1 Предмет і завдання курсу "Історія економічних учень".

Предмет іст. ек. вчень – це процес виникнення розвитку боротьби і зміни системи ек. Поглядів на шляху розвитку сучасного сус-ва. Це історія формування ек. політики у державі у відповідності з певними істор. обставинами.

Завдання – це поглиблення знань з ек. теорії, про витоки ек. політики формування уявлень про закономірності і тенденції розвитку світової ек. думки, аналіз наукового внеску окремих шкіл та напряму в ек. теорію.

Метод: історико-логічний 1) історичний або хронологічний-передбачає розгляд поглядів, теорій і ідей в порядку Їх виникнення; 2)логічний-передбачає аналіз теорій і концепцій з точки зору логіки їх розвитку; 3)мотиваційний-аналіз ек. думки підпорядковується ек. мотивації, визнач класи між якими ведеться боротьба за долю в кінцевому продукті, визн. також ідеологи; 4)територіальний м-д дослідж. ек. думка якоїсь країни.

2. Структура курсу.

Метою курсу "Історія економічних учень" є поглиблення вивчення та творче осмислення змісту, передумов та закономірностей еволюції світової економічної науки як цілісної системи економічних поглядів та ідей. Видатний дослідник історії економічного аналізу Й. Шумпетер виокремив чотири основні напрямки, за якими можна отримати користь від занять історією економічної науки: поглиблення економічних знань, виходячи з того, що "стан будь-якої науки в певний момент у прихованому вигляді містить її історію і не може бути задовільно викладений, якщо цю приховану присутність не зробити відкритою"; знайомство з новими ідеями, усвідомлення того, "які ідеї в науці користуються успіхом і чому", розуміння причин, в силу яких "ми перебуваємо саме на нашій стадії розвитку і не просунулись далі"; знайомство з різноманітними методами та способами мислення, оскільки "навіть дуже замкнутий вчений обов'язково розкриває свій процес мислення"; розуміння еволюції економічних ідей, осмислення "процесу, в ході якого зусилля людей зрозуміти економічні явища в нескінченній послідовності породжують, удосконалюють і ліквідують аналітичні структури".

3. Основні закономірності та періодизація еволюції економічної науки.

Економічні закономірності, як і економічні закони, поділяють на статистичні і динамічні. Статистичні економічні закономірності узагальнюють багатозначні зв'язки, ті, що переважають в економічній дійсності. Натомість динамічні економічні закономірності узагальнюють однозначні економічні зв'язки. Слід мати на увазі, що в процесі пізнання дослідник спочатку, як правило, концентрує увагу на динамічних зв'язках і лише після їх з'ясування переходить до пізнання більш складних статистичних зв'язків. Більш того, як свідчить історія пізнання економічних явищ, дослідники досить часто способом усереднення вихідних ознак зводять багатозначні зв'язки до зв'язків однозначних і цим дещо полегшують перший етап пізнання. Такий підхід цілком виправданий особливо тоді, коли дослідникам доводиться мати справу з економічними закономірностями, що мають високий ступінь узагальнення. Скажімо, можна дослідити закономірність зростання (спаду) продуктивності праці на кількох підприємствах міста чи району за два-три роки, а можна зробити це саме на підприємствах області, країни, групи країн за більш тривалий період. В другому випадку застосування способу усереднення вихідних ознак дає можливість виявити найбільш загальні сторони економічних явищ вже на початковому етапі пізнання.