- •Соціальна медицина та організація охорони здоров'я
- •Авторський колектив:
- •Рецензенти:
- •3.1. Предмет та зміст медичної статистики
- •Організація медичної статистики в Україні, її правове забезпечення.
- •3.2. Організація та проведення статистичного дослідження
- •Необхідний об'єм вибірки для деяких методів формування масиву
- •Розподіл хворих за частотою пульсу після прийому препарату
- •Розподіл хворих, що звернулися до поліклініки, за віком та статтю
- •Розподіл випадків звертання в поліклініку за віком та статтю в зв'язку з нозологічними формами патології
- •3.3. Відносні величини
- •3.4. Графічні зображення статистичних даних
- •3.5, Середні величини
- •Розподіл хлопчиків 7 років за зростом
- •Терміни лікування хворих з пневмонією в стаціонарі
- •3.6. Оцінка вірогідності результатів дослідження
- •Результати лікування хворих за окремими методиками
- •Розрахунок величини відхилення
- •Квадрат відхилення теоретичних даних від фактичних та середній квадрат відхилення
- •3.7. Непараметричні критерії оцінки вірогідності результатів дослідження
- •Динаміка швидкості осідання еритроцитів (шое)
- •Рівень артеріального тиску у хворих на гіпертонічну хворобу до та після лікування (мм. Рт. Ст.).
- •3.8. Динамічні ряди
- •Динаміка перинатальної смертності (на 1000 народжених)
- •Динаміка смертності немовлят в Україні (%о)
- •3.9. Метод стандартизації
- •Частота ускладнень при опіках в стаціонарах а і б (і етап)
- •Розрахунок за прямим методом стандартизації (III та IV етапи)
- •3.10. Кореляційно-регресійний аналіз
- •Кореляційна залежність за направленістю, силою та формою зв'язку
- •Взаємозв'язок між рівнем перинатального ризику у вагітних та частотою післяпологових ускладнень
- •3.11. Основи оцінки факторів ризику та прогнозування патологічних процесів
- •Діагностична (прогностична) таблиця тяжких загрозливих станів у дітей при респіраторних гострих вірусних інфекціях та грипі
- •4.1. Чинники, що обумовлюють здоров'я населення. Методи вивчення. Закономірності основних показників здоров'я
- •Здоров'я індивіда;
- •Здоров'я населення:
- •3. Фізичного розвитку
- •5. Донозологічного стану
- •4.2. Медико-соціальні проблеми демографічних процесів. Демографічна ситуація в Україні та сучасному світі
- •Динаміка основних демографічних показників в Україні (1950-1999 рр.)
- •Населення України (%о).
- •В Україні (1999, %о).
- •В областях України (1997).
- •4.3. Методика вивчення захворюваності (загальної, з тимчасовою втратою працездатності)
- •Міжнародна класифікація хвороб Десятого перегляду (мкх-10)
- •Захворюваності
- •4.4. Загальні тенденції захворюваності населення
- •Основні показники, що характеризують інвалідність
- •4,6. Фізичний розвиток
- •5.1. Хвороби системи кровообігу
- •Соціально-економічні наслідки злоякісних новоутворень визначаються за втратами
- •Зниження
- •Фізичні та психічні страждання,
- •Зниження доходу, розпад сім'ї, сирітство, удівство
- •Смертність населення України від новоутворень з 1990 по 1997 рік (на 100 тисяч населення)
- •5.3. Травми
- •Смертність від нещасних випадків, вбивств, самогубств та інших зовнішніх дій. 1997 рік (на 100 тисяч чоловік) (мінімальні та максимальні рівні)
- •5.4. Психічні розлади
- •Смертність від психічних розладів в Україні (на 100 тис. Населення)
- •5.5. Наркоманії
- •5.6. Інфекційні та паразитарні хвороби
- •Смертність населення України від інфекційних і паразитарних хвороб у 1990-1997 рр. (на 100 тис. Населення)
- •Смертність чоловічого та жіночого населення України від інфекційних і паразитарних хвороб у 1997 році (на 100 тис. Населення)
- •(На 100 тисяч населення).
- •У 1988-1996 роках
- •Показники, що характеризують розповсюдження віл/сніДу в Україні
- •Особи з професійними факторами ризику
- •Розділ 6. Основи організації лікувально-профілактичної допомоги
- •6.1. Основи організації лікувально-профілактичного забезпечення дорослого населення
- •Лікувально-профілактична допомога
- •1.2. Лікувально-профілактичні заклади особливого типу
- •1.3. Диспансери
- •1.4. Амбулаторно-поліклінічні заклади
- •1.5. Заклади переливання крові, швидкої та екстреної медичної допомоги
- •1.6. Санаторно-курортні заклади
- •2. Санітарно-профілактичні заклади 2,1. Санітарно-епідеміологічні заклади
- •2.2. Заклади санітарної просвіти
- •3. Фармацевтичні (аптечні) заклади
- •4. Інші заклади
- •5. Заклади медико-соціального захисту
- •Забезпеченість населення України ліжками різних профілів у 1990-1999 рр. (на 10 тисяч населення)
- •1990-1999 Рр. (на 10 тис. Жителів).
- •1. Керівники лікувальних і санітарно-профілактичних закладів та їх заступники
- •II. Керівники структурних підрозділів
- •III. Лікарі-спеціалісти
- •6.2. Організація амбулаторно-поліклінічної допомоги міському населенню
- •6.3, Організація стаціонарної допомоги міському населенню
- •6.4. Організація первинної медико-санітарної допомоги на засадах сімейної медицини
- •Характеристика відвідувань сімейних лікарів у сша
- •6.5. Організація лікувально-профілактичної допомоги сільському населенню
- •IV етап
- •III етап
- •II етап
- •6.6. Організація лікувально-профілактичної допомоги працюючим на промислових підприємствах
- •6.7. Організація медичного забезпечення потерпілих від аварії на Чорнобильській аес
- •Кількість осіб, які мають статус постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи та мешкають в зонах радіоактивного забруднення (станом на 1.01.1998 р.)
- •Види та розподіл обсягів надання пільг постраждалим внаслідок Чорнобильської катастрофи відповідно до встановлених чотирьох категорій *
- •На 10 тисяч населення.
- •Захворюваність окремих груп первинного обліку потерпілих дорослих і підлітків на окремі захворювання (на 10 тисяч)
- •6.8. Організація швидкої медичної допомоги
- •| I Можливі заклади
- •6.9. Організація медичної допомоги населенню літнього віку
- •Прогноз чисельності населення віком понад 65 років в Україні
- •7.1.0Снови медичного страхування
- •7.2. Економічна сутність страхової медицини
- •7.3. Страхова медицина в економічно розвинених країнах світу
- •7.4. Історичні аспекти розвитку медичного страхування в Україні
- •8.1. Медико-соціальні аспекти охорони здоров'я матері та дитини
- •Представництво жінок у різних галузях економіки */
- •8.2. Організація акушерсько-гінекологічної допомоги
- •8.3. Організація медичної допомоги дітям
- •Госпіталізація в разі потреби хворих дітей до інфекційної лікарні
- •Кабінет невідкладної допомоги Рентгенівське відділення (кабінет)
- •Штатні нормативи лікарів дитячих поліклінік
- •Кабінет невідкладної допомоги
- •Денний гельмінтологічний напівстаціонар
- •9.1. Облік і звітність, показники діяльності, їх оцінка
- •9.2. Методика оцінки якості медичної допомоги
- •Дані про роботу поліклініки (за даними талона амбулаторного пацієнта)
- •Непрацездатності.
- •2 Лікарі даного профілю
- •Забезпеченість населення України лікарями-стоматологами (зубними лікарями)
- •Рівнем захворюваності)
- •11.1. Організація стоматологічної допомоги міському населенню
- •Міська стомат. Поліклініка
- •Категорії самостійних стоматологічних поліклінік і штатні нормативи лікарського персоналу (орієнтовний розподіл по відділеннях і кабінетах)
- •11.2. Організація стоматологічної допомоги сільському населенню
- •Обласний відділ охорони здоров'я
- •Кількість осіб, яким було проведено протезування зубів (на 100 осіб дорослого населення)
- •11.3. Організація стоматологічної допомоги вагітним жінкам і дітям
- •11.4. Методи вивчення стоматологічної захворюваності
- •Європейські цілі стоматологічного здоров'я до 2015 року (вооз euro, проект oratel, 1994)
- •11.5. Аналіз діяльності стоматологічної служби
- •Умовні одиниці обліку працеємкості роботи (уоп) лікарів-стоматологів і зубних лікарів (надано вибірково)*
- •3. Співвідношення фасеток до литих зубів у мостоподібних протезах:
- •5. Кількість протезів, виготовлених зубним техніком за звітний період:
- •11.6. Стан стоматологічної допомоги населенню України та концепції її подальшого розвитку
- •Деякі показники діяльності стоматологічної служби України протягом 1993-1997років *
- •13.1. Управління системою охорони здоров'я
- •13.2. Управління медичною справою (медико-санітарною допомогою, охороною здоров'я) вУкраїні (друга половина хуіі-кінець XX ст.)
- •13.4. Комплексний підхід щодо удосконалення управління
- •13.5. Теорія управлінських систем
- •13.6, Загальна характеристика процесу управління
- •13.7. Функції управління
- •13.8.Технолого-функціональні фази процесу управління
- •14,2. Планування в системі охорони здоров'я України
- •14.3. Ринок медичних послуг
- •14.4. Особливості ринку медичних послуг
- •14.5. Ціноутворення медичних послуг
- •Поліпшення здоров'я найбільш вразливих груп населення (діти, інваліди, люди похилого віку)
- •Груп захворювань (серцево-судинних, онкологічних, інфекційних тощо)
- •6.1. Основи організації лікувально-профілактичногозабезпечення дорослого населення
- •6.2. Організація амбулаторно-поліклінічної допомогиміському населенню
- •6.4. Організація первинної медико-санітарної допомогина засадах сімейної медицини
- •Підручник
- •Здоров'я
Кореляційна залежність за направленістю, силою та формою зв'язку
Форма зв'язку
Прямолінійна - рівномірна зміна одногопараметра відповідає рівномірним змінаміншого параметра (при незначних коли-ваннях)
Криволінійна - рівномірна зміна одногопараметра відповідає нерівномірним змі-нам іншого параметра (нерівномірність маєпевну закономірність)
Направленість зв'язку - визначається за знаком коефіцієнта кореляції
Прямий зв'язок (позитивний) - динаміка параметрів є однонаправленою - збільшення одного параметра обумовлює збільшення іншого (зростання екологічного навантаження обумовлює зростання
|
Сила зв'язку | ||
|
Слабка г = 0,01 -0,29 |
Середня г = 0,30-0,69 |
Сильна г = 0,70-0,99 |
Зворотний зв'язок (негативний, від'ємний) -динаміка параметрів є різнонаправленою - збільшення одного параметра обумовлює зменшення іншого (при збільшенні віку дітей спотерігається зниження рівня захворюваності)
Ранговий коефіцієнт кореляції (Спірмена) відноситься до непараметрич-них критеріїв оцінки взаємозв'язку. Особливість коефіцієнта - простота обчислення при недостатній точності дозволяє його використовувати для орієнтовного аналізу з проведенням швидких розрахунків, при визначенні даних у напівкількісному, описовому вигляді. Він базується на визначенні рангу кожного значення ряду. Методику розрахунку наведено на прикладі характеристики взаємозв'язку між рівнем перинатального ризику у вагітних та частотою післяпологових ускладнень (табл. 2).
Порядок розрахунків:
1. Визначаємо ранги для значень кожної величини ряду (х) та (у). Рангу-вання обох рядів повинно бути однонаправленим, наприклад, від меншого добільшого.
2. Визначаємо відхилення значень першого ряду від другого (сі ). їх сума
ху
з врахуванням знаків повинна дорівнювати нулю.
3. Підносимо отримані результати до квадрата та визначаємо їх сумуШ\, = 4).
Таблиця 2
Взаємозв'язок між рівнем перинатального ризику у вагітних та частотою післяпологових ускладнень
|
Перинатальний ризик (бали)X |
Частота післяпологових ускладнень (%) У |
Поряді номери (і |
<ові эанги) |
Різниця рангів |
Квадрат різниці рангів |
|
X |
У |
с!хч, = х-у |
СІ"ху | ||
|
До 2 |
0,4 |
1 |
1 |
0 |
0 |
|
3-4 |
0,8 |
2 |
3 |
-1 |
1 |
|
5-6 |
0,6 |
3 |
2 |
1 |
1 |
|
7-8 |
1,4 |
4 |
5 |
-1 |
1 |
|
9-10 |
1,3 |
5 |
4 |
1 |
1 |
|
|
|
|
|
|
Іс12ху=4 |
4. Підставляємо отримані результати у формулу:
Р п(п2-1) 5(25-1)
Висновок: між рівнем перинатального ризику вагітних та частотою післяпологових ускладнень виявлено сильний, прямий кореляційний зв'язок.
Похибка рангового коефіцієнта кореляції для нашого випадку (п < ЗО) визначається за формулою:
При великому числі спостережень (п > ЗО) середня похибка рангового коефіцієнта кореляції може бути визначена за формулою:
л/п
Оцінка вірогідності коефіцієнта кореляції проводиться за тими ж принципами, що використовуються для інших показників з розрахунком критерію вірогідності (t) і врахуванням числа спостережень (число ступенів свободи варіаційних рядів n' = п - 2). Отримані результати порівнюють з табличними значеннями. Загалом, слід пам'ятати, що для оцінки вірогідності результатів коефіцієнт кореляції повинен перевищувати свою похибку не менше ніж в 2,5-3 рази при достатньому числі спостережень.
Для нашого випадку тр = 0,346 і t = р/тр = 0,80/0,346 = 2,31, що, відповідно, нижче граничних значень (t = 3,2 при р < 0,05). Отриманий результат (t) не дозволяє зробити висновок про вірогідність даного рангового коефіцієнта кореляції. Доцільним в даному випадку є використання більшого числа спостережень.
Спрощений метод оцінки рангового коефіцієнта кореляції передбачає порівняння його з критичним табличним значенням для відповідного числа пар спостережень. Коефіцієнт кореляції є значимим з вірогідністю похибки не вище 5 % (р < 0,05), якщо отриманий результат вище чи дорівнює табличному значенню. Для нашого прикладу для 5 пар спостереження табличне значення р = 0,900 (при р < 0,05), що вище фактичного значення. Отже, отриманий результат не можна вважати суттєвим.
Для розрахунку коефіцієнта прямолінійної кореляції існує багато методів. Вони визначаються метою, характером та об'ємом дослідження, наявністю обчислювальної техніки. Один з методів був запропонований К. Пірсоном, в науковій літературі відомий як лінійний коефіцієнт кореляції Пірсона. Формула його розрахунку така:
Vid--id-;
де: х і у - варіанти порівнюваних варіаційних рядів; did- відхилення
х у
кожної варіанти від своєї середньої арифметичної.
Наприклад: визначити залежність між тривалістю паління (роки) та частотою виявлення хронічних бронхітів у молодому віці (до 29 років).
Таблиця З
|
Тривалість паління (роки) (х) |
Частота хронічних бронхітів (%) (у) |
dx |
dy |
dx' dy |
dx2 |
dy2 |
|
3 |
6,0 |
-3,5 |
-11,0 |
38,5 |
12,25 |
121,0 |
|
4 |
9,0 |
-2,5 |
-8,0 |
20,0 |
6,25 |
64,0 |
|
5 |
12,0 |
-1,5 |
-5,0 |
7,5 |
2,25 |
25,0 |
|
6 |
13,0 |
-0,5 |
-4,0 |
2,0 |
0,25 |
16,0 |
|
7 |
14,0 |
0,5 |
-3,0 |
1,5 |
0,25 |
9,0 |
|
8 |
21,0 |
1,5 |
4,0 |
6,0 |
2,25 |
16,0 |
|
9 |
26,0 |
2,5 |
9,0 |
22,5 |
6,25 |
81,0 |
|
10 |
35,0 |
3,5 |
18,0 |
63,0 |
12,25 |
324,0 |
|
£=52 |
2=136 |
ldx=0 |
Zdv=0 |
Idx-dv=161 |
Idx2=42 |
Idv2=656 |
|
Хх=6,5 |
Xv=17 |
|
|
|
|
|
Розрахунок лінійного коефіцієнта кореляції:
Визначають середні значення для кожного ряду (Хх,Х ).
Визначають відхилення кожного із значень ряду від середньої величини did.
х у
г =
Підносять визначені відхилення до квадрата та визначають їх суми: Zdx2=42 та Idy2=656.Підставивши отримані значення у формулу Пірсона, отримаємо:
Idx-dy _ 161
-0,97
Висновок: між тривалістю паління в молодому віці та частотою хронічних бронхітів існує сильний прямий зв'язок.
Вірогідність отриманого результату визначимо за співвідношенням і = т/тг, де тг при малому числі спостережень (п < 30) дорівнює:
= 9,7,
-г
= 0,1
mr =
1 -0,97п-2 V 8-2
t
=
щ.
г 0,97
0,1
що значно вище гранично допустимих значень при вірогідності похибки р < 0,05.
При великому числі спостережень (п>30) формула для розрахунку середньої похибки коефіцієнта кореляції має інший вигляд:
1-г2
2 тг =—=^
Л/П
Прямолінійний кореляційний зв'язок між параметрами характеризується тим, що кожному з однакових вимірів одного показника відповідає певне середнє значення іншого показника. Дану залежність можна описати коефіцієнтом регресії. Він показує, на яку величину в середньому зміниться другий параметр при зміні першого на певну одиницю виміру.
Розраховується коефіцієнт регресії за формулою:
К -г 4
ЛхЛ - Гх\ ~Т~
' 4
де І?х/у - коефіцієнт регресії ознак х по у; гху - коефіцієнт кореляції; 5х та 5у - середні квадратичні відхилення рядів (х) та (у).
Розглянемо використання коефіцієнта регресії на прикладі.
При аналізі даних фізичного розвитку 7-річних хлопчиків отримані
наступні параметри фізичного розвитку за зростом (Хх) та вагою (Ху): X = 120,0 см; 5 = 6,0 см та X = 26,0 кг; 6 = 2,2 кг; г = 0,76.
х х у у ху
Коефіцієнт регресії за даних умов складає:
= • -|- = 0,76 • ^ = 0,28(кг)
Отже, при зміні зросту на 1 см вага хлопчиків в середньому зміниться на 0,28 кг. Визначений коефіцієнт регресії можна використати в рівнянні регресії при прогнозуванні ситуації - яка вага в середньому буде відповідати зросту хлопчиків 125,0 см:
ух = Ху + Ях/у ■ (х - X) = 26 + 0,28• (125 -120) = 27,4 (кг)
Коефіцієнти регресії досить широко використовуються для побудови рівнянь регресії при розробці багатьох медико-соціальних та клінічних проблем, в тому числі для оцінки фізичного розвитку дітей та підлітків. Дані рівняння являють собою математичну модель, яка описує характер взаємозв'язку між досліджуваними параметрами. Це особливо актуально при побудові багатофакторних моделей і прогнозуванні рівнів результативного параметра системи при фіксованих рівнях окремих компонентів (показників).
Неведені вище методики розрахунку парних коефіцієнтів кореляції є основою і лише першим етапом багатофакторного кореляційного аналізу. Парні коефіцієнти показують характер зв'язку (загального, "неочищеного") між досліджуваними параметрами без врахування впливу інших факторів. Оцінка
"чистого" взаємозв'язку в багатофакторних моделях визначається на основі парціальних коефіцієнтів кореляції. Основою для їх розрахунку є парні коефіцієнти. Множинний коефіцієнт кореляції відображає зв'язок одночасно комплексу факторів з досліджуваним результативним фактором (клінічними показниками та ін.).
Ще одним параметром багатофакторного кореляційного аналізу є коефіцієнт детермінації, який відображає питому вагу (%) впливу факторів, що вивчаються (факторіальні ознаки), на рівень результативних ознак (показники здоров'я населення, клінічні показники та інші).
Методики практичної реалізації багатофакторного аналізу не розглядаються в даному розділі, тому що вони є досить об'ємними та широко наведені в спеціальній літературі. Враховуючи значні об'єми розрахунків, реалізація багатофакторного кореляційного аналізу не можлива без використання обчислювальної техніки. Дані методики реалізовані в багатьох пакетах прикладних програм: SPSS, STATISTICA, STADIA, AXUM, MULTIFAC, STATGRAPHICS plus, SAS та інших. їх повноцінне використання в клінічних та медико-соціальних дослідженнях не можливе без знань основ медичної статистики.
Контрольні питання
Що таке кореляційний зв'язок, чим він відрізняється від функціонального?
Дайте характеристику форми, направленості та сили зв'язку.
Які методи використовують для розрахунку коефіцієнта кореляції?
Як визначається вірогідність коефіцієнта кореляції?
Що таке регресія?