- •Вінницький національний технічний університет
- • В.А. Огородніков, о.В. Грушко, м.І. Побережний, 2003
- •Порядок та основні вимоги до виконання роботи
- •1 Епюри внутрішніх силових факторів
- •1.1 Короткі теоретичні відомості
- •1.1.1 Внутрішні сили. Метод перерізів
- •1.1.2 Епюри внутрішніх зусиль
- •1.1.3 Диференціальні залежності між q, q та m
- •1.1.4 Побудова епюр q і м для двоопорних балок
- •1.1.5 Побудова епюрQ і м для консольних балок
- •1.1.6 Побудова епюр внутрішніх зусиль для плоских рам
- •Приклад
- •Розв’язування
- •1.1.7 Побудова епюр для кривих стержнів
- •Приклад
- •Розв’язування
- •1.2 Завдання до розрахунково-графічної роботи
- •2 Розтяг (стиск). Статично невизначувані
- •2.1 Короткі теоретичні відомості
- •2.1.1 Напруження при осьовому розтягу (стиску)
- •2.1.2 Деформації при осьовому розтягу (стиску)
- •2.1.3 Закон Гука при розтягу (стиску)
- •2.1.4 Статично невизначувані задачі
- •2.1.5 Розрахунки на міцність за допустимими напруженнями
- •2.2 Завдання до розрахунково-графічної роботи
- •Таблиця 2.1
- •3 Напружено-деформований стан в точці
- •3.1 Короткі теоретичні відомості
- •3.1.1 Поняття про напружений стан
- •3.1.2 Плоский напружений стан
- •3.1.3 Головні площадки і головні напруження
- •3.1.4 Круг напружень
- •3.1.5 Узагальнений закон Гука
- •3.1.6 Потенціальна енергія деформації
- •3.2 Завдання до розрахунково-графічної роботи
- •Розв’язування
- •4 Геометричні характеристики плоских перерізів
- •4.1 Короткі теоретичні відомості
- •4.1.1 Статичний момент площі. Центр ваги перерізу
- •4.1.2 Моменти інерції перерізу
- •4.1.3 Формули переходу до паралельних або повернутих осей
- •4.1.4 Головні осі інерції та головні моменти інерції перерізу
- •4.1.5 Радіуси інерції. Моменти опору
- •4.2 Завдання до розрахунково-графічної роботи Задача 4. Обчислення геометричних характеристик складного перерізу*
- •Дані для розрахунку взяти із таблиці 4.1.
- •Розв’язування
- •Визначення центру ваги перерізу (формули 4.2, 4.3)
- •Визначення напрямку головних центральних осей та головних моментів інерції перерізу
- •Перевірка
- •5 Кручення
- •5.1 Короткі теоретичні відомості
- •5.1.1 Напруження і деформації при крученні стержнів круглого поперечного перерізу
- •5.1.2 Епюри крутних моментів
- •5.1.3 Розрахунки на міцність і жорсткість
- •5.2 Завдання до розрахунково-графічної роботи
- •6.1 Короткі теоретичні відомості
- •6.1.1 Основні поняття
- •6.1.2 Напруження при чистому згині
- •6.1.3 Поперечний згин. Дотичні напруження
- •6.1.4 Аналіз напруженого стану при згині.
- •6.1.5 Рівняння пружної лінії зігнутої балки
- •6.1.6 Визначення кутових та лінійних переміщень методом
- •6.2 Завдання до розрахунково-графічної роботи Задача 6. Розрахунок балки на міцність і жорсткість
- •Розв’язування Побудова епюр поперечних сил та згинальних моментів
- •Розрахунок балки на жорсткість
- •Необхідний мінімальний момент інерції перерізу має бути
- •Література
3.1.5 Узагальнений закон Гука
Досліджуючи деформації і розглядаючи питання міцності при об'ємному та плоскому напружених станах, будемо в відповідності з основними гіпотезами і припущеннями вважати, що матеріал поводиться згідно з законом Гука, а деформації малі.
Зв'язок між відносними деформаціями і напруженнями при об'ємному напруженому стані має вигляд
,
, (3.10)
,
де коефіцієнт Пуассона, E модуль Юнга, G модуль зсуву.
Співвідношення (3.10) є аналітичним виразом узагальненого закону Гука для ізотропного тіла.
В головних напруженнях формули (3.10) мають вигляд
(3.11)
Відносна зміна об’єму елемента з точністю до величин другого порядку малості
. (3.12)
3.1.6 Потенціальна енергія деформації
Потенціальною енергією деформації називається енергія, яка накопичується в тілі при його пружній деформації. Коли під дією зовнішнього статичного навантаження тіло деформується, точки прикладання зовнішніх сил переміщуються і потенціальна енергія положення вантажу зменшується на величину, яка чисельно дорівнює роботі, виконаній зовнішніми силами. Енергія, витрачена зовнішніми силами, не зникає, а перетворюється, в основному, в потенціальну енергію деформації тіла. Решта, незначна частина розсіюється, головним чином, в вигляді тепла за рахунок різних процесів, що проходять в матеріалі при його деформації.
Величину потенціальної енергії деформації, що припадає на одиницю об'єму тіла, називають питомою потенціальною енергією деформації і визначають за формулою
. (3.13)
Маючи на увазі, що , одержимо для питомої потенціальної енергії деформації вираз
. (3.14)
Для загального випадку визначення питомої потенціальної енергії деформації при об'ємному напруженому стані, якщо задані головні напруження формула має вигляд
. (3.15)
При деформації елемента змінюється, як його об'єм, так і форма (із куба він перетворюється на паралелограм). В зв'язку з цим можна вважати, що повна питома потенціальна енергія деформації
. (3.16)
де uV питома потенціальна енергія зміни об'єму, тобто енергія, яка накопичується за рахунок зміни об'єму;
uф питома потенціальна енергія формозміни, тобто енергія, яка накопичується внаслідок зміни форми елемента.
Безпосередньо визначити uф важко, тому спочатку визначимо uV.
. (3.17)
Тепер, згідно з формулою (3.16),
.
Підставляючи сюди значення u і uv із (3.15) і (3.17), після елементарних перетворень отримаємо, що
. (3.18)
Це і є шуканий вираз для питомої потенціальної енергії формозміни.
В теорії пластичності часто використовують величину, від якої залежить перехід матеріалу в стан текучості, це – інтенсивність нормальних напружень, яка збігається з еквівалентним напруженням за четвертою теорією міцності
. (3.19)
тоді .
3.2 Завдання до розрахунково-графічної роботи
Задача 3. Дослідження плоского напружено-деформованого стану в точці
Для заданого прямокутного елемента, що знаходиться в умовах плоского напруженого стану та навантаженого згідно з схемою (рис. 3.5 – 3.7), необхідно:
а) обчислити величину і напрямок головних напружень;
б) показати положення головних площин з головними напруженнями;
в) обчислити величину і напрям найбільших (найменших) дотичних напружень і відповідних їм нормальних напружень, показати їх на рисунку;
г) обчислити і показати на рисунку напруги на гранях елемента при послідовному повороті заданого елемента на 300 та 600 в напрямі кута ;
д) обчислити коефіцієнт запасу міцності в точці, використовуючи IV (енергетичну) теорію міцності;
е) обчислити величини питомої потенціальної енергії зміни форми та об’єму елемента і повну питому потенціальну енергію деформації;
ж) обчислити головні видовження і відносну зміну об’єму елемента;
и) обчислити відносне видовження ребра АВ елемента, повернутого на кут .
На окремому аркуші А4 побудувати круг Мора та графічно перевірити розв’язок пунктів а), б), в), г).
Таблиця 3.1
Варіант |
/х/, МПа |
/у/, МПа |
//, МПа |
, |
Матеріал (сталь) |
0 |
80 |
20 |
40 |
60 |
30 |
1 |
50 |
50 |
30 |
-30 |
45 |
2 |
20 |
40 |
50 |
80 |
20Г |
3 |
20 |
60 |
50 |
45 |
40Х |
4 |
30 |
40 |
60 |
30 |
30ХГСА |
5 |
40 |
60 |
80 |
-60 |
50ХН |
6 |
50 |
30 |
50 |
120 |
10 |
7 |
60 |
40 |
20 |
90 |
30ХН3А |
8 |
60 |
30 |
40 |
20 |
12ХН3А |
9 |
70 |
20 |
30 |
50 |
35ХМ |
В варіантах схем, де деякі вектори напружень відсутні, вважати їх рівними нулю незалежно від приведених в таблиці значень.
|
|
|
| |
---|---|---|---|---|
|
|
|
| |
|
|
|
| |
|
|
| ||
|
|
| ||
|
|
| ||
|
| |||
|
| |||
|
|
Приклад.Дослідити плоский напружений стан прямокутного елемента в точці згідно з приведеним в задачі 3 порядком виконання. Елемент навантажений згідно схеми, приведеної на рисунку 3.8.
/х/= 100 МПа, /у/= 20 МПа, //= 80 МПа,
= 450, матеріал – сталь 20.