- •Соціальна медицина та організація охорони здоров'я
- •Авторський колектив:
- •Рецензенти:
- •3.1. Предмет та зміст медичної статистики
- •Організація медичної статистики в Україні, її правове забезпечення.
- •3.2. Організація та проведення статистичного дослідження
- •Необхідний об'єм вибірки для деяких методів формування масиву
- •Розподіл хворих за частотою пульсу після прийому препарату
- •Розподіл хворих, що звернулися до поліклініки, за віком та статтю
- •Розподіл випадків звертання в поліклініку за віком та статтю в зв'язку з нозологічними формами патології
- •3.3. Відносні величини
- •3.4. Графічні зображення статистичних даних
- •3.5, Середні величини
- •Розподіл хлопчиків 7 років за зростом
- •Терміни лікування хворих з пневмонією в стаціонарі
- •3.6. Оцінка вірогідності результатів дослідження
- •Результати лікування хворих за окремими методиками
- •Розрахунок величини відхилення
- •Квадрат відхилення теоретичних даних від фактичних та середній квадрат відхилення
- •3.7. Непараметричні критерії оцінки вірогідності результатів дослідження
- •Динаміка швидкості осідання еритроцитів (шое)
- •Рівень артеріального тиску у хворих на гіпертонічну хворобу до та після лікування (мм. Рт. Ст.).
- •3.8. Динамічні ряди
- •Динаміка перинатальної смертності (на 1000 народжених)
- •Динаміка смертності немовлят в Україні (%о)
- •3.9. Метод стандартизації
- •Частота ускладнень при опіках в стаціонарах а і б (і етап)
- •Розрахунок за прямим методом стандартизації (III та IV етапи)
- •3.10. Кореляційно-регресійний аналіз
- •Кореляційна залежність за направленістю, силою та формою зв'язку
- •Взаємозв'язок між рівнем перинатального ризику у вагітних та частотою післяпологових ускладнень
- •3.11. Основи оцінки факторів ризику та прогнозування патологічних процесів
- •Діагностична (прогностична) таблиця тяжких загрозливих станів у дітей при респіраторних гострих вірусних інфекціях та грипі
- •4.1. Чинники, що обумовлюють здоров'я населення. Методи вивчення. Закономірності основних показників здоров'я
- •Здоров'я індивіда;
- •Здоров'я населення:
- •3. Фізичного розвитку
- •5. Донозологічного стану
- •4.2. Медико-соціальні проблеми демографічних процесів. Демографічна ситуація в Україні та сучасному світі
- •Динаміка основних демографічних показників в Україні (1950-1999 рр.)
- •Населення України (%о).
- •В Україні (1999, %о).
- •В областях України (1997).
- •4.3. Методика вивчення захворюваності (загальної, з тимчасовою втратою працездатності)
- •Міжнародна класифікація хвороб Десятого перегляду (мкх-10)
- •Захворюваності
- •4.4. Загальні тенденції захворюваності населення
- •Основні показники, що характеризують інвалідність
- •4,6. Фізичний розвиток
- •5.1. Хвороби системи кровообігу
- •Соціально-економічні наслідки злоякісних новоутворень визначаються за втратами
- •Зниження
- •Фізичні та психічні страждання,
- •Зниження доходу, розпад сім'ї, сирітство, удівство
- •Смертність населення України від новоутворень з 1990 по 1997 рік (на 100 тисяч населення)
- •5.3. Травми
- •Смертність від нещасних випадків, вбивств, самогубств та інших зовнішніх дій. 1997 рік (на 100 тисяч чоловік) (мінімальні та максимальні рівні)
- •5.4. Психічні розлади
- •Смертність від психічних розладів в Україні (на 100 тис. Населення)
- •5.5. Наркоманії
- •5.6. Інфекційні та паразитарні хвороби
- •Смертність населення України від інфекційних і паразитарних хвороб у 1990-1997 рр. (на 100 тис. Населення)
- •Смертність чоловічого та жіночого населення України від інфекційних і паразитарних хвороб у 1997 році (на 100 тис. Населення)
- •(На 100 тисяч населення).
- •У 1988-1996 роках
- •Показники, що характеризують розповсюдження віл/сніДу в Україні
- •Особи з професійними факторами ризику
- •Розділ 6. Основи організації лікувально-профілактичної допомоги
- •6.1. Основи організації лікувально-профілактичного забезпечення дорослого населення
- •Лікувально-профілактична допомога
- •1.2. Лікувально-профілактичні заклади особливого типу
- •1.3. Диспансери
- •1.4. Амбулаторно-поліклінічні заклади
- •1.5. Заклади переливання крові, швидкої та екстреної медичної допомоги
- •1.6. Санаторно-курортні заклади
- •2. Санітарно-профілактичні заклади 2,1. Санітарно-епідеміологічні заклади
- •2.2. Заклади санітарної просвіти
- •3. Фармацевтичні (аптечні) заклади
- •4. Інші заклади
- •5. Заклади медико-соціального захисту
- •Забезпеченість населення України ліжками різних профілів у 1990-1999 рр. (на 10 тисяч населення)
- •1990-1999 Рр. (на 10 тис. Жителів).
- •1. Керівники лікувальних і санітарно-профілактичних закладів та їх заступники
- •II. Керівники структурних підрозділів
- •III. Лікарі-спеціалісти
- •6.2. Організація амбулаторно-поліклінічної допомоги міському населенню
- •6.3, Організація стаціонарної допомоги міському населенню
- •6.4. Організація первинної медико-санітарної допомоги на засадах сімейної медицини
- •Характеристика відвідувань сімейних лікарів у сша
- •6.5. Організація лікувально-профілактичної допомоги сільському населенню
- •IV етап
- •III етап
- •II етап
- •6.6. Організація лікувально-профілактичної допомоги працюючим на промислових підприємствах
- •6.7. Організація медичного забезпечення потерпілих від аварії на Чорнобильській аес
- •Кількість осіб, які мають статус постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи та мешкають в зонах радіоактивного забруднення (станом на 1.01.1998 р.)
- •Види та розподіл обсягів надання пільг постраждалим внаслідок Чорнобильської катастрофи відповідно до встановлених чотирьох категорій *
- •На 10 тисяч населення.
- •Захворюваність окремих груп первинного обліку потерпілих дорослих і підлітків на окремі захворювання (на 10 тисяч)
- •6.8. Організація швидкої медичної допомоги
- •| I Можливі заклади
- •6.9. Організація медичної допомоги населенню літнього віку
- •Прогноз чисельності населення віком понад 65 років в Україні
- •7.1.0Снови медичного страхування
- •7.2. Економічна сутність страхової медицини
- •7.3. Страхова медицина в економічно розвинених країнах світу
- •7.4. Історичні аспекти розвитку медичного страхування в Україні
- •8.1. Медико-соціальні аспекти охорони здоров'я матері та дитини
- •Представництво жінок у різних галузях економіки */
- •8.2. Організація акушерсько-гінекологічної допомоги
- •8.3. Організація медичної допомоги дітям
- •Госпіталізація в разі потреби хворих дітей до інфекційної лікарні
- •Кабінет невідкладної допомоги Рентгенівське відділення (кабінет)
- •Штатні нормативи лікарів дитячих поліклінік
- •Кабінет невідкладної допомоги
- •Денний гельмінтологічний напівстаціонар
- •9.1. Облік і звітність, показники діяльності, їх оцінка
- •9.2. Методика оцінки якості медичної допомоги
- •Дані про роботу поліклініки (за даними талона амбулаторного пацієнта)
- •Непрацездатності.
- •2 Лікарі даного профілю
- •Забезпеченість населення України лікарями-стоматологами (зубними лікарями)
- •Рівнем захворюваності)
- •11.1. Організація стоматологічної допомоги міському населенню
- •Міська стомат. Поліклініка
- •Категорії самостійних стоматологічних поліклінік і штатні нормативи лікарського персоналу (орієнтовний розподіл по відділеннях і кабінетах)
- •11.2. Організація стоматологічної допомоги сільському населенню
- •Обласний відділ охорони здоров'я
- •Кількість осіб, яким було проведено протезування зубів (на 100 осіб дорослого населення)
- •11.3. Організація стоматологічної допомоги вагітним жінкам і дітям
- •11.4. Методи вивчення стоматологічної захворюваності
- •Європейські цілі стоматологічного здоров'я до 2015 року (вооз euro, проект oratel, 1994)
- •11.5. Аналіз діяльності стоматологічної служби
- •Умовні одиниці обліку працеємкості роботи (уоп) лікарів-стоматологів і зубних лікарів (надано вибірково)*
- •3. Співвідношення фасеток до литих зубів у мостоподібних протезах:
- •5. Кількість протезів, виготовлених зубним техніком за звітний період:
- •11.6. Стан стоматологічної допомоги населенню України та концепції її подальшого розвитку
- •Деякі показники діяльності стоматологічної служби України протягом 1993-1997років *
- •13.1. Управління системою охорони здоров'я
- •13.2. Управління медичною справою (медико-санітарною допомогою, охороною здоров'я) вУкраїні (друга половина хуіі-кінець XX ст.)
- •13.4. Комплексний підхід щодо удосконалення управління
- •13.5. Теорія управлінських систем
- •13.6, Загальна характеристика процесу управління
- •13.7. Функції управління
- •13.8.Технолого-функціональні фази процесу управління
- •14,2. Планування в системі охорони здоров'я України
- •14.3. Ринок медичних послуг
- •14.4. Особливості ринку медичних послуг
- •14.5. Ціноутворення медичних послуг
- •Поліпшення здоров'я найбільш вразливих груп населення (діти, інваліди, люди похилого віку)
- •Груп захворювань (серцево-судинних, онкологічних, інфекційних тощо)
- •6.1. Основи організації лікувально-профілактичногозабезпечення дорослого населення
- •6.2. Організація амбулаторно-поліклінічної допомогиміському населенню
- •6.4. Організація первинної медико-санітарної допомогина засадах сімейної медицини
- •Підручник
- •Здоров'я
11.3. Організація стоматологічної допомоги вагітним жінкам і дітям
Важливе місце в організації лікувально-профілактичної допомоги населенню належить закладам охорони здоров'я матері та дитини. Не підлягає сумніву й те, що в зниженні захворюваності серед вагітних жінок і дітей важлива роль належить лікарю стоматологічного профілю.
В період вагітності в організмі жінки відбувається інтенсивна перебудова всіх видів обмінних процесів, котра може призвести до змін зі сторони щелепно-лицевого апарату, вимивання кальцію з кісток, у тому числі зубів, шкідливих для формування плода. Порушення обмінних процесів може також викликати розхитування зубів, їх ламкість, піорею та інші зміни. В цей період можуть загостритись хронічні захворювання, активізуватись латентна інфекція, вогнищем якої можуть бути насамперед каріозні зуби.
Стоматологічна допомога є суттєвою складовою частиною динамічного спостереження за вагітними жінками. Тому їх щонайменше два рази протягом вагітності має оглянути лікар-стоматолог. Перший стоматологічний огляд проводиться відразу після взяття вагітної жінки на диспансерний огляд (до 12 тижнів вагітності). За результатами цього огляду протягом першої половини вагітності необхідно провести повну санацію порожнини рота. В другій половині вагітності проводиться повторний (контрольний) огляд.
Диспансеризація вагітних жінок, які мешкають у містах, проводиться в жіночій консультації, де передбачені стоматологічний кабінет і посада стоматолога (з розрахунку одна посада на 100 тисяч дорослого населення, яке проживає на території обслуговування жіночої консультації).
В сільській місцевості вагітних жінок оглядає стоматолог сільської лікарської амбулаторії чи відповідного підрозділу центральної районної або районної лікарень. Якщо вагітна жінка потребує більш складної стоматологічної допомоги, вона направляється на консультацію в обласну стоматологічну поліклініку.
Спеціалізована стоматологічна допомога жінкам поза вагітністю надається в загальновизначеному порядку всією мережею стоматологічних установ.
Велика роль лікаря-стоматолога й в зниженні захворюваності порожнини рота в дітей. Як і у вагітних, так і у дітей найбільш поширеним є карієс зубів. Каріозна порожнина є постійним джерелом інфекції і може викликати такі захворювання як ангіна, ревматизм, нефрит тощо.
Ранній та дошкільний вік вважають найбільш сприятливим для попередження щелепнозубних аномалій, тому що саме в цей час і проходить активний ріст щелепів, формування молочного та змінного прикусів.
Первинна стоматологічна допомога дітям здійснюється постійно діючимистаціонарними кабінетами в школах та інших навчальних закладах (принаявності 800 і більше учнів). Ці кабінети підпорядковані дитячій стоматоло-гічній поліклініці чи відділенню за територіальною ознакою. Основними функ-ціями цих кабінетів є первинна та вторинна профілактика карієсу, гігієнічневиховання та навчання дітей, планова санація порожнини рота та санація їхпри зверненні за стоматологічною допомогою, а також екстрена стоматологічнадопомога.
Діти, які проживають у населених пунктах з чисельністю дитячого населення менш ніж 25 тисяч, отримують зуболікарняну допомогу в стоматологічних відділеннях центральних районних, міських або районних загальних або стоматологічних поліклінік.
Такі відділення створюються з розрахунку 0,27 посади стоматолога та стоматолога-хірурга (сумарно) на 1000 дитячого населення, яке проживає в зоні обслуговування, та 0,25 посади на 1000 дітей приписної дільниці та 0,02 посади на 1000 дітей іншої території району.
Посада завідувача дитячого стоматологічного відділення встановлюється при мінімальній кількості посад лікарів-стоматологів 7 чоловік (замість 0,5 посади лікаря).
При наявності в місті більше як 25 тисяч дитячого населення у віці 14 років 11 місяців і 29 днів організується самостійна міська дитяча стоматологічна поліклініка. Діти до 16 років, які продовжують навчання в школі, належать до контингенту, який теж обслуговується дитячою поліклінікою.
Дитяча стоматологічна поліклініка є лікувально-профілактичним закладом, діяльність якого спрямована на профілактику стоматологічних захворювань, своєчасне виявлення та лікування дітей із захворюванням щелепно-лицевої ділянки (мал. 4).
Головний лікар
Заступник з медичної частини
Реєстратура
Заступник з адміністративно-господарської частини
Відділення профілактики стоматологічних захворювань
Рентгенкабінет
Фізіотерапевтичний кабінет
Лабораторія
Адміністративно-господарча частина
Оглядовий кабінет
Відділення терапевтичної стоматології
Кабінети дитячих лікарів-стоматологів
Кабінет з лікування захворювань пародонта та санації органів порожнини рота
Відділення хірургічної стоматології
Кабінети стоматологів-хірургів
Операційна
Ортопедичне відділення
Кабінети лікарів-ортодонтів
Зуботехнічна лабораторія
Мал. 4. Структура дитячої стоматологічної поліклініки.
В структурі дитячої стоматологічної поліклініки повинен бути оглядовий кабінет (кабінет первинного прийому). Лікар цього кабінету забезпечує обгрунтоване направлення хворих до лікарів поліклініки, які надають спеціалізовану медичну допомогу.
Якщо дитяча стоматологічна поліклініка є обласною, то до її функції належить і організаційно-методичне керівництво дитячою стоматологічною службою області.
Основними завданнями дитячої стоматологічної поліклініки є:
надання кваліфікованої амбулаторної стоматологічної допомоги дитячому населенню;
проведення заходів з профілактики захворювань щелепно-лицевої ділянки серед дитячого населення;
організація та проведення заходів, спрямованих на раннє виявлення дітей із захворюваннями щелепно-лицевої ділянки та своєчасне їх лікування.
Для виконання цих завдань поліклініка організовує та проводить:
надання невідкладної медичної допомоги хворим дітям при гострих захворюваннях і травмах щелепно-лицевої ділянки;
надання кваліфікованої стоматологічної допомоги із здійсненням своєчасної госпіталізації дітей, які потребують стаціонарного лікування;
повний комплекс реабілітаційного лікування патології щелепно-лицевої ділянки та, перш за все, ортодонтичне лікування;
здійснення повної санації порожнини рота всім дітям, що звертаються в поліклініку за допомогою;
в плановому порядку за узгодженням з керівниками шкіл і дитячих колективів профілактичні огляди дітей із одночасним лікуванням виявлених хворих;
диспансерне спостереження за контингентами хворих стоматологічного профілю;
розробку, впровадження та контроль виконання комплексних програм профілактики стоматологічних захворювань серед дітей;
гігієнічне виховання дитячого населення і їх батьків з профілактики стоматологічних захворювань;
експертизу втрати працездатності;
аналіз стоматологічної захворюваності дітей та розробку заходів зі зниження захворювань і усунення причин, які сприяють їх ускладненням;
підвищення кваліфікації лікарів і середнього медичного персоналу;
аналіз стану стоматологічної допомоги дітям.
1. Посади дитячих лікарів-стоматологів, лікарів-стоматологів-хірургів, лікарів-стоматологів-ортодонтів встановлюються з розрахунку:
- 0,5 посади сумарно на 1000 дітей, які проживають у місті, де розташована поліклініка;
0.25 посади сумарно на 1000 дітей сільських населених пунктів;
0,27 посади сумарно на 1000 дітей інших населених пунктів;
0,5 посади сумарно на кабінет для лікування дітей, хворих на пародонтоз.
1 посада лікаря-рентгенолога на 15 тисяч рентгенівських знімків на рік.
0,1 посади лікаря фізіотерапевта на 15 тисяч дітей.
4. 1 посада завідувача стоматологічного відділення на кожні 12 посадлікарів-стоматологів усіх найменувань, але не більше 3 посад на установу.
Посада заступника головного лікаря з медичної частини встановлюється за наявності не менше 40 лікарських посад, включаючи посаду головного лікаря.
Посади медичних сестер лікарських кабінетів встановлюються з розрахунку 1 посада на:
1 посаду лікаря-стоматолога-хірурга;
на 2 посади лікарів-стоматологів і лікарів-стоматологів-ортодонтів.
Посади зубних техніків встановлюються відповідно до посад лікарів-стоматологів-ортодонтів, тобто 1 посада техніка на 1 посаду лікаря.
Одна посада молодшої медичної сестри встановлюється на 1 посаду лікаря-стоматолога-хірурга, на 3 посади лікарів-стоматологів і лікарів-стомато-логів-ортодонтів.
Сапованою вважається дитина, якій запломбовано всі уражені карієсом молочні і постійні зуби, видалені зуби та корені, які .не підлягають лікуванню та вилікувані запальні захворювання слизової оболонки ротової порожнини.
Дитячий лікар-стоматолог разом з іншими спеціалістами дитячих поліклінік (хірургом, ЛОР, невропатологом, офтальмологом, а за показаннями та іншими спеціалістами) обов'язково бере участь у комплексних медичних оглядах дітей, які проводяться на першому році життя, в трирічному віці, перед вступом до школи, а також щорічно під час навчання в школі.
Завданням таких профоглядів є виявлення патології та визначення рівня фізичного розвитку дітей. На підставі цих обстежень складається "Індивідуальна карта розвитку дитини" (ф. №112/0), а дільничний лікар-педіатр все це підсумовує та визначає, до якої групи здоров'я відноситься дитина.
Під час таких профілактичних оглядів санацію порожнини рота зазвичай не проводять, а тільки визначають потребу в ній.
Диспансеризація в дитячих стоматологічних закладах проводиться поетапно:
планова санація;
активне динамічне спостереження;
профілактика та реабілітація тощо.
Для кожного вікового періоду існує свій порядок огляду, свої діагностичні прийоми, спрямовані на виявлення патології, яка найчастіше зустрічається саме в цьому віці. Зокрема при огляді школярів обов'язково при наявності карієсу визначають ступінь його активності.
При першому ступені активності карієсу індекс КПВ (для постійних зубів), кп (для молочних зубів) чи КПВ+кп (у період змішаного прикусу) не перевищує показників середньої інтенсивності карієсу відповідної вікової групи. За даними Т.Ф. Виноградової (1988) для учнів 1-4 класів показники індексу КПВ чи КПВ+кп становлять менше 5,0; 5-8 класів - менше 4,0; 9-11 класів -менше 6,0.
Другим ступенем активності карієсу вважається такий стан, коли інтенсивність карієсу за індексами КПВ чи кп, чи КПВ+кп є більшою від середнього значення КПВ чи кп, чи КПВ+кп і трьох сигмальних відхилень: X +3а (при оптимальному прояві клінічних ознак карієсу). Другий ступінь активності карієсу визначається рівнями індексу КПВ та КПВ+кп: для учнів 1-4 класів показники індексу КПВ чи КПВ+кп - до 8,0; 5-8 класів - до 8,0; 9-11 класів - до 8,0.