щоміжкривизноюізгинаючиммоментоміснуєзв’язок

K

1

 

M z

,

(12.13)

 

 

 

EIz

 

 

деρ– радіускривизни, іякщобалкапостійногоперерізутавідчуває “чистий”згин, томожназаписати

Mz

const .

(12.14)

 

EI z

 

- 1

Отже, ρ=const іρ=const, цевказуєнате, щовісьбалкидеформується поколу. Слідвідмітити, щовзагальномувипадкубезпосередньо застосовуватизаконвизначеннякривизнидляобчисленняпрогинівне

63

вдається. Дляаналітичногорозв’язанняцієїзадачівикористовується значеннякривизни(дивиськурсматематики):

 

 

 

 

 

 

 

 

 

d 2 y

 

 

 

 

 

 

K

1

 

 

 

 

 

dx2

 

 

 

 

 

(12.15)

 

 

 

 

 

2

 

3

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

dy

 

 

 

 

 

 

 

 

1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

dx

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Підставивши в (12.13)

 

 

 

 

 

 

 

 

дістаємо

 

значення кривизни із (12.15)

диференційнерівнянняосізігнутоїбалки

 

 

 

 

d 2 y

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

dx2

 

 

 

 

M z

 

(12.16)

 

 

 

 

 

 

 

 

3

EIz

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

dy

 

2 2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

dx

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Інтегруванняцьогорівнянняпов’язанозвеликимитруднощами

(вононелінійнеінеодноріднедругогопорядку), алевраховуючи, що напрактицімаємосправузмалимипрогинами(ymax<(0,002…0,003)l) тодітангенсикутівнахилу(dy/dx) дотичноїдоосібудутьмаліітому квадратом першоїпохідноїузнаменнику(dy/dx)2 упорівнянніз

одиницею можливо знехтувати ітому рівняння (12.16)

приймає

вигляд:

 

 

 

 

 

d 2 y

 

 

Mz

 

(12.17)

 

dx2

EI z

 

 

 

Рівняння(12.17)

єнаближеним диференційнимрівняннямосі

зігнутоїбалки. Двазнакиурівнянні(12.17) поставленітому, щознак кривизниможенеспівпадатиіззнаком згинаючогомоменту. Для визначеннязнаківможнаскористатисятакою умовою. Якщовісьу направленаугору, тоурівнянні(12.17) беретьсязнак“плюс”, аякщо униз, то- “мінус”.

Для того, щоб отримати аналітичний вираздля прогинів, необхіднознайтирішеннядорівняння(12.17). Правачастинацього рівнянняєвідомоюфункцієювідх, тому, інтегруючирівняння(12.17) першийраз, отримуємо:

dy

 

M z

dx C ,

(12.18)

dx EIz

64

деdy/dx – цекутповоротуперерізу. Інтегруючидругийразрівняння (12.17) дістаємопрогин:

y

M z

dx2 CX D

(12.19)

EIz

ПостійнівеличиниінтегруванняC іD знаходимо, використовуючи граничні умови, які залежать від способу закріплення балки. Розглянемоприкладвизначенняпрогинудляконсольноїбалки(див. рис. 12.7). ДлявизначеннязгинаючогомоментуМz розглядаємоправу частинубалкиі, отже:

 

 

 

 

 

 

 

 

Рисунок12.7 – Визначенняпрогину

 

 

 

Mz

F( l x ) F( x l ) , де0 x l, ітодімаємо:

d 2y

 

 

 

M z

 

 

F x l

ідалі

dy

 

 

F

 

( x l )dx C

dx2

 

 

 

 

EIz

 

 

 

EI z

 

dx

 

EI z

 

 

F

 

 

 

x2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

(

 

 

 

lx ) C ,

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

EIz

 

2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

F

 

 

 

 

 

 

x 2

 

 

 

 

F

 

x 3

 

lx 2

y

 

 

 

 

 

(

 

 

 

lx C )dx D

 

 

 

(

 

 

 

 

) Cx D .

EIz

 

 

 

 

 

EIz

 

 

 

 

 

 

 

2

 

 

 

 

 

 

 

6

2

 

Оскількиграничніумовидлябалки(див. рис. 12.7) yA=yA =0, тоді

0 F ( 0 0 ) C ізвідсиC=0,

EI z

65

0 F (0 0) 0 D іD=0,

EI z

ітакимчиноммаєморівнянняпружноїлініїрозглядаємоїбалки

 

 

 

 

 

 

 

 

 

F

 

 

 

x3

lx 2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

y

 

 

(

 

 

 

 

 

 

 

 

 

) .

 

 

 

 

 

 

 

 

 

EIz

6

 

 

 

2

 

 

 

 

 

Визначаємомаксимальнийпрогинбалки.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

3

 

 

 

3

 

 

 

3

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

F

 

 

 

l

 

l

 

 

 

 

Fl

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

, знак“мінус”вказуєна

y

max

y

B

y

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

x l

 

 

 

EIz

 

2

 

3EI z

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

6

 

те, щонапрямокпрогинунеспівпадаєзпозитивнимнапрямкомосіу. Визначення переміщень в балках методом безпосереднього

інтегруваннядиференціального рівнянняпружноїлініїувипадку балок з великою кількістю ділянок пов’язано із значними труднощами. Томудлязменшеннявеликоїобчислювальноїроботи, пов’язаної з визначенням сталих інтегрування, останнім часом розробленодекількаметодів.

Донихупершучергуналежитьметодпочатковихпараметрів, котрийдаєзмогуприбудь-якійкількостіділянокзвестирозв’язання довідшуканнявсьогодвохсталих прогинуікутаповоротуна початку координат. Для того, щоб користуватися цим методом, необхіднодотримуватисянаступнихумов:

1.Відрахунокгоризонтальнихкоординатусіхділянокповинен бутивідодногопочаткукоординат, тобтокрайньоїлівоїабокрайньої правоїточкиосібалки.

2.Всі нововведеніскладові виразу згинаючого моменту наступнихділянокповинніміститиусобімножникдужки(x–l0), деl0

сумадовжинусіхпопередніхділянокдовідповідногонавантаження.

3.При розрахункузгинаючихмоментівтребарозглядатиту частинубалки, якаміститьпочатоккоординат.

4.Інтегруваннядиференційного рівнянняповинно бути без розкриттядужки(x–l0).

5.Розподілененавантаженнянеповинноперериватись, але якщовонопереривається, тойогослідпродовжитидокінцябалки, і додавшиприцьому(відперерізу, девонопереривається) розподілене навантаженнятієїжінтенсивності, алепротилежногознаку.

66

6. У формулідлявизначеннядеформаційпризгинівводятьті навантаження, якірозміщенівідпочаткукоординатдоперерізу, в якомувизначаєтьсявідповіднадеформація.

Формулидлявизначеннякутаповоротуіпрогинупризгині балокмаютьвигляд

EI EI

 

M ( x l0

)

 

F( x l0 )2

 

q( x l0 )3

i

 

 

 

 

 

 

0

1!

 

 

 

2!

 

 

3!

 

EIy EIy

EI x

M ( x l0 )2

 

F( x l0 )3

 

 

 

 

 

0

 

0

 

 

2!

 

 

3!

 

 

 

 

 

 

 

) 4

 

 

 

 

 

 

 

 

q( x l

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

4!

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

0

 

,

 

 

 

 

 

 

 

 

 

(12.20)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

де l0 – горизонтальна координата від початку координат до відповідного навантаження, Θ0 іу0 – відповідніхарактеристики деформаціїуперерізіприх=0, тобтоупочаткукоординат. Якщо початоккоординатбуденалівомукінцібалки, тозгинаючиймомент будепозитивним, якщовінмаєнапрямокзарухом годинникової стрілкиісилаірозподілененавантаженнябудутьпозитивні, якщо вонимаютьнапрямокугору. Якщопочатоккоординатнаправому кінцібалки, тознакиунавантаженьбудутьпротилежними.

Визначаємомаксимальнийпрогиндлябалки(див. рис. 12.7) за методомпочатковихпараметрів.

Оскількипочатоккоординатналівомукінцібалки, топотрібно спочатку визначити реакціїопори А, для цього складаємо два рівняннярівноваги:

1.ΣFky=0, RA–F=0 іRA=F

2.ΣmA=0, –MA+Fl=0 іMA=Fl

Використовуючиформулу(12.20), маємо:

EIy EIy

EIy x

 

M( x l0 )2

 

F ( x l0 )3

 

 

 

q( x l0 )4

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

0

 

0

 

2!

 

 

 

 

 

 

3!

 

 

 

 

4!

 

 

 

ітакякy =y =0,

y

'= = y '=0

ідоперерізуВдіютьтількиR

i M ,

0

A

0

0

 

 

A

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

A

 

A

то

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

M A x2

 

RAx3

 

 

Flx2

 

Fx3

 

 

 

 

 

 

 

 

 

EIy

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Звідси

 

 

2

 

 

 

6

 

 

 

2

 

6

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Fl l2

 

 

Fl3

 

 

Fl3

 

 

 

 

 

Fl3

 

EIyB EI y

x l

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

і yB

 

.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2

 

6

 

3

 

 

 

 

 

3EI

67

68

ЛЕКЦІЯ17

13 СКЛАДНИЙОПІРТАСТІЙКІСТЬСТИСНЕНИХ СТЕРЖНІВ

Підскладнимопоромрозуміютьрізнікомбінаціїпростих(плоских) напруженихстанівстержня(розтягу, стиску, кручення, згину).

В загальному випадку навантаження стержня в поперечних перерізахможутьдіятишістьвнутрішніхсиловихчинників-Nx, Qy, Qz, Mk, My іMz. Напруженийстанприцьомузнаходятьнаосновіпринципу суперпозиції. Згідно з даним принципом, у досліджуваній точці розраховуютьокремонапругивіддіїкожногосиловогочинника, після чогоїхпідсумовуютьівизначаютьсумарнікомпонентинапруг. Зрозуміло, щознаючинапруженийстануточціівикористовуючитучиіншутеорію міцності, можнапровестирозрахункинаміцністьданогоелемента.

Напрактиціодночаснодіявсіхсиловихчинниківзустрічається рідко. Частішеприходитьсяматисправузрізнимиїхкомбінаціями, якімиі розглянемо.

13.1 Косийзгин

Косим називаютьзгин, заякогоплощинадіїнавантаженьне збігаєтьсязжодноюізголовнихосейперерізу. Наприклад, нарис.13.1, а силаF ірозподілененавантаженняq діютьуплощиніV, яканезбігаєтьсяз головнимиплощинамиxy i xz. Підчасрозрахунківкожнеізнавантажень розкладаютьнаскладовічастини, що діють у головних площинах (рис.13.1,б). Отжекосийзгинрозглядаютьяксумудвохплоскихзгиніву двохвзаємноперпендикулярнихплощинах.

Розглянемоконсольнубалкудовжиною l прямокутногоперерізу (рис.13.2), докінцяякоїприкладеносилуF, щоутворюєзвіссюукутα. РозкладемосилуF надвіскладові, напрямленівздовж головнихосей перерізу:

Fy=Fcosα, Fz=Fsinα

(13.1)

69

У поперечнихперерізахбалкисилиFy, Fz утворюютьчотири(із шести) внутрішніхсиловихчинників: Qy , Qz , My іMz. Урозрахункахна міцність, якізаплоскогозгину, нехтуютьсиламиQy, Qz іутворюваними ними дотичними напругами. Тодізначення згинаючих моментів у довільномупоперечномуперерізібалки, взятомунавідстаніхвідкінця консолі, будуть

Рисунок13.1 - Неплоскийзгин(а) ісхематичнезображенняйогоувиглядідвохплоских(б)

Mz = Fyx, My =Fzx (13.2)

Згинаючий момент вважають додатним, якщо в першому квадрантіперерізувінрозтягуєволокнабалки, івід’ємним, якщо утворюєстискволокон. УрозглядуваномуприкладіMy іMz – додатні.

ЕпюризгинаючихмоментівMy іMz зображенінарис. 13.3.

70

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]