26. Історична школа.

Нова історична школа. Г. Шмоллер, Л.Брентано, К. Бюхер, В.Зомбарт.

В 70-х роках ХІХ ст.у Німеччині утворилась нова історична школа, ядро

якої створили: Г. Шмоллер (1838-1917) і Л. Брентано (1844-1931). Нова

іст. Шк. спиралася на традиції старої історичної школи. НІШ за своїм

характером не була однорідною. В ній намітились дві течії: консервативна

і буржуазно-ліберальна.

Основоположником НІШ став Г.Шмоллер, який очолив консервативний напрям.

Ш. був виразником інтересів великої буржуазії та землевласників, гарячим

прибічником прусської монархії. Своє першочергове завдання він бачив у

боротьбі з марксизмом. Він намагався вилучити з ПЕ соціальні проблеми і

підмінити їх історією народного господарства.

Одним з провідних ідеологів буржуазно-ліберального крила НІШ був

Л.Брентано. Основна праця: “Класична ПЕ”. Надавав визначальну роль в

економіці правовому і етичному факторам, обміну,а не виробництву, стояв

на позиціях мінової концепції. Б. намагався вгамувати прагнення

революційних вистурів робітників. Пропагував ідеї “соціального миру”,

посилаючись на досвід англійських тред-юніонів.

Значний внесок в економічну науку зробив К. Бюхер (1877-1930) – автор

відомої книги “Піднесення національної економіки”(1893). У цій праці він

досліджує доекономічні стадії індустріальної еволюції .Б. досліджує

новітні форми капіталу, вважає, що нові форми капіталу однаковою мірою

чинять домінуючий на всі верстви суспільства.

В.Зомбарт (1863-1941). Основна праця - “Сучасний капіталізм”. Висунув і

обгрунтував концепцію соціального плюралізму. Стверджував, що сусп-во у

розвитку прямує не до соціалізму, а до більш складної екон. системи. З.

всі суспільні явища розглядає з ідеалістичних позицій. Він оголошує

вартість функцією, яка існує тільки у свідомості людини, а в реальному

житті ніде не проявляється. Додаткова вартість для нього – тільки

“теоретичний символ”.