2.2) Оздоровлення тещі Петра (1:29-31)

Огляд: Люди подібні до тещі Петра: вони перебувають у лихоманці гріха, поки Христос не візьме їх за руку (Ієронім Стридонський). Ісус постійно молився, і Його молитву чув і виконував Отець (Оріген). Євангелісти за допомогою Духа викладали події відповідно до своєї пам'яті про них. Щоб зрозуміти відмінності в їх розповідях, потрібна молитва (Августин Гіппонський). Торкаючись до прокаженого, Ісус перевищує закон і зцілює як Пан закону (Іван Золотоустий, Єфрем Сирін). Велич Його справ не залишається прихованою, незважаючи на заборону їх розголошувати (Беда Високоповажний).

«Теща ж Симонова лежала в гарячці» (1:30) Сморід гріхів, пахощі каяття

Ісус стоїть біля ложа, а ми лежимо? Піднімаймося і будемо стояти - безчестя для нас лежати в присутності Ісуса! Хтось скаже: «А де ж Ісус?» А Він тут. Серед вас, - говорить (Іван Хреститель), -стоїть Дехто, Кого ви не знаєте (Іван, 1:26). А також:Царство Боже всередині вас(Лук. 17:21). Повіримо і побачимо: Ісус тут. Якщо не можемо торкнутися Його руки, киньмося в ноги! Якщо не можемо постати перед обличчям Його, омиймо сльозами хоча б Його ноги! (Пор. Лук. 7:38). Наше каяття – бальзам для Спасителя. Подивися, яке милосердя Спасителя! У гріхів наших поганий запах, гнилий; а проте якщо покаємося в гріхах, якщо будемо голосити над ними, то перетворяться наші смердючі гріхи в бальзам для Господа. Просімо ж Господа, щоб Він взяв нашу руку!І негайно покинула її лихоманка, - йдеться в Евангелії (Map. 1:31). Зараз же, як Він бере руку, лихоманка минає. (Ієронім Стридонський «Трактат на Євангеліє від Марка»)

2.3) Вечірні оздоровлення (1:32-34)

2.4) Тимчасове віддалення Ісуса (1:35-39) Постійність Його молитви

Якщо Ісус молиться, і молиться не даремно, домагаючись молитвою того, про що просить, можливо, не отримавши би цього без молитви, - то хто з нас нехтуватиме молитвою? Адже Марко каже, що вранці, дуже рано, вийшов і пішов у пустинне місце, і там молився(Мар. 1:35), а Лука:сталося, що, коли Він в одному місці молився, і перестав, один із учнів Його промовив до Нього(Лук. 11:1), і в іншому місці:пробув всю ніч на молитві до Бога(Лук. 6:12). Іван описує Його молитву, кажучи: ...після цих слів Ісус звів очі свої на небо і сказав: Отче! прийшов час: прослав Сина Свого, щоб і Син Твій прославив Тебе(Іван 17:1). І в нього ж написано, як Господь сказав:Я знав, що Ти завжди почуєш Мене(Іван 11:42). І це означає, що, завжди, молячись, Він завжди буває почутим. (Оріген «Про молитву»)

2.5) Зцілення прокаженого (1:40-45) «Приходить до Нього прокажений» (1:40) Про різний порядок розповіді у Матея і Марка

(В Євангелії від Матея розповідь про зцілення прокаженого межує безпосередньо з Нагірною проповіддю (Мт. 8:1-4))

Те, про що ми дізналися, краще і надійніше за все запам'ятовується в тому порядку, в якому це відбувалося. Проте ми не в змозі встановити, що раніше, а що пізніше прийде нам на думку, коли настане час для переказування ... Цілком імовірно, що кожен євангеліст вважав за необхідне переказати події в тому порядку, в якому побажав того Бог: у згоді з їх спогадами про речі, порядок яких - той чи інший - нічого не зменшує в силі Євангелія або в його істинності. Чому ж Дух Святий ... що керував розумом святих при складанні книг такої високої важливості і, без сумніву, допомагав їм згадати те, про що вони писали, дозволив їм розташувати свою розповідь одному так, а іншому інакше? Хто з молитовною ревністю буде задаватися подібним питанням, той не залишиться без божественної допомоги. (Августин Гіппонський «Про згоду євангелістів)