Таблиця 2

Динаміка смертності немовлят в Україні (%о)

Роки	Рівні ряду (у)	Умовний час (х)	ху	X"	Вирівняні дані У'х
1992	14,0	-3	-42,0	9	14,77
1993	14,9	-2	-29,8	4	14,57
1994	14,5	-1	-14,5	1	14,37
1995	14,7	0	0	0	14,17
1996	14,3	1	14,3	1	13,97
1997	14.0	2	28,0	4	13,77
1998	12,8	3	38,4	9	13,57
	Бу = 99,2		Іху = - 5,6	їх2 = 28

Особливо актуальними питання прогнозування стають в умовах переходу на нову методологію обліку певних явищ, в період реформування системи охорони здоров'я. Прогнозування передбачає збереження основних закономір­ностей в майбутньому, таким чином, воно базується на екстраполяції. Екстра­поляція, яка спрямована в майбутнє чи минуле, називається, відповідно, перспективною та ретроспективною.

Теоретичною основою поширення тенденції на майбутнє є інерційність основних соціальних, медичних, економічних процесів. Чим коротшим є термін екстраполяції, тим більш надійним та точним є прогноз. Залежно від того, які принципи та висхідні дані покладені в основу прогнозу, виділяють наступні елементарні методи екстраполяції:

• середнього абсолютного приросту;

• середнього темпу росту;

• вирівнювання рядів за певною аналітичною формулою, що є найбільш поширеним методом, методологічна основа якого наведена вище.

В процесі аналізу динамічних рядів іноді доводиться визначати деякі неві­домі рівні всередині даного ряду, що має назву інтерполяція. Вона базується на принципах, аналогічних екстраполяції, проте ступінь точності прогнозування очікуваного результату, звичайно, значно вища.

Контрольні питання

85. Що таке динамічний ряд?

86. Дайте характеристику моментних та інтервальних динамічних рядів.

87. Що таке рівень ряду?

88. Які показники використовують для аналізу рядів динаміки?

89. Які Ви знаєте методи вирівнювання рядів динаміки?

3.9. Метод стандартизації

Об'єктивне зіставлення загальних інтенсивних показників можливе лише за умови якісної однорідності порівнюваних груп. Так, наприклад, показники летальності в двох опікових відділеннях можна порівнювати між собою за умови, що обидва стаціонари мають приблизно однаковий склад хворих за рядом основних параметрів - віком, статтю хворих, важкістю патології, термі­нами госпіталізації і т.д. Якщо їх склад відрізняється, порівняння загальних інтенсивних показників, які дають характеристику сили та поширеності явища, ускладнено. При цьому на величину загального інтенсивного показника впливає склад оцінюваної клініко-статистичної групи. Ігнорування впливу складу досліджуваних груп населення на рівні смертності, народжуваності, захворюваності в окремих регіонах може призвести до хибних висновків.

При проведенні клінічних досліджень із вивчення ефективності певного методу лікування також необхідно формувати однорідні в порівнянні групи.

Статистичний метод, що дозволяє виключити вплив неоднорідності складу порівнюваних груп на досліджувані загальні показники називається методом стандартизації. При використанні його розраховують стандартизовані (умов­ні) показники, які могли б бути за умови однакового складу населення в порівнюваних групах.

Практична значимість методу стандартизації:

• дозволяє порівняти частоту однотипних явищ у неоднорідних групах;

• дозволяє оцінити вплив досліджуваного фактора на величину загальних показників.

Оцінка впливу певного фактора на величину загальних інтенсивних показ­ників базується на динаміці співвідношення даних показників за умови змін в складі досліджуваних груп. Якщо умовна зміна складу порівнюваних груп за певним критерієм призводить до зміни співвідношення загальних інтенсивних показників (зміну знаку між ними), то це дає можливість зробити висновок про значимість (вплив) даного чинника для оцінки рівнів досліджуваних показників.

Існує три методи стандартизації: прямий, опосередкований та зворотний. Вибір будь-якого з методів визначається формою представлення первинного матеріалу, зручністю та швидкістю розрахунків, даними попередніх досліджень. Прямий метод використовують при наявності даних про склад населення та склад досліджуваного явища за певними параметрами (віком, професіями, термінами госпіталізації, тяжкістю захворювання і т.д.). Відсутність даних про розподіл певного явища, або незначна чисельність груп при даному розпо­ділі, що знижує вірогідність погрупових показників, є умовами для використання опосередкованого методу стандартизації. Відсутність даних про склад населення обумовлює необхідність використання зворотного методу.

Найбільш поширеним в медико-біологічних дослідженнях є прямий метод стандартизації.

Розглянемо методику його реалізації на прикладі частоти ускладнень після опіків у хворих з різними ступенями тяжкості патології (індекс тяжкості опіків, наведений в умовних одиницях), що лікувалися в різних стаціонарах. Щоб оцінити рівень якості лікування у двох стаціонарах, необхідно виключити неоднорідність складу хворих за цим індексом (табл. 1).

Порівняння загальних показників частоти ускладнень у двох стаціона­рах дозволяє зробити висновок про більш високу частоту ускладнень в стаціонарі Б. Проте в стаціонарі Б вища питома вага хворих з високими індексами тяжкості патології, що, відповідно, може обумовлювати високу частоту ускладнень. Враховуючи неоднорідність складу хворих в досліджу­ваних стаціонарах, для визначення істинного співвідношення частоти усклад­нень та оцінки якості медичної допомоги в обох відділеннях необхідно порівняти склад хворих за ступенем тяжкості патології. Розрахунок проводиться за наступною схемою:

/ етап - розрахунок погрупових та загальних інтенсивних показників (табл. 1).

Таблиця 1