- •Вінницький національний технічний університет
- • В.А. Огородніков, о.В. Грушко, м.І. Побережний, 2003
- •Порядок та основні вимоги до виконання роботи
- •1 Епюри внутрішніх силових факторів
- •1.1 Короткі теоретичні відомості
- •1.1.1 Внутрішні сили. Метод перерізів
- •1.1.2 Епюри внутрішніх зусиль
- •1.1.3 Диференціальні залежності між q, q та m
- •1.1.4 Побудова епюр q і м для двоопорних балок
- •1.1.5 Побудова епюрQ і м для консольних балок
- •1.1.6 Побудова епюр внутрішніх зусиль для плоских рам
- •Приклад
- •Розв’язування
- •1.1.7 Побудова епюр для кривих стержнів
- •Приклад
- •Розв’язування
- •1.2 Завдання до розрахунково-графічної роботи
- •2 Розтяг (стиск). Статично невизначувані
- •2.1 Короткі теоретичні відомості
- •2.1.1 Напруження при осьовому розтягу (стиску)
- •2.1.2 Деформації при осьовому розтягу (стиску)
- •2.1.3 Закон Гука при розтягу (стиску)
- •2.1.4 Статично невизначувані задачі
- •2.1.5 Розрахунки на міцність за допустимими напруженнями
- •2.2 Завдання до розрахунково-графічної роботи
- •Таблиця 2.1
- •3 Напружено-деформований стан в точці
- •3.1 Короткі теоретичні відомості
- •3.1.1 Поняття про напружений стан
- •3.1.2 Плоский напружений стан
- •3.1.3 Головні площадки і головні напруження
- •3.1.4 Круг напружень
- •3.1.5 Узагальнений закон Гука
- •3.1.6 Потенціальна енергія деформації
- •3.2 Завдання до розрахунково-графічної роботи
- •Розв’язування
- •4 Геометричні характеристики плоских перерізів
- •4.1 Короткі теоретичні відомості
- •4.1.1 Статичний момент площі. Центр ваги перерізу
- •4.1.2 Моменти інерції перерізу
- •4.1.3 Формули переходу до паралельних або повернутих осей
- •4.1.4 Головні осі інерції та головні моменти інерції перерізу
- •4.1.5 Радіуси інерції. Моменти опору
- •4.2 Завдання до розрахунково-графічної роботи Задача 4. Обчислення геометричних характеристик складного перерізу*
- •Дані для розрахунку взяти із таблиці 4.1.
- •Розв’язування
- •Визначення центру ваги перерізу (формули 4.2, 4.3)
- •Визначення напрямку головних центральних осей та головних моментів інерції перерізу
- •Перевірка
- •5 Кручення
- •5.1 Короткі теоретичні відомості
- •5.1.1 Напруження і деформації при крученні стержнів круглого поперечного перерізу
- •5.1.2 Епюри крутних моментів
- •5.1.3 Розрахунки на міцність і жорсткість
- •5.2 Завдання до розрахунково-графічної роботи
- •6.1 Короткі теоретичні відомості
- •6.1.1 Основні поняття
- •6.1.2 Напруження при чистому згині
- •6.1.3 Поперечний згин. Дотичні напруження
- •6.1.4 Аналіз напруженого стану при згині.
- •6.1.5 Рівняння пружної лінії зігнутої балки
- •6.1.6 Визначення кутових та лінійних переміщень методом
- •6.2 Завдання до розрахунково-графічної роботи Задача 6. Розрахунок балки на міцність і жорсткість
- •Розв’язування Побудова епюр поперечних сил та згинальних моментів
- •Розрахунок балки на жорсткість
- •Необхідний мінімальний момент інерції перерізу має бути
- •Література
1.1.2 Епюри внутрішніх зусиль
Метод перерізів дозволяє знайти всі зусилля і моменти в будь-якому перерізі стержня при дії будь-якого навантаження. Для цього потрібно:
а) знайти головні центральні осі поперечних перерізів стержня;
б) уявно провести поперечний переріз стержня в тому місці, де потрібно знайти зусилля і моменти;
в) обчислити сили N, Qy, Qz і моменти Мкр, Му, Мz як алгебраїчні суми проекцій і моментів зовнішніх сил, що діють на одну з частин (ліву чи праву відносно перерізу) розсіченого стержня (звичайно на ту, де проекції і моменти обчислюються простіше).
Для того, щоб поперечна сила і згинальний момент, визначені з розгляду лівої та правої частин балки, були однакових знаків, слід дотримуватися певного правила знаків.
Поперечну силу Q в перерізі будемо вважати додатною, якщо вона намагається повернути вирізаний елемент за стрілкою годинника (рисунок 1.2, а). Згинальний момент M (для горизонтальних прямолінійних ділянок) будемо вважати додатним, якщо він вигинає балку опуклістю вниз (стиснуті верхні волокна) (рисунок 1.2, а). Поздовжню силу N в перерізі будемо вважати додатною, якщо її вектор направлений від перерізу (викликає деформацію розтягу). Крутний момент Мкр вважається додатним, якщо при спостеріганні з торця вздовж осі частини, що розглядається, він діє за годинниковою стрілкою (рисунок 1.3).
Зусилля і моменти в різних перерізах одного й того ж стержня різні.
Графіки (діаграми), що показують, як змінюються внутрішні зусилля при переході від перерізу до перерізу, називають епюрами.
Відзначимо деякі правила, які застосовуються при побудові епюр:
а) вісь (базу), на якій будується епюра, завжди вибирають так, щоб вона була паралельна чи просто збігалася з віссю стержня;
б) ординати епюри відкладають від осі епюри по перпендикуляру;
в) штрихувати епюри прийнято лініями, перпендикулярними до бази;
г) для зусиль і моментів вибирають деякий масштаб. Ординати відкладають в масштабі. Крім того, на епюрах проставляють числа, що показують величини характерних ординат, а в полі епюри в кружках ставлять знак зусилля.
1.1.3 Диференціальні залежності між q, q та m
Нехай на прямолінійний стержень в деякій площиніхОу діє зрівноважена система зосереджених сил, зосереджених моментів та розподілених сил q напрямок яких не збігається з віссю стержня. Тоді диференціальні залежності між інтенсивністю розподіленого навантаження q, поперечною силою Q і згинальним моментом M будуть мати вигляд (теореми Журавського)
.
. (1.2)
.
З рівнянь (1.2) випливають такі правила, що застосовують для перевірки правильності побудови епюр:
а) на тих ділянках, де немає розподіленого навантаження, епюра Q обме-жена прямими, паралельними базі, а епюра М, у загальному випадку — похилими прямими;
б) на тих ділянках, де до балки прикладене рівномірно розподілене навантаження, епюра Q обмежена похилими прямими, а епюра М — квадратичними параболами. При побудові епюри М на стиснутих волокнах опуклість параболи звернена убік, протилежну напрямку дії навантаження q;
в) у тих перерізах, де Q = 0, дотична до епюри М паралельна осі епюри;
г) на ділянках, де Q>0, М зростає, де Q < 0, М спадає.
д) у тих перерізах, де до балки прикладені зосереджені сили на епюрі Q будуть стрибки на величину й у напрямку прикладених сил, а на епюрі М будуть злами;
е) у тих перерізах, де до балки прикладені зосереджені моменти, на епюрі М будуть стрибки на величину цих моментів, на епюрі Q змін не буде.