25. Економічні погляди Сісмонді.

Початок 19 ст. ознаменувався бурхливим розвитком капіталізму, що був

прискорений промисловим переворотом. Розвиток капіталістичних відносин

супроводжувався занепадом і розкладом дрібного виробництва, майновим

розшаруванням і зубожінням значної частини населення (особливо найманих

робітників). Капіталістичну економіку починають розхитувати економічні

кризи. Ідеї класиків економічного лібералізму щодо гармонії приватних і

суспільних інтересів не підтверджувались у реальному житті. За цих умов

учні й послідовники класиків виступають з критикою капіталізму і

класичної політичної економії.

Родоначальником ПЕ був Сісмонді(1773-1842). Він займався вивченням

економ. становища робітників. Головна праця «Нові начала ПЕ». Тут він

поставив завдання написати ПЕ на нових засадах. Предмет – матер.

добробут людей, оскількі він залежить від держави. Він заклав основи

соц. економії. Метод – реалізує економ. факти і враховує соц.

середовище. Він намагається поєднати досвід, історію, спостереження у

визначенні методу ПЕ. С. прихільник трудової теорії вартості. Праця -

єдине джерело багатства. Він не визначає субстанції вартості, а пише про

мінову вартість, що вона визначається працею. Капітал – виробничі

запаси, засоби вир-ва. Виділяє основний і оборотний капітали. Прибуток –

відрахування від праці робітника. Разом з тим – це нагорода капіталіста.

Рента – винагорода природи за виробничу діяльність. Теорія відтворення і

криз лежить в основі економ. вчення С. Він конкуренцію веде до того, що

більш активні підприємці виділяють менш активних. С. хоче повернення до

дрібного товарного вир-ва, бо в цьому поєднані 3 фактори вир-ва: праця,

земля, капітал. Заслуги Сісмонді: 1)Своїм предметом і методом випереджає

історичну школу. критикує класиків за абстрактний метод. 2)зачатки

социалістичних ідей. 3)Заклик до втручання держави в економ. життя

поклала початок критичній реакції на економ. лібералізм.

Економічна концепція і програма П.Прудона.

П'єр Жозеф Прудон (1809—1865). 1840р.- книжка «Що таке власність»,

1846р. він видав книжку «Система економічних суперечностей або Філософія

злиденності».

Методології Прудона притаманний ідеалізм і суб'єктивізм. Економічні

категорії та економічні явища він розглядає не як єдність суперечностей,

а як механічне поєднання протилежних властивостей

Теорія цінності. Цінність Прудон розглядає як вічну абстрактну

категорію, що є носієм двох абстрактних протилежних ідей: ідеї споживної

цінності і ідеї мінової цінності. Споживна цінність виступає як втілення

достатку, багатства, а мінова – як відображення винятковості. Виходячи з

закону пропорційності цінностей Прудон називає конституйовану синтетичну

цінність пропорційною.Отже, конституйована цінність виникає в обміні та

обов'язково реалізується на ринку. Вона є конституйованою, синтетичною,

пропорційною,

У теорії цінності Прудона важливим є те, що вона поєднує мінову

концепцію цінності з трудовою концепцією і визнає два джерела цінності –

обмін і працю.

Економічна програма Прудона. П. зв'язував причини труднощів дрібного

виробника з недоліками обміну, з проблемою збуту. Опрацьовує економічну

програму реформування капіталізму через реформування обміну.

П. хоче зберегти товарне виробництво, обстоює дрібну власність і

передачу великих виробництв у власність їхніх колективів. Для сприяння

дрібним виробникам у реалізації продукції П. зробив спробу створити

обмінний банк – «Народний банк». П. сподівався встановити в суспільстві

рівність і справедливість, позбутися експлуатації. Прудон взагалі

виступає проти держави.

Дрібнобуржуазний соціалізм Прудона мав значне поширення в другій

половині XIX ст. в багатьох європейських країнах. Його ідеї сприйняли

бакуністи, а згодом анархо-синдикалісти.