Листя закону

Цілком очевидно, що під смоківницею Господь розуміє плоди синагоги, яка хоч і мала листя Закону, однак плоду справ не приносила. Адже не міг же Творець всього не знати, що плодів на смоківниці нема і що не була пора плодів - про це могли знати всі. (Григорій Великий «Збірник листів»)

«Ще не була пора смоков» (11:13)

Сенс плодоносності

Ті, хто були свідками Христових чудес, але не розуміли, що вони означають, коли розповідали про них людям тямущим, дивувалися лише самим чудесам. Інші ж і чудесам дивувалися, і їхній зміст розуміли. Ось так само і ми повинні бути в школі Христовій. Хто ж говорить, що Христос робив чудеса тільки заради чудес, може сказати і те, що, коли Він шукав плоди на дереві, їх там бути не могло. Бо ще не пора була смоков, - свідчить євангеліст. І все ж, відчуваючи голод, Він шукав на дереві плоду. Так що ж, Христос не знав того, про що знав селянин? Невже відоме тому, хто вирощує дерево, не було відомо Творцеві цього дерева? Отже, коли Він шукав плодів на дереві, то давав учням зрозуміти, що зголоднів за чимось іншим і що дечого іншого Він шукає. Дерево це безплідне, вкрите листям, Він знаходить і проклинає, і воно засихає. У чому ж завинило дерево, не давши плоду? Хіба неродючість - провина самого дерева? Однак є люди, які можуть не приносити плоди з своєї власної волі. Безпліддя - провина тих, для кого плодючість залежить від волі. Ось юдеї мали слова закону, але не дотримувались їх в справах і при «досконалому листяному покриву» не приносили плодів. (Августин Гіппонський «Проповіді»)

«Нехай ніхто повіки не споживає плоду з тебе! (11:14)

Про проклін смоківниці

Господар цієї смоківниці не шанував закон, а нехтував ним. Коли прийшов наш Господь, то знайшов, що нічого не залишилося на ній, і прокляв її, щоб господар надалі не їв з неї, тому що він нічого не залишив сиротам і вдовицям (Пор. Лев. 19:9-10). ... Щоб показати людям силу Свого Божества, Він прокляв смоківницю, і вона всохла. Щоб ті, котрі бачили це, увірували, і за допомогою цього діяння пізнали прийдешнє, Він і прокляв її, відповідно до Закону, щоб надалі не було на ній плоду. ... Христос шукав плоди на смоківниці в невідповідний час, щоб вона стала знаменням тієї, яка нехтувала плодами закону в Його час (Пор. Map. 11:13). Бо якби у відповідний час Він почав шукати плоди, то ніхто не побачив би в цьому знамення. А так Він показав на смоківниці, що звинувачує Єрусалим, бо шукав Він любові у тієї, яка ненавиділа плоди добра ... (Пор. Мат. 23:37-38; Лук. 13:34-35)

Однак чому Він, настільки благий і щедрий, Котрий повсюди з малого робив велике і з недосконалого досконале, звернув увагу на смоківницю, щоб її погубити? Чому Він, Той, що зціляє скорботи всіх, що перетворив воду у вино (Пор. Іван 2:1-11) і з малого хліба створив безліч (Пор. Мат. 14:15-21, 15:32-38; Map. 6:35-44; Лук. 9:12-17; Іван 6:5-13), який відкривав очі сліпим (Пор. Мат. 9:27-30, 12:22, 15:30, 20:30-34, 21:14; Map. 8:22-25, 10:46-52; Лук. 7:21, 18:35-42; Іван 9:1-41) і очищав прокажених (Пор. Мат. 8:2-3; Map. 1:40-42; Лук. 7:12-14), прокляв її, щоб вона засохла? .. Він прокляв смоківницю, щоб вона стала знаменням для друзів і дивом для супротивників, і щоб учні увірували в силу Його слова, а інші здивувалися Його владі. Всі речі Він робив прекрасними (Пор. Map. 7:37); але оскільки близьким було страждання, коли могло видатися, що немає в Ньому жодної сили, Він за допомогою бездушної рослини, висушеної Ним, показав заздалегідь, що може також погубити словом і тих, що розпинали Його.

(Єфрем Сирін «Тлумачення на Діатессарон Татіана»)