- •Л. А. Мацко, м. Д. Прищак, в. Ю. Годлевська
- •Передмова
- •Розділ і теоретичний матеріал до курсу
- •1.1. Завдання та предмет курсу “Основи психології та педагогіки”
- •1.1.3. Етапи розвитку психологічних знань
- •1.1.6. Основні методи науково-психологічних досліджень
- •1.2. Сучасні психологічні теорії особистості
- •1.2.2. Психоаналіз (фрейдизм, неофрейдизм)
- •1.2.3. Біхевіоризм
- •1.2.4. Гуманістична психологія особистості
- •1.2.5. Трансперсональні теорії особистості
- •1.3. Пізнавальні процеси психіки особистості
- •1.3.1. Структура основних форм прояву психіки особистості та їх взаємодії
- •1.3.2. Пізнавальні процеси психіки особистості
- •1.3.3. Відчуття, сприймання як початкові рівні пізнання
- •1.3.5. Пам’ять. Види пам’яті
- •1.3.6. Увага. Властивості уваги
- •1.3.7. Уява. Значення уяви у формуванні творчої особистості
- •1.3.8. Мова і мовлення, їх значення в спілкуванні
- •1.4. Емоційні та вольові процеси психіки особистості
- •1.4.1. Емоції та почуття
- •1.4.2. Воля. Розвиток волі
- •1. 5. Психічні стани особистості
- •1.5.1. Психічні стани особистості та їх види
- •1.5.2. Стрес. Засоби подолання стресу1
- •1.6. Психічні властивості особистості
- •1.6.1. Психічні властивості особистості та їх види
- •1.6.3. Характер особистості
- •Соціальна психологія. Вчення про соціальні групи
- •1.8.2. Рівні розвитку груп. Колектив
- •1.9. Соціально-психологічні аспекти взаємовідносин в соціальних групах
- •1.9.1. Проблема лідерства та керівництва. Типи лідерства
- •1.9.2. Соціально-психологічний клімат соціальної групи
- •1.9.3. Поняття конфлікту. Методики аналізу та вирішення конфліктів
- •1.10. Педагогіка. Основи теорії навчання
- •1.10.1. Предмет та завдання педагогіки. Галузі педагогіки
- •1.10.3. Форми організації і методи навчання
- •1.10.4. Контроль за навчально-пізнавальною діяльністю
- •1.11. Основи теорії виховання
- •1.11.1. Виховання. Мета та завдання виховання
- •1.11.2. Принципи виховання. Самовиховання
- •1.11.3. Види та методи виховання
- •Розділ іі практичні заняття
- •Хід роботи:
- •Проведення дослідження Тест г. Айзенка ”Ваш характер”
- •Контрольні питання
- •2.2. Визначення темпераменту особистості
- •Хід роботи:
- •Проведення дослідження
- •Паспорти темпераментів:
- •Оціночна шкала
- •Контрольні питання
- •2.3. Визначення самооцінки особистості
- •Оціночна шкала
- •Контрольні питання
- •2.4. Психогеометричне дослідження
- •2. 5. Проективні тести для дослідження особистості
- •Розмір літер: бали
- •Інтерпретація
- •Інтерпретація
- •Розділ ііі
- •Список рекомендованої літератури
- •Тема 2 Соціальна психологія
- •Список рекомендованої літератури
- •Тема 3 Основи педагогіки
- •Список рекомендованої літератури
- •Інтернет-ресурси з психології та педагогіки:
- •3.2. Питання до заліку
- •3.3. Тестові завдання для самоконтролю Варіант 1
- •Варіант 2
- •Вироблення творчих навиків.
- •Література
- •Термінологічний словник а
1.4.2. Воля. Розвиток волі
В історії психології тема волі формулювалась як проблема свободи волі – здатності чи нездатності людини діяти незалежно від життєвих обставин, і довкола неї точилася гостра боротьба між представниками детермінізму та індетермінізму. Перші вважали волю причиново зумовленим явищем (Гоббс, Спіноза), другі – самочинним актом, джерелом людської активності (Платон, Фіхте, Шопенгауер).
У ХХ столітті інтерес до проблеми волі помітно зменшився, а такі психологічні теорії, як біхевіоризм, психоаналіз, когнітивна психологія цим поняттям практично не користуються.
Питання природи феномену волі в сучасній психології залишається досить проблематичним. Про це свідчить, зокрема, те, що в сучасних підручниках із психології питання волі або не розглядається взагалі, або його розглядають як явище діяльності.
Дискусії щодо проблеми волі точаться навколо таких питань, як специфіка і природа волі, співвідношення в ній морального, інтелектуального, емоційного, питання змісту волі, її мотивів, цілей. Чіткого формулювання поняття волі досі немає.
Вольові процеси – психічні процеси як свідомої, так несвідомої цілеспрямованої регуляції людиною своєї діяльності та поведінки з метою досягнення поставлених цілей.
Воля – внутрішня активність особистості, пов’язана з вибором мотивів, цілепокладанням, прагненням до досягнення мети, зусиллям до подолання перешкод, мобілізацією внутрішньої напруженості, здатністю регулювати спонукання, можливістю приймати рішення та гальмувати поведінкові реакції.
Воля виконує спонукальну функцію, зумовлюючи активність людини, і гальмівну, що виявляється в стримуванні небажаних проявів активності.
Воля виявляється в таких вольових якостях особистості, як цілеспрямованість (уміння людини підкоряти свої дії поставленим цілям), наполегливість (уміння людини мобілізувати свої можливості для тривалої боротьби з труднощами), витримка (уміння гальмувати дії, почуття, думки, що перешкоджають здійсненню прийнятого рішення), рішучість (уміння приймати і запроваджувати в життя швидкі й обґрунтовані рішення), дисциплінованість (свідоме підпорядкування своєї поведінки загальноприйнятим нормам, установленому порядку), самостійність (уміння не піддаватися впливам різних факторів, що відволікають від досягнення мети, діяти на основі своїх поглядів і переконань), ретельність (уміння виконувати свої зобов’язання в термін) і ін.
Розвиток (самовиховання) волі можливий при дотриманні ряду умов:
систематичне тренування у подоланні труднощів, починаючи з порівняно незначних труднощів у повсякденному житті (режим дня, заняття спортом тощо);
обов’язкове здійснення прийнятих рішень;
постановка привабливої, особистісно значимої і соціально корисної мети;
виділення і проходження ряду етапів на шляху до поставленої мети.
Основні поняття і ключові слова: вольовий процес, воля, функції волі, вольові якості особистості, розвиток волі.
1. 5. Психічні стани особистості
1.5.1. Психічні стани особистості та їх види
Поведінка і діяльність людини в будь-який проміжок часу залежать від того, які саме особливості психічних процесів і психічних властивостей особистості виявляються протягом цього періоду, тобто від її психічного стану.
Психічний стан – наявний на даний час відносно стійкий рівень психічної діяльності, що проявляється в підвищеній або пониженій активності особистості.
Психічний стан – психологічна характеристика людини, що відображає її тривалі, статичні душевні переживання.
Психічний стан є ефектом (наслідком) психічної діяльності та її тлом. Психічна діяльність відбувається в горизонті, “тілі” психічного стану, який впливає на неї.
Психічні стани впливають на протікання психічних процесів, а повторюючись часто, набувши стійкість, можуть стати властивістю особистості.
Види психічних станів виділяють у залежності від таких параметрів:
вплив на особистість (позитивні і негативні, стенічні й астенічні);
переважні форми психіки (емоційні, вольові, інтелектуальні);
глибина (глибокі, поверхневі);
час протікання (короткочасні, тривалі та ін.);
ступінь усвідомленості.
Психічні стани: стрес, настрій, афект, страх, гнів, сором, фрустрація, радість, агресія та ін.
Основні поняття і ключові слова: психічні стани, види психічних станів.