Коментарі святих отців

3.2.5) Велика заповідь (12:28-34)

Огляд: Бог - один і наповнює Собою весь світ так, що в ньому не залишається місця для інших богів (Атанасій Олександрійський). Це, однак, не свідчить про відмову від божественності Сина, оскільки Син і Отець - одне (Іларій Піктавійський). Ті, хто приймають хрещення, визнають як єдиність Бога, так і Єдність Його Трьох Осіб (Оріген). Любов до Бога обіймає всю людину (Григорій Ніський, Василій Кесарійський). Вона нерозривно поєднана з любов'ю до ближнього (Іван Золотоустий, Беда Високоповажний), яка полягає у відкиданні поганих вчинків (Климент Римський) і в активних справах милосердя (Іван Золотоустий), але для досягнення досконалості в любові слід позбутися пристрастей (Василій Кесарійський). Бог є найгіднішим об'єктом любові (Августин Гіппонський), щира любов до Нього відкриває брами Небесного Царства (Іван Золотоустий). Відповідь книжника свідчить про розуміння ним духу Письма (Ієронім Стридонський, Іларій Піктавійський), яке, на відміну від фарисеїв (Гегемон), ставить милосердя вище від різних ритуальних форм (Астерій Урбан). Проте книжник помиляється, приймаючи Ісуса за звичайну людину, сина Марії і нащадка Давида (Іларій Піктавійський), а не за Сина Божого і Господа Давида, Яким Він насправді є (Григорій Назіанзин, Августин Гіппонський).

«Господь Єдиний» (12:29)

Бог всього

Якщо Бог єдиний (Пор. Втор. 6:4) і Він - Господь неба і землі, то як може бути інший бог, крім Нього?! І де місце їхньому богові, коли все небесне і земне вміщує і наповнюється Богом єдиним і правдивим? (Атанасій Олександрійський «Проти поган»)

Утвердження істини

Коли стверджують, що Бог єдиний, а тому Син Бога не є Бог, то це є прикладом того, як священна істина зневажається блюзнірством ... Він же, однак, Сам свідчить про Себе як про Бога, через Якого проповідується єдиний Бог. (Іларій Піктавійський «Про Трійцю»)

І будеш любити Господа Бога твого (12:30а)

Про справжню любов

Досягти досконалості в любові і правдиво пізнати Улюбленого дано не кожній випадковій людині, а лише тому, хто позбувся старої людини, яку розтлівають звабливі пристрасті, і одягнувся в нову людину, в якій можна впізнати образ Творця (Еф. 4:22, 24). Той же, хто любить гроші, хто жадібний до тлінної тілесної краси і непомірно дорожить пустою славою, хто розтратив силу любові на неналежне, - той сліпий в спогляданні справжньої любові. (Василій Кесарійський «Гомілії на Псалми»)

«Всім серцем твоїм» (12:30б)

Відкидаючи інших богів

Коли ти наважуєшся дотримуватися цієї заповіді, і відкинути всіх інших богів і панів, і не мати нікого за бога і господа, крім єдиного Бога і Господа, то оголошуєш нещадну війну всім іншим богам і панам. Коли ж ми приходимо до благодаті хрещення і відрікаємося від усіх інших богів і панів, то визнаємо тільки Бога Отця, Сина і Святого Духа (Пор. Мат. 28:19). (Оріген «Гомілії на Вихід»)

«Усією душею твоєю, всією думкою твоєю й усією силою твоєю» (12:30в)

Три ступені духовного устрою

Людина складається з трьох частин. Від апостола ми теж довідуємося про це: з того, що він говорить до ефесян, молячись, щоб цілковита благодать тіла, душі і духу збереглася в них до пришестя Господа (В тексті стоїть «до ефесян», хоча Григорій, швидше за все, має на увазі слова ап. Павла в 1 Фес. 5:23). Живильну частину він називає тілом, чуттєву - душею, мислячу - духом. Так само Господь настановляє євангельського книжника в тому, що всякій заповіді передує заповідь про любов до Бога всім серцем, душею і розумом. У цих словах, як мені здається, дане роз'яснення тієї ж відмінності: найбільш тілесний устрій називається серцем, середній - душею, а найвища природа - розумом, розумною і творчою силою (Пор. Мат. 22:37; Лук. 10:27). (Григорій Ніський «Про устрій людини»)