
- •Соціальна медицина та організація охорони здоров'я
- •Авторський колектив:
- •Рецензенти:
- •3.1. Предмет та зміст медичної статистики
- •Організація медичної статистики в Україні, її правове забезпечення.
- •3.2. Організація та проведення статистичного дослідження
- •Необхідний об'єм вибірки для деяких методів формування масиву
- •Розподіл хворих за частотою пульсу після прийому препарату
- •Розподіл хворих, що звернулися до поліклініки, за віком та статтю
- •Розподіл випадків звертання в поліклініку за віком та статтю в зв'язку з нозологічними формами патології
- •3.3. Відносні величини
- •3.4. Графічні зображення статистичних даних
- •3.5, Середні величини
- •Розподіл хлопчиків 7 років за зростом
- •Терміни лікування хворих з пневмонією в стаціонарі
- •3.6. Оцінка вірогідності результатів дослідження
- •Результати лікування хворих за окремими методиками
- •Розрахунок величини відхилення
- •Квадрат відхилення теоретичних даних від фактичних та середній квадрат відхилення
- •3.7. Непараметричні критерії оцінки вірогідності результатів дослідження
- •Динаміка швидкості осідання еритроцитів (шое)
- •Рівень артеріального тиску у хворих на гіпертонічну хворобу до та після лікування (мм. Рт. Ст.).
- •3.8. Динамічні ряди
- •Динаміка перинатальної смертності (на 1000 народжених)
- •Динаміка смертності немовлят в Україні (%о)
- •3.9. Метод стандартизації
- •Частота ускладнень при опіках в стаціонарах а і б (і етап)
- •Розрахунок за прямим методом стандартизації (III та IV етапи)
- •3.10. Кореляційно-регресійний аналіз
- •Кореляційна залежність за направленістю, силою та формою зв'язку
- •Взаємозв'язок між рівнем перинатального ризику у вагітних та частотою післяпологових ускладнень
- •3.11. Основи оцінки факторів ризику та прогнозування патологічних процесів
- •Діагностична (прогностична) таблиця тяжких загрозливих станів у дітей при респіраторних гострих вірусних інфекціях та грипі
- •4.1. Чинники, що обумовлюють здоров'я населення. Методи вивчення. Закономірності основних показників здоров'я
- •Здоров'я індивіда;
- •Здоров'я населення:
- •3. Фізичного розвитку
- •5. Донозологічного стану
- •4.2. Медико-соціальні проблеми демографічних процесів. Демографічна ситуація в Україні та сучасному світі
- •Динаміка основних демографічних показників в Україні (1950-1999 рр.)
- •Населення України (%о).
- •В Україні (1999, %о).
- •В областях України (1997).
- •4.3. Методика вивчення захворюваності (загальної, з тимчасовою втратою працездатності)
- •Міжнародна класифікація хвороб Десятого перегляду (мкх-10)
- •Захворюваності
- •4.4. Загальні тенденції захворюваності населення
- •Основні показники, що характеризують інвалідність
- •4,6. Фізичний розвиток
- •5.1. Хвороби системи кровообігу
- •Соціально-економічні наслідки злоякісних новоутворень визначаються за втратами
- •Зниження
- •Фізичні та психічні страждання,
- •Зниження доходу, розпад сім'ї, сирітство, удівство
- •Смертність населення України від новоутворень з 1990 по 1997 рік (на 100 тисяч населення)
- •5.3. Травми
- •Смертність від нещасних випадків, вбивств, самогубств та інших зовнішніх дій. 1997 рік (на 100 тисяч чоловік) (мінімальні та максимальні рівні)
- •5.4. Психічні розлади
- •Смертність від психічних розладів в Україні (на 100 тис. Населення)
- •5.5. Наркоманії
- •5.6. Інфекційні та паразитарні хвороби
- •Смертність населення України від інфекційних і паразитарних хвороб у 1990-1997 рр. (на 100 тис. Населення)
- •Смертність чоловічого та жіночого населення України від інфекційних і паразитарних хвороб у 1997 році (на 100 тис. Населення)
- •(На 100 тисяч населення).
- •У 1988-1996 роках
- •Показники, що характеризують розповсюдження віл/сніДу в Україні
- •Особи з професійними факторами ризику
- •Розділ 6. Основи організації лікувально-профілактичної допомоги
- •6.1. Основи організації лікувально-профілактичного забезпечення дорослого населення
- •Лікувально-профілактична допомога
- •1.2. Лікувально-профілактичні заклади особливого типу
- •1.3. Диспансери
- •1.4. Амбулаторно-поліклінічні заклади
- •1.5. Заклади переливання крові, швидкої та екстреної медичної допомоги
- •1.6. Санаторно-курортні заклади
- •2. Санітарно-профілактичні заклади 2,1. Санітарно-епідеміологічні заклади
- •2.2. Заклади санітарної просвіти
- •3. Фармацевтичні (аптечні) заклади
- •4. Інші заклади
- •5. Заклади медико-соціального захисту
- •Забезпеченість населення України ліжками різних профілів у 1990-1999 рр. (на 10 тисяч населення)
- •1990-1999 Рр. (на 10 тис. Жителів).
- •1. Керівники лікувальних і санітарно-профілактичних закладів та їх заступники
- •II. Керівники структурних підрозділів
- •III. Лікарі-спеціалісти
- •6.2. Організація амбулаторно-поліклінічної допомоги міському населенню
- •6.3, Організація стаціонарної допомоги міському населенню
- •6.4. Організація первинної медико-санітарної допомоги на засадах сімейної медицини
- •Характеристика відвідувань сімейних лікарів у сша
- •6.5. Організація лікувально-профілактичної допомоги сільському населенню
- •IV етап
- •III етап
- •II етап
- •6.6. Організація лікувально-профілактичної допомоги працюючим на промислових підприємствах
- •6.7. Організація медичного забезпечення потерпілих від аварії на Чорнобильській аес
- •Кількість осіб, які мають статус постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи та мешкають в зонах радіоактивного забруднення (станом на 1.01.1998 р.)
- •Види та розподіл обсягів надання пільг постраждалим внаслідок Чорнобильської катастрофи відповідно до встановлених чотирьох категорій *
- •На 10 тисяч населення.
- •Захворюваність окремих груп первинного обліку потерпілих дорослих і підлітків на окремі захворювання (на 10 тисяч)
- •6.8. Організація швидкої медичної допомоги
- •| I Можливі заклади
- •6.9. Організація медичної допомоги населенню літнього віку
- •Прогноз чисельності населення віком понад 65 років в Україні
- •7.1.0Снови медичного страхування
- •7.2. Економічна сутність страхової медицини
- •7.3. Страхова медицина в економічно розвинених країнах світу
- •7.4. Історичні аспекти розвитку медичного страхування в Україні
- •8.1. Медико-соціальні аспекти охорони здоров'я матері та дитини
- •Представництво жінок у різних галузях економіки */
- •8.2. Організація акушерсько-гінекологічної допомоги
- •8.3. Організація медичної допомоги дітям
- •Госпіталізація в разі потреби хворих дітей до інфекційної лікарні
- •Кабінет невідкладної допомоги Рентгенівське відділення (кабінет)
- •Штатні нормативи лікарів дитячих поліклінік
- •Кабінет невідкладної допомоги
- •Денний гельмінтологічний напівстаціонар
- •9.1. Облік і звітність, показники діяльності, їх оцінка
- •9.2. Методика оцінки якості медичної допомоги
- •Дані про роботу поліклініки (за даними талона амбулаторного пацієнта)
- •Непрацездатності.
- •2 Лікарі даного профілю
- •Забезпеченість населення України лікарями-стоматологами (зубними лікарями)
- •Рівнем захворюваності)
- •11.1. Організація стоматологічної допомоги міському населенню
- •Міська стомат. Поліклініка
- •Категорії самостійних стоматологічних поліклінік і штатні нормативи лікарського персоналу (орієнтовний розподіл по відділеннях і кабінетах)
- •11.2. Організація стоматологічної допомоги сільському населенню
- •Обласний відділ охорони здоров'я
- •Кількість осіб, яким було проведено протезування зубів (на 100 осіб дорослого населення)
- •11.3. Організація стоматологічної допомоги вагітним жінкам і дітям
- •11.4. Методи вивчення стоматологічної захворюваності
- •Європейські цілі стоматологічного здоров'я до 2015 року (вооз euro, проект oratel, 1994)
- •11.5. Аналіз діяльності стоматологічної служби
- •Умовні одиниці обліку працеємкості роботи (уоп) лікарів-стоматологів і зубних лікарів (надано вибірково)*
- •3. Співвідношення фасеток до литих зубів у мостоподібних протезах:
- •5. Кількість протезів, виготовлених зубним техніком за звітний період:
- •11.6. Стан стоматологічної допомоги населенню України та концепції її подальшого розвитку
- •Деякі показники діяльності стоматологічної служби України протягом 1993-1997років *
- •13.1. Управління системою охорони здоров'я
- •13.2. Управління медичною справою (медико-санітарною допомогою, охороною здоров'я) вУкраїні (друга половина хуіі-кінець XX ст.)
- •13.4. Комплексний підхід щодо удосконалення управління
- •13.5. Теорія управлінських систем
- •13.6, Загальна характеристика процесу управління
- •13.7. Функції управління
- •13.8.Технолого-функціональні фази процесу управління
- •14,2. Планування в системі охорони здоров'я України
- •14.3. Ринок медичних послуг
- •14.4. Особливості ринку медичних послуг
- •14.5. Ціноутворення медичних послуг
- •Поліпшення здоров'я найбільш вразливих груп населення (діти, інваліди, люди похилого віку)
- •Груп захворювань (серцево-судинних, онкологічних, інфекційних тощо)
- •6.1. Основи організації лікувально-профілактичногозабезпечення дорослого населення
- •6.2. Організація амбулаторно-поліклінічної допомогиміському населенню
- •6.4. Організація первинної медико-санітарної допомогина засадах сімейної медицини
- •Підручник
- •Здоров'я
Основні показники, що характеризують інвалідність
Назва показника |
Методика розрахунку |
Загальна інвалідність (контингенти інвалідів) |
Число осіб, які отримують пенсії через інвалідність • 1000 (10 000) |
Загальна чисельність населення | |
Структура контингентів інвалідів (розраховується за віком, групою, видом інвалідності, причиною виходу на інвалідність (діагнозом)) |
Число осіб, що мають інвалідність (певної групи, виду, причини) • 100 |
Загальне число осіб, які отримують пенсії через інвалідність (загальне число інвалідів) | |
Первинна інвалідність або інва-лідизація (частота первинного виходу на інвалідність) |
Загальне число осіб, вперше визнаних інвалідами • 1000(10 000) |
Загальна чисельність населення | |
Структура первинної інвалідності (за захворюваннями, віковими групами, групами інвалідності тощо) |
Число осіб, вперше визнаних інвалідами (певної групи, виду, причини) • 100 |
Загальне число осіб, вперше визнаних інвалідами | |
Змінення групи інвалідності при пере-освідченні |
Число осіб, яким змінили групу інвалідності при переосвідченні • 100 |
Загальне число інвалідів, що пройшли переосвідчення за рік | |
Рух інвалідів протягом року |
Число інвалідів на початок року + число вперше визнаних інвалідами -число інвалідів, що вибули = число інвалідів на кінець року |
З наведених у таблиці 8 показників найбільш важливими є два:
загальної інвалідності (контингентів інвалідів);
інвалідизації (первинної інвалідності).
Детальну інформацію про склад осіб, що отримують пенсію через інвалідність на даній території, можна отримати із щорічних звітів районних (міських) відділів соціального забезпечення.
Дані про число осіб, вперше визнаних інвалідами через причини, одержують із щорічних звітів МСЕК.
При необхідності більш детальної інформації про осіб, що вперше визнані інвалідами, характер захворюваності та види інвалідності, використовують первинні документи:
акт обстеження у МСЕК;
статистичний талон до акту обстеження у МСЕК. Основні тенденції показників інвалідності в Україні
Вивчення інвалідності є важливою медико-соціальною проблемою, особливо в сучасних умовах, у зв'язку з триваючим процесом постаріння населення та збільшенням числа осіб старшого віку з хронічними захворюваннями, які призводять до інвалідності.
На стан цього показника, крім демографічних і екологічних чинників у значній мірі впливають соціально-економічні умови життя та соціальна політика держави щодо інвалідів.
За даними Українського Державного НДІ медико-соціальних проблем інвалідності в 1992-1993 рр., коли відбувалося розширення соціальних, економічних і юридичних пільг, пенсій та допомоги інвалідам, рівень первинної інвалідності істотно зріс, що призвело до "вибуху" інвалідності в 1993 році.
З 1994 року обсяги соціальної допомоги та заходи з соціального захисту інвалідів скоротилися. В зв'язку з цим зменшилось число звертань пенсіонерів за віком для визначення інвалідності та відбулося зниження показників інвалідизації дорослого населення в 1995-1998 роках. Ця тенденція характерна для більшості областей України і по основних інвалідизуючих захворюваннях.
Загальна чисельність інвалідів, що знаходяться на обліку в органах соціального захисту становить в Україні 2,4 млн. (1998 р.). Рівень первинної інвалідності всіх категорій населення в динаміці з 1992 р. зменшився з 49,3 до 47,7 випадків на 10 тис. населення в 1998 р.
Первинна інвалідність усіх категорій населення на 77,8 % зумовлена інвалідністю від загального захворювання (36,4 випадки на 10 тис. населення), на 9,8% - інвалідністю військовослужбовців (5,4 випадки на 10 тис. населення), на 8,1 % - інвалідністю з дитинства (3,8 випадків на 10 тис. населення), на 4,3 % - інвалідністю від трудового каліцтва та професійних захворювань (2,2 випадки на 10 тис. населення), на 3,6 % - інвалідністю внаслідок аварії на ЧАЕС (1,7 випадків на 10 тис. населення).
Первинна інвалідність серед дорослих (старші 15 років) становить 60,2 випадків, а серед працездатних (чоловіки до 60, жінки до 55 років) - 56,5 випадків на 10 тис. населення.
На малюнку 29 представлені показники первинної інвалідності серед дорослого та працездатного населення деяких областей України.
За інформацією Українського державного науково-дослідного інституту медико-соціальних проблем інвалідності, вплив наслідків аварії на ЧАЕС є найбільш суттєвим фактором, який зумовлює рівні інвалідності дорослого населення в окремих областях України.
Найбільш високі показники первинної інвалідності зареєстровані в тих, що найбільш постраждали від Чорнобильської аварії: Чернігівській, Волинській, Рівненській, Житомирській, Київській областях.
100-г*

Мал.
29.
Первинна
інвалідність дорослого та працездатного
населення в деяких областях України
(на 10000
населення).
Зокрема, у Чернігівській області вплив наслідків аварії на ЧАЕС поєднується з демографічним фактором (найбільшою серед областей України часткою населення старшого віку).
У зазначених областях первинна інвалідність у зв'язку з аварією на ЧАЕС складає 7,5-14 % від загального числа вперше визнаних інвалідами (в середньому по Україні - 3,6 %), а при деяких захворюваннях - злоякісних новоутвореннях, зокрема - до 40,0 %.
У так званих "чорнобильських" областях відбувається зміна інвалідності ліквідаторів, що переважала в попередні роки, на масову інвалідність постра-ждалого населення.
Структура причин первинної інвалідності серед дорослого та працездатного населення представлена на малюнку ЗО.
В структурі її причин серед дорослого населення перше місце посідають хвороби системи кровообігу - 32 %, серед населення працездатного віку -21 %. Показники на 10 тис. населення становили в 1998 р. відповідно 19,2 серед дорослого та 12,1 випадків серед працездатного населення.
Друге місце в структурі причин первинної інвалідності займають новоутворення - 15,4 % від усіх випадків у дорослого та 15,3 % серед працездатного населення. Рівні первинної інвалідності від новоутворень становлять 9,3 на
І&Ь'&І
-
Новоутворення
~" Травми та отруєння
Ш -
Мал. ЗО. Структура причин інвалідності дорослого та працездатного населення (%).
10 тис. дорослого та 8,7 на 10 тис. працездатного населення. Слід зазначити, що в населення, постраждалого від наслідків аварії на ЧАЕС, злоякісні новоутворення посідають перше місце серед причин інвалідності.
На третьому місці в структурі первинної інвалідності - хвороби нервової системи та органів чуття - 11,2 % усієї інвалідності у дорослого та 12,8 % у працездатного населення. Рівні первинної інвалідності внаслідок цього класу захворювань становлять 6,7 та 7,2 на 10 тис. відповідно дорослих і працездатних.
Отже, різниця у рівнях і структурі причин первинної інвалідності серед дорослого та працездатного населення найбільш відчутна при хворобах системи кровообігу.
Розподіл вперше визнаних інвалідами за групами інвалідності представлено на малюнку 31.
Інваліди другої групи переважають у цілому як серед дорослого, так і серед працездатного населення.
За віком розподіл вперше визнаних інвалідами такий (1998 р.):
до 39 років - 23,2 %;
від 40 до 55 жінки та від 40 до 60 чоловіки - 43,1 %;
жінки 55 років і старші, чоловіки 60 років і старші - 33,7 %.
- III група
- II група
Мал. 31. Структура первинної інвалідності за групами (%).
Звертає на себе увагу досить висока частка серед інвалідів осіб працездатного віку, що призводить до зниження трудового потенціалу країни.
В останні роки відбуваються несприятливі зміни у віковому складі інвалідів, а саме, збільшення чисельності інвалідів молодого віку, в тому числі з дитинства.
В дитячому віці показник загальної інвалідності становить 146,6 на 10 тис. дітей, а показник первинної інвалідності в 1998 р. - 20,5 на 10 тис.
Основні причини загальної та первинної дитячої інвалідності складають три класи хвороб: нервової системи та органів чуття, вроджені аномалії, психічні розлади (мал. 32).
Серед окремих захворювань найбільш поширеними причинами дитячої інвалідності є дитячий церебральний параліч, розумова відсталість, хвороби вуха та соскоподібного відростка, хвороби ока та його придатків.
34,5

Вроджені
аномалії
Мая. 32. Структура причин загальної та первинної інвалідності у дітей (%).
Інвалідність дітей в Україні багато в чому зумовлена погіршенням екологічної ситуації, погіршенням умов життя та здоров'я батьків.
В державі розроблена комплексна система розв'язання проблеми інвалідності, яка передбачає, зокрема, створення в усіх областях центрів медико-соціальної реабілітації інвалідів.
За пропозицією провідних спеціалістів Українського НДІ проблем інвалідності складовою частиною її має бути профілактика інвалідизації населення, насамперед працездатного віку.
Контрольні питання
Визначення поняття "інвалідність".
Основні показники, що характеризують інвалідність.
Чинники, що впливають на рівень інвалідності.
Основні тенденції показників інвалідності в Україні серед дорослого та працездатного населення.
Основні тенденції показників дитячої інвалідності.