Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Опір матеріалів 1-6 задачі стаціонар.doc
Скачиваний:
279
Добавлен:
16.05.2015
Размер:
3.69 Mб
Скачать

6.2 Завдання до розрахунково-графічної роботи Задача 6. Розрахунок балки на міцність і жорсткість

Для балки, що навантажена за заданою схемою (рис. 6.9 – 6.11):

а) побудувати епюри поперечних сил та згинальних моментів і визначити небезпечні поперечні перерізи;

б) підібрати круглий, прямокутний із співвідношенням сторін h:b=2 і двотавровий переріз за умовою міцності при чистому згині;

в) порівняти вагу балок кожного перерізу, зробити висновок щодо раціонального перерізу;

г) перевірити міцність двотаврової балки за максимальними дотичними напруженнями;

д) побудувати епюри нормальних та дотичних напружень в небезпечному поперечному перерізі балки та провести повну перевірку міцності за третьою теорією міцності, уточнити номер двотавра;

е) із використанням методу початкових параметрів за допомогою ЕОМ побудувати пружну лінію балки та графік кутів повороту перерізу (додаток Г);

ж) перевірити балку на жорсткість та підібрати необхідний за умовою жорсткості переріз.

Матеріал балки – сталь Ст3, допустимий прогин [f] = l/400, де l – довжина балки. Інші дані для розрахунків взяти з таблиці.

Таблиця 6.1

Варіант

q, кН/м

P, кН

M, кНм

0

30

15

12

1

26

20

16

2

20

10

20

3

14

25

10

4

30

20

14

5

20

16

10

6

10

30

15

7

24

24

18

8

16

28

25

9

30

20

10

Рисунок 6.9

Рисунок 6.10

Рисунок 6.11

Приклад. Розрахувати балку на згин, згідно з приведеним в умові задачі 6 порядком розрахунку.

Вихідні дані: кН/м, М = 40 кНм, F = 20 кН.

Матеріал балки – сталь Ст5, допустимий прогин [f] = l/400,

Знайти: M(x), Q(x), d, h, b, № двотавра, m1:m2:m3, max, (y), (y), , y(x),(x), ymax – ?

Розв’язування Побудова епюр поперечних сил та згинальних моментів

Визначаємо опорні реакції із рівнянь рівноваги статики.

МА = 0;

-M – F(2+2) – q2(2 + 1) + RB(2 + 2 + 2) = 0;

RB = [M + F(2+2) + q2(2 + 1)]/6 = [40 + 204 + 106)]/6 = 30 кН.

МВ = 0;

-M + F2 + q2(2 + 1) – RA(2 + 2 + 2) = 0;

RA = [-M + F2 + q2(2 + 1) ]/6 = [-40 + 202 + 106)]/6 = 10 кН.

Перевірка.

Fy = 0;

RА – q2 – F + RB = 10 – 102 –20 + 30 = 0.

Розділяємо балку на чотири ділянки і складаємо рівняння поперечних сил та згинальних моментів для кожної з них.

Ділянка ЕА (розглядаємо справа наліво).

0 м  х1  2 м.

Q(x1) = 0 кН;

М(x1) = М = 40 кНм.

Ділянка AD (розглядаємо справа наліво).

0 м  х2  2 м.

Q(x2) = RА = 10 кН;

М(x2) = М + RАx2 = 40 + 10x2;

при x2 = 0 М(0) = 40 кНм,

при x2 = 2 М(2) = 40 + 102 = 60 кНм.

Ділянка BC (розглядаємо зліва направо).

0 м  х3  2 м.

Q(x3) = -RB = -30 кН;

М(x3) = RBx3 = 30x3;

при x3 = 0 М(0) = 0 кНм,

при x3 = 2 М(2) = 302 = 60 кНм.

Ділянка CD (розглядаємо зліва направо).

0 м  х4  2 м.

Q(x4) = -RB + F + qx4 = -10 + 10x4;

М(x4) = RB(x3 + 2) – Fx4 – q(x4)2/2 = 60 + 10x4 – 5(x4)2;

при x4 = 0 Q(0) = -10 кН;

М(0) = 60 кНм.

при x4 = 2 Q(2) = -10 + 102 = 10 кН;

М(2) = 60 + 102 – 522 = 60 кНм.

Оскільки епюра Q(x4) перетинає вісь х, то в точці перетину епюра М(x4) набуватиме екстремального значення.

Q(x4) = 0;

-10 + 10x4 = 0,

звідки x4 = 1 м;

М(1) = 60 + 101 – 512 = 65 кНм.

За отриманими значеннями будуємо епюри поперечних сил Q(х) та згинальних моментів М(х).

Визначення небезпечних поперечних перерізів по довжині балки

За максимальними нормальними напруженнями max небезпечний переріз знаходиться в точці, де діє максимальний згинальний момент (за модулем)

Мmax = 65 кНм.

За максимальними дотичними напруженнями max небезпечний переріз знаходиться в точці, де діє максимальна поперечна сила (за модулем)

Qmax = 30 кН.

За максимальними еквівалентними напруженнями небезпеч-ний переріз знаходиться в точці, де одночасно діє максимальний згинальний момент (за модулем) та максимальна поперечна сила (за модулем).

Вказівка. Якщо ці точки не збігаються, то для визначення небезпечного перерізу необхідно розрахувати низку перерізів, в яких ймовірно досягають максимального значення або будувати епюру розподілу(х). Для спрощення оптимального пошуку в навчальних цілях розрахунокможна виконати для перерізу, в якому чисельно сумаQ(x) + M(x) набуває максимального значення.

Отже небезпечний переріз знаходиться в т. С, де

Q(x) = 30 кН , M(x) = 60 кНм,

Q(x) + M(x) = 30 + 60 = 90  max.

Проектний розрахунок перерізів за умовою міцності при чистому згині

Мmax = 65 кНм.

Визначаємо допустимі напруження.

Допустиме нормальне напруження для сталі Ст5 (пластичний матеріал) дорівнює (формула 2.20)

= 160 МПа,

де н = т = 320 МПа  границя текучості сталі 5 (див. додаток Ж),

n  коефіцієнт запасу міцності при дії на конструкцію статичного навантаження n = 1,5...2, приймаємо n = 2.

Таким чином = 160 МПа.

Допустиме дотичне напруження для сталі (пластичний матеріал) приймаємо

= 80 МПа.

За формулою (6.10) знаходимо необхідний момент опору

3) = 406,3 см3. (6.27)

За сортаментом підбираємо двотавр №27а (додаток Д), для якого см3, см3, Іz = 5500 см4, А = 43,2 см2, h = 27 см, b = = 135 мм, d = 6 мм, t = 10,2 мм.

Для круглого перерізу момент опору

, звідки .

Необхідний діаметр з урахуванням (6.27)

=16,06 см.

Округляємо діаметр до стандартного числа та приймаємо = 165 мм.

Для прямокутного перерізу момент опору (розміщуємо переріз раціонально)

, звідки при умовіh = 2b

, .

Необхідний діаметр з урахуванням (6.27)

= 8,49 см.

Округляємо ширину b та приймаємо b = 85 мм. Висота прямокутника h = 2b = 170 мм.

Вибір раціонального перерізу

Порівняємо вагу балок кожного перерізу. Співвідношення мас балок прямо пропорційне площам їх перерізів при однаковій густині матеріалу  та довжині балки:

;

4,95;

= 3,34.

Отже, с точки зору економії матеріалу двотавровий переріз балки є раціональнішим, оскільки балка буде мати найменшу масу. Круглий переріз із розрахованих матиме найбільшу масу (майже в 5 разів ніж двотавровий).

Перевірка міцності двотаврової балки за максимальними дотичними напруженнями

Qmax = 30 кН.

Максимальні дотичні напруження згідно з формулою Журавського рівні

Па.

Перевіримо виконання умови міцності

= 20,8 МПа   =80 МПа.

Таким чином, міцність балки за максимальними дотичними напруженнями забезпечена.

Вказівка. При невиконанні умови міцності.

Якщо максимальне дотичне напруження не перевищує допустиме більше ніж на 5% ( 1,05), то розміри перерізу (№ двотавра) залишають без змін з відповідним обґрунтуванням. Якщо перевищує допустиме більше ніж на 5% ( 1,05), то необхідно збільшити розміри перерізу (№ двотавра) та виконати перевірку для нового перерізу.

Побудова епюр нормальних та дотичних напружень в небезпечному поперечному перерізі та повна перевірка міцності двотаврової балки

Небезпечний переріз знаходиться в т. С, де

Q(x) = 30 кН , M(x) = 60 кНм

Знайдемо значення нормальних та дотичних напружень для характерних точок двотаврового перерізу (рис. 6.14), використовуючи відомі формули

, .

Точка 1 належить граничній поверхні полиці “зверху”

у1 = h/2 = 0,135 м, = 0, b = 0,135 м.

= 147,3106 Па = 147,3 МПа,

= 0 МПа.

Точка 2 належить полиці“знизу”

у2 = = 0,135 – 0,0102 = 0,1248 м,b = 0,135 м,

= == 178,910-63).

= 136,1 МПа,

= 0,50 МПа.

Точка 3 належить стінці в місті переходу стінки до полиці

у3 = у2 = 0,1248 м, == 178,910-63), b = d = 0,006 м.

136,1 МПа,

= 16,3 МПа.

Точка 4 належить нейтральній лінії

у4 = 0 м, == 229 см3, b = d = 0,006 м.

= 0 МПа,

МПа.

За отриманими значеннями нормальних та дотичних напружень будуємо відповідні епюри в перерізі (рис. 6.14), враховуючи розташування стиснутих волокон зверху (нормальні напруження в цьому місці будуть мати знак “–”), а також симметричність обох епюр відносно нейтральної лінії (осі z).

Еквівалентне напруження за третьою теорією міцності

.

Максимальне еквівалентне напруження буде спостерігатись в точці 3 (за наявності досить великих дотичних напружень), тому

= 139,9 МПа   =160 МПа.

Умова міцності для точки “3” за третьою теорією міцності (для пластичних матеріалів) також виконується.

Вказівка. При невиконанні умови міцності.

Якщо максимальне еквівалентне напруження не перевищує допустиме більше ніж на 5% ( 1,05), то розміри перерізу (№ двотавра) залишають без змін з відповідним обґрунтуванням. Якщо перевищує допустиме більше ніж на 5% ( 1,05), то необхідно збільшити № двотавра та виконати перевірку для нового перерізу тільки в точці 3.