pm_l_2 Прикл мех Сопромат
.pdf11
Розтягстержнясупроводжуєтьсязменшеннямйогопоперечних розмірів. Відношенняабсолютного звуження d = d – d1 до початковогорозмірупоперечногоперерізуd називаєтьсявідносною поперечноюдеформацією
|
d |
. |
(7.3) |
|
|||
|
|||
x |
d |
|
|
|
|
|
Відношеннявідносноїпоперечноїдеформаціїдоподовжньої, взятезаабсолютною величиною, єпостійноюдляданогоматеріалуі називаєтьсякоефіцієнтомПуассона, тобто
|
|
|
|
||||
|
|
|
x |
|
|
|
|
x |
|
|
|
. |
(7.4) |
||
|
|||||||
|
|
|
|
|
Длясталіμ= 0,24...0,30; длячавунуμ= 0,23...0,27; дляцинку
μ= 0,27; длясвинцю μ= 0,42.
В результаті дослідів над деформаціями пружних тіл встановлено, щодіючанапругапропорційнавідноснійдеформації. Ця умованазиваєтьсязакономГука:
σх= εхЕ, (7.5)
де Е– коефіцієнтпропорційності, якийназиваєтьсямодулем пружностіпершого роду (модуль Юнга, модуль пружностіпри розтягустиску), вінхарактеризуєпружнівластивостіматеріалу. Для сталіЕ= 200...210 ГПа; длячавунаЕ= 115...160 ГПа.
7.2 Визначеннявнутрішніхсиліпобудоваїхепюри
Длявизначеннявнутрішніхсилстержнявикористовуємометод перерізів. Розглянемо стержень (рис.7.3 а), який має зовнішні
навантаженняіприцьомуq 2F . a
Спочатку, записавширівняннярівновагидляусьогостержня, визначаємореакціюопориВ.
ΣFкx = 0 –R – F + q · 2a – F = 0, звідки
R = 2qa – 2F = 2 · 2F – 2F = 2F.
ДалінеобхідностерженьперерізатинадвохділянкахBC іCD щобвизначитивнутрішнісили, якідіютьподовжиністержня(див.
рис. 7.3 а).
Розглядаємокожнийперерізокремоіприцьомудорозглядаємої частинистержняприкладаємопоздовжнюсилу Nx занапрямкомвід розглядаємоїчастинистержня.
12
ДілянкаBC, перерізI – I, 0 ≤x1 ≤a. Складаєморівняннярівноваги:
ΣFrx = 0,
–R+Nx1=0, звідси Nx1=R=2F
Цеозначає, щонаділянціВСдієпостійнапоздовжнясилаза величиною2F.
Рисунок7.3 - Епюравнутрішніхсил
13
Х
ДілянкаCD, перерізII – II, 0 ≤x2 ≤2a.
Складаєморівняннярівноваги:
ΣFкx = 0. –Nx2+qx2–F=0, звідсиNx2 = qx2 – F,
цеозначає, щонаділянціCD дієзмінапоздовжнясила. Для визначенняївеличини(воназмінюєтьсязарівняннямпрямоїлінії) замістькоординати x2 підставляємозначення x2 = 0 (перерізD) іx2 =2a (перерізС).
Такприx2 = 0, Nx2= –F; приx2=2a, Nx2=q 2a–F=2 2F–F=3F.
Такимчиномпоотриманимзначеннямпоздовжньоїсилипри розглядіділянок BC іCD будуємоепюрупоздовжніхсил, тобто графічнерозподіленняпоздовжньоїсилиподовжиністержня, дивись рис. 7.3, б. Ізепюриподовжніхсилвипливає:
1.Наепюріпоздовжніхсилуперерізі, деприкладена зосередженасила, завждибудестрибокнаївеличину(див. перерізи
B,C таD);
2.Наділянках, дедієрозподілененавантаження, наепюрі поздовжніхсилбудутьпохиліпрямілінії(ділянка CD), анаінших ділянках– горизонтальніпрямілінії(ділянкаВС).
14
7.3 Визначеннянапругиідеформації
Прирозтягу(стиску) діютьнормальнінапруги, яківизнаються заформулою:
i N X i ,
i
(7.6)
де Nxi – поздовжнясилаі-оїділянки, якамаєнайбільше
значеннязамодулем(увипадку іїзмінноївеличини); А – площа
і
поперечногоперерізуі-оїділянки, колистерженьмаєпостійнуплощу поперечногоперерізуінавантаженийтак, що Nх= F, тонормальна напругамаєвигляд
F . |
(7.7) |
|
|
Згідновищерозглянутогоприкладапобудовиепюрипоздовжніх сил(див. рис. 7.3), нормальнінапругинакожній ізрозглянутих діляноквизначаються:
NX 1 |
2F , |
|
|
|||||||||
1 |
|
BC |
1 |
|
|
|
|
|
||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||
|
NX 2 |
|
3F |
1,5 |
F |
. |
||||||
|
|
|
|
|||||||||
2 |
|
CD |
2 |
|
|
2 |
|
|
||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||
У даномувипадку 1 max 2 F |
незважаючинате, що |
|||||||||||
N 1 Nx2. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
Деформація при розтягу |
|
|
(стиску) |
на кожній ділянці |
||||||||
визначаєтьсязазакономГука. Оскільки σі= |
і Е івраховуючі |
|||||||||||
формули(7.2) і(7.6), маємо |
|
|
|
|
|
|
|
|
||||
|
N |
l |
|
|
|
|
|
|
||||
li |
|
|
X i i |
|
|
i |
, |
|
(7.8) |
|||
|
E i |
|
|
|||||||||
|
|
|
E i |
|
|
де Nxі, lі, Aі, відповіднопоздовжнясила, довжинаіплощаперерізурозглядаємої
ділянки; i - площаепюрапоздовжніхсилтієїділянки, дедіє
розподілене навантаження. Площу епюри можливо визначати за формулою
15
|
li |
(7.9) |
||
Nx dx. |
||||
i |
1 |
|
||
|
0 |
|
|
|
Увипадкуколи Nxi F , |
i , тоформула(7.8) приймає |
|||
вигляд |
Fl |
|
|
|
l |
. |
(7.10) |
||
|
||||
|
EA |
|
||
У формулі(7.8) |
добуток |
ЕАі називаєтьсяжорсткістю при |
||
розтягу(стиску). |
|
|
|
|
Деформаціяусьогостержнявизначаєтьсязаформулою |
||||
|
n |
(7.11) |
||
l li , |
i 1
де li - абсолютнадеформаціякожноїділянки. Повертаючисьдовищерозглянутогоприклада(згіднорис. 7.3)
визначаємодеформаціюстержня.
|
|
|
|
|
|
|
|
|
N X |
l1 |
|
|
|
|
|
2F a |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||
|
|
|
|
l1 |
|
|
|
1 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
, |
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||
|
|
|
|
|
|
E A1 |
|
|
|
|
EA |
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||
|
|
|
|
l |
|
|
|
2 |
|
|
|
2 |
2 |
|
. |
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||
|
|
|
|
2 |
|
|
EA2 |
|
|
|
|
|
2EA |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||
Спочаткувизначаємо 2 |
|
і 2 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
1 |
3F |
|
|
|
|
1 |
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
l |
, |
і F |
|
l . |
|
|
|
||||||||||||||||||||
|
|
|
|
2 |
|
2 |
|
|
2 |
|
|
|
|
|
2 |
|
|
|
2 |
|
|
2 |
|
|
|
|
|||||||
Використовуючиумовиподібностімаємо |
|
|
|
||||||||||||||||||||||||||||||
l |
|
|
3F |
|
|
|
|
|
|
l l 3 1 |
|
|
|
2a |
|
||||||||||||||||||
|
|
2 |
|
|
|
|
3 |
|
або |
2 |
|
2 |
|
|
|
|
|
, тобто |
|
|
4, звідси |
||||||||||||
l |
|
F |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
l |
1 |
|
|
|
|
|
l |
|
|||||||||||
|
|
2 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
2 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
2 |
|
|||||||
l2 0,5a, і l2 2a l2 2a 0,5a 1,5a. |
|
||||||||||||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
1,5F 1,5a 0,5F 0,5a |
|
Fa |
|
|
|
||||||||||||||||||||||||
Тоді |
l2 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||
|
|
|
|
|
|
2E |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
E |
|
|
|
|||||||||||
іостаточнодеформаціястержнядорівнює |
|
|
|
||||||||||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
l 2 |
Fa |
|
Fa |
3 |
Fa |
. |
|
|
|
||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
E |
|
|
|
|
|
|
E |
|
|
|
|
E |
|
|
|
7.4 Умоваміцності
16
Прирозрахункахнаміцністьдеталі, якапрацюєнарозтягабо стиск, виникаєпитання: якезначенняσ можнарахуватибезпечним? Очевидно, що ці напруження повинні бути менше деякого небезпечного σнеб.= σmах, приякомувиникаєможливістьруйнування деталіабо порушується умова нормальноїїексплуатації. Тому умовоюбезпечноїроботибудь-якогоматеріалує
σmах< σграничне. |
(7.12) |
Припустимою напругою називаєтьсянайбільшанапругапри якій забезпечується надійність та довговічність проектуємого елементуконструкціїіпозначається[σ]
|
|
|
||
|
|
гр |
, |
(7.13) |
|
|
|||
|
|
S |
|
|
|
|
|
де[S] – припустимийкоефіцієнтзапасуміцності.
Дляпластичних матеріалів (наприклад, сталь) завеличину
граничноїнапругиприймаємограницю текучостіматеріалуσ (для
т
вуглецевоїсталіможнаприймати σ= 240 МПа). Коефіцієнтзапасу
т
міцностіуцьомувипадкуможнаприйматиумежах [S] = 1,5...2,5. Тодідлявуглецевоїсталі
Т 240 |
160МПа. |
(7.14) |
|
|
1,5 |
||
S |
|
|
|
Для крихких матеріалів (наприклад, чавун) |
за величину |
граничноїнапруги приймають границю міцностіматеріалу σм і припустимийкоефіцієнтзапасуміцності[S] = 4...6.
Такимчиномумоваміцностіприрозтягу(стиску) маєвигляд
Nxi |
|
|
|
|
|
max |
max , |
(7.15) |
i |
|
|
|
|
Nxi
де- max - найбільшевідношенняпоздовжньоїсилидо
i
площіпоперечного перерізу відповідноїділянки. Використовуючи умовуміцності(7.15) можнавизнати:
1.розмірипоперечногоперерізу(проектназадача);
2.припустименавантаження;
3.робочі напруги кожної ділянки (перевірочний
розрахунок).
17
18
ЛЕКЦІЯ11
8 ВИЗНАЧЕННЯМЕХАНІЧНИХВЛАСТИВОСТЕЙ МАТЕРІАЛІВ
8.1 Діаграмарозтягуматеріалів
Длявивченняповедінки різнихматеріалівпіднавантаженням проводятьсялабораторнівипробуваннязразківнаспеціальнихмашинах. Цідослідипроводятьсядлявизначеннячисельниххарактеристик, які дозволяють визначити міцність та пластичність матеріалів. Такі характеристикиназиваютьмеханічними. Длядослідженнянарозтяг установленізразки(рис.8.1).
0 |
d |
0 l0 |
l |
Рисунок8.1 - Зразокдлявипробування |
Розрахунковадовжинанормальнихзразків l0=10do , коротких- l0=5do ( тутdo – початковийдіаметрзразка).
Графік залежностіміж силою розтягу F та поздовжньою абсолютноюдеформацією l називаютьдіаграмоюрозтягу. Длявивчення властивостейматеріалузручнішекористуватисядіаграмоюрозтягу, яка встановлює залежність між нормальною напругою σ івідносною поздовжньоюдеформацієюε(див. рис. 8.2.).
НадіаграмінеобхідновизначитидекількахарактернихточокА, В,
С, D таЕ. ТочкаАвідповідаєграниціпропорційностіσ , цетанапруга
пц
доякоїдієзаконГука. ТочкаВдуженаближенадоточкиАтавідповідає границіпружностіσпр, цемаксимальнанапруга, якуможевитримати матеріал, невизначаючиознакзалишковоїдеформаціїпіслятого, коли зняли навантаження. ТочкаС надіаграмізнаходиться на початку горизонтальноїділянки, тавідповідаєграницітекучостіσт. Наційділянці деформаціїзростаютьбеззбільшеннянавантажень, матеріалякби“тече”.
Границеютекучостіназиваютьнапругу, приякійдеформаціїзростають беззбільшеннянавантажень. Деякіматеріалинемаютьчітковизначеної
19
площадкитекучості, тодлятакихматеріалівприймаютьумовнуграницю текучостіσ0,2 (εпл=0,2%). Починаючиздеякогомоменту, приподальшому збільшенню деформації, навантаження збільшується івідбувається “самозміцнення”сталіітомудіаграмазмінюєтьсяпоплавнійкривійіз найвищою точкою D , уякій умовнанапругаприймаєнайбільше значення досягаючи границіміцностіσм. Границею міцностіабо тимчасовим опором матеріалу називають відношення найбільшого навантаження, якеможевитриматизразок, допочатковоїплощійого поперечного перерізуА0. Післядосягненняточки D поздовжніта поперечнідеформаціїконцентруютьсяводномунайслабкішомумісціде починає утворюватися місцеве звуження ( шийка ), яке швидко прогресує. Заточкою D ординатидіаграмипочинаютьзменшуватисяі навантаженняспадає, щопояснюєтьсяподальшимзменшеннямплощі поперечногоперерізушийкиівідбуваєтьсярозривзразка. Цьомуна діаграмівідповідаєточкаЕіумовнанапругаσр.
|
|
σ( |
f |
) |
|
M |
D |
|
|
|
|
|
|
|
|
||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Е |
|
|
|
|
|
|
|
м |
р |
|
|
|
|
C |
|
|
σ |
σ |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
т |
пр |
|
A B |
|
|
|
|
|
пц |
N |
|
|
|
|
|
||
σ |
σ |
σ |
N 1 |
M 1 |
M 2 |
|
|
|
|
|
|
|
|
||||
|
|
0 |
|
пл |
|
пр |
|
Рисунок8.2 - Діаграмарозтягу
8.2 Визначеннявластивостейпластичностітаміцності
Згіднодіаграми( рис.8.2. ) можназаписати, що
tg NN1 E ON1
(8.1)
20
Такимчиноммодульпружностієвідношеннянапругидовідносної поздовжньоїдеформації. Якщопризусиллірозтягу, щоспричиняєнапругу невищезаграницюпружності(дот. N), припинитинавантаження, апотім розвантажуватизразок, топроцесрозвантаженнязобразитьсянадіаграмі лінією, якапрактичнозбігаєтьсязлінієюнавантаження. Будеінакше, якщо допочаткурозвантаженнянапругаузразкуперевищуєграницюпружності (т. М). Помітимо, щопроцесрозвантаженнянадіаграміописуєтьсявжене кривою, яказбігаєтьсязкривоюнавантаженняОАВСМ, апрямоюММ1, паралельноюпрямолінійнійділянціОАдіаграми. Подовження зразкадо початкурозвантаженняприрозвантаженнізникаєнеповністю. Зникла частинаподовженнянадіаграмізображуєтьсявідрізком пр, атачастина, щозалишилася, - відрізком пл. Отже, повнеподовженнязразказаграницеюпружностіскладаєтьсяіздвохчастин– пружноїтапластичної:
.
пр пл
(8.2)
Такбудедосамогорозривузразка. Повнеподовження, якогозазнав зразокпередруйнуванням, зменшитьсяпіслярозриву, оскількивчастинах зразказникнутьпружнідеформації. Відноснимподовженнямпіслярозриву , %, називаютьвідношенняприростурозрахунковоїдовжинизразкапісля
розривудойогопочатковоїдовжини:
l0 100, l0
(8.3)
де l0 - подовження, щозалишилосяпісляруйнуваннязразка.
Відноснеподовження характеризуєпластичністьматеріалу. Залежновід цьогоподовження, матеріалиподіляютьнапластичні( 5% ) ікрихкі ( 5% ). Відноснезвуженнязразкапіслярозриву , %, визначається діленнямабсолютногозменшенняплощіпоперечногоперерізувшийціна початковуплощу:
|
А А |
|
А |
|||
|
0 |
100 |
|
|
0 |
100 . |
А |
|
А |
||||
|
|
|
|
|
||
0 |
|
|
|
0 |
|
(8.4)
Чимбільшевідноснезвуженняпіслярозриву, тимпластичніший матеріал.
Допластичнихматеріалівналежатьмаловуглецевасталь, мідь, свинецьтаін., адокрихких– чавун, скло, камінь, бетонтощо.