
- •Соціальна медицина та організація охорони здоров'я
- •Авторський колектив:
- •Рецензенти:
- •3.1. Предмет та зміст медичної статистики
- •Організація медичної статистики в Україні, її правове забезпечення.
- •3.2. Організація та проведення статистичного дослідження
- •Необхідний об'єм вибірки для деяких методів формування масиву
- •Розподіл хворих за частотою пульсу після прийому препарату
- •Розподіл хворих, що звернулися до поліклініки, за віком та статтю
- •Розподіл випадків звертання в поліклініку за віком та статтю в зв'язку з нозологічними формами патології
- •3.3. Відносні величини
- •3.4. Графічні зображення статистичних даних
- •3.5, Середні величини
- •Розподіл хлопчиків 7 років за зростом
- •Терміни лікування хворих з пневмонією в стаціонарі
- •3.6. Оцінка вірогідності результатів дослідження
- •Результати лікування хворих за окремими методиками
- •Розрахунок величини відхилення
- •Квадрат відхилення теоретичних даних від фактичних та середній квадрат відхилення
- •3.7. Непараметричні критерії оцінки вірогідності результатів дослідження
- •Динаміка швидкості осідання еритроцитів (шое)
- •Рівень артеріального тиску у хворих на гіпертонічну хворобу до та після лікування (мм. Рт. Ст.).
- •3.8. Динамічні ряди
- •Динаміка перинатальної смертності (на 1000 народжених)
- •Динаміка смертності немовлят в Україні (%о)
- •3.9. Метод стандартизації
- •Частота ускладнень при опіках в стаціонарах а і б (і етап)
- •Розрахунок за прямим методом стандартизації (III та IV етапи)
- •3.10. Кореляційно-регресійний аналіз
- •Кореляційна залежність за направленістю, силою та формою зв'язку
- •Взаємозв'язок між рівнем перинатального ризику у вагітних та частотою післяпологових ускладнень
- •3.11. Основи оцінки факторів ризику та прогнозування патологічних процесів
- •Діагностична (прогностична) таблиця тяжких загрозливих станів у дітей при респіраторних гострих вірусних інфекціях та грипі
- •4.1. Чинники, що обумовлюють здоров'я населення. Методи вивчення. Закономірності основних показників здоров'я
- •Здоров'я індивіда;
- •Здоров'я населення:
- •3. Фізичного розвитку
- •5. Донозологічного стану
- •4.2. Медико-соціальні проблеми демографічних процесів. Демографічна ситуація в Україні та сучасному світі
- •Динаміка основних демографічних показників в Україні (1950-1999 рр.)
- •Населення України (%о).
- •В Україні (1999, %о).
- •В областях України (1997).
- •4.3. Методика вивчення захворюваності (загальної, з тимчасовою втратою працездатності)
- •Міжнародна класифікація хвороб Десятого перегляду (мкх-10)
- •Захворюваності
- •4.4. Загальні тенденції захворюваності населення
- •Основні показники, що характеризують інвалідність
- •4,6. Фізичний розвиток
- •5.1. Хвороби системи кровообігу
- •Соціально-економічні наслідки злоякісних новоутворень визначаються за втратами
- •Зниження
- •Фізичні та психічні страждання,
- •Зниження доходу, розпад сім'ї, сирітство, удівство
- •Смертність населення України від новоутворень з 1990 по 1997 рік (на 100 тисяч населення)
- •5.3. Травми
- •Смертність від нещасних випадків, вбивств, самогубств та інших зовнішніх дій. 1997 рік (на 100 тисяч чоловік) (мінімальні та максимальні рівні)
- •5.4. Психічні розлади
- •Смертність від психічних розладів в Україні (на 100 тис. Населення)
- •5.5. Наркоманії
- •5.6. Інфекційні та паразитарні хвороби
- •Смертність населення України від інфекційних і паразитарних хвороб у 1990-1997 рр. (на 100 тис. Населення)
- •Смертність чоловічого та жіночого населення України від інфекційних і паразитарних хвороб у 1997 році (на 100 тис. Населення)
- •(На 100 тисяч населення).
- •У 1988-1996 роках
- •Показники, що характеризують розповсюдження віл/сніДу в Україні
- •Особи з професійними факторами ризику
- •Розділ 6. Основи організації лікувально-профілактичної допомоги
- •6.1. Основи організації лікувально-профілактичного забезпечення дорослого населення
- •Лікувально-профілактична допомога
- •1.2. Лікувально-профілактичні заклади особливого типу
- •1.3. Диспансери
- •1.4. Амбулаторно-поліклінічні заклади
- •1.5. Заклади переливання крові, швидкої та екстреної медичної допомоги
- •1.6. Санаторно-курортні заклади
- •2. Санітарно-профілактичні заклади 2,1. Санітарно-епідеміологічні заклади
- •2.2. Заклади санітарної просвіти
- •3. Фармацевтичні (аптечні) заклади
- •4. Інші заклади
- •5. Заклади медико-соціального захисту
- •Забезпеченість населення України ліжками різних профілів у 1990-1999 рр. (на 10 тисяч населення)
- •1990-1999 Рр. (на 10 тис. Жителів).
- •1. Керівники лікувальних і санітарно-профілактичних закладів та їх заступники
- •II. Керівники структурних підрозділів
- •III. Лікарі-спеціалісти
- •6.2. Організація амбулаторно-поліклінічної допомоги міському населенню
- •6.3, Організація стаціонарної допомоги міському населенню
- •6.4. Організація первинної медико-санітарної допомоги на засадах сімейної медицини
- •Характеристика відвідувань сімейних лікарів у сша
- •6.5. Організація лікувально-профілактичної допомоги сільському населенню
- •IV етап
- •III етап
- •II етап
- •6.6. Організація лікувально-профілактичної допомоги працюючим на промислових підприємствах
- •6.7. Організація медичного забезпечення потерпілих від аварії на Чорнобильській аес
- •Кількість осіб, які мають статус постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи та мешкають в зонах радіоактивного забруднення (станом на 1.01.1998 р.)
- •Види та розподіл обсягів надання пільг постраждалим внаслідок Чорнобильської катастрофи відповідно до встановлених чотирьох категорій *
- •На 10 тисяч населення.
- •Захворюваність окремих груп первинного обліку потерпілих дорослих і підлітків на окремі захворювання (на 10 тисяч)
- •6.8. Організація швидкої медичної допомоги
- •| I Можливі заклади
- •6.9. Організація медичної допомоги населенню літнього віку
- •Прогноз чисельності населення віком понад 65 років в Україні
- •7.1.0Снови медичного страхування
- •7.2. Економічна сутність страхової медицини
- •7.3. Страхова медицина в економічно розвинених країнах світу
- •7.4. Історичні аспекти розвитку медичного страхування в Україні
- •8.1. Медико-соціальні аспекти охорони здоров'я матері та дитини
- •Представництво жінок у різних галузях економіки */
- •8.2. Організація акушерсько-гінекологічної допомоги
- •8.3. Організація медичної допомоги дітям
- •Госпіталізація в разі потреби хворих дітей до інфекційної лікарні
- •Кабінет невідкладної допомоги Рентгенівське відділення (кабінет)
- •Штатні нормативи лікарів дитячих поліклінік
- •Кабінет невідкладної допомоги
- •Денний гельмінтологічний напівстаціонар
- •9.1. Облік і звітність, показники діяльності, їх оцінка
- •9.2. Методика оцінки якості медичної допомоги
- •Дані про роботу поліклініки (за даними талона амбулаторного пацієнта)
- •Непрацездатності.
- •2 Лікарі даного профілю
- •Забезпеченість населення України лікарями-стоматологами (зубними лікарями)
- •Рівнем захворюваності)
- •11.1. Організація стоматологічної допомоги міському населенню
- •Міська стомат. Поліклініка
- •Категорії самостійних стоматологічних поліклінік і штатні нормативи лікарського персоналу (орієнтовний розподіл по відділеннях і кабінетах)
- •11.2. Організація стоматологічної допомоги сільському населенню
- •Обласний відділ охорони здоров'я
- •Кількість осіб, яким було проведено протезування зубів (на 100 осіб дорослого населення)
- •11.3. Організація стоматологічної допомоги вагітним жінкам і дітям
- •11.4. Методи вивчення стоматологічної захворюваності
- •Європейські цілі стоматологічного здоров'я до 2015 року (вооз euro, проект oratel, 1994)
- •11.5. Аналіз діяльності стоматологічної служби
- •Умовні одиниці обліку працеємкості роботи (уоп) лікарів-стоматологів і зубних лікарів (надано вибірково)*
- •3. Співвідношення фасеток до литих зубів у мостоподібних протезах:
- •5. Кількість протезів, виготовлених зубним техніком за звітний період:
- •11.6. Стан стоматологічної допомоги населенню України та концепції її подальшого розвитку
- •Деякі показники діяльності стоматологічної служби України протягом 1993-1997років *
- •13.1. Управління системою охорони здоров'я
- •13.2. Управління медичною справою (медико-санітарною допомогою, охороною здоров'я) вУкраїні (друга половина хуіі-кінець XX ст.)
- •13.4. Комплексний підхід щодо удосконалення управління
- •13.5. Теорія управлінських систем
- •13.6, Загальна характеристика процесу управління
- •13.7. Функції управління
- •13.8.Технолого-функціональні фази процесу управління
- •14,2. Планування в системі охорони здоров'я України
- •14.3. Ринок медичних послуг
- •14.4. Особливості ринку медичних послуг
- •14.5. Ціноутворення медичних послуг
- •Поліпшення здоров'я найбільш вразливих груп населення (діти, інваліди, люди похилого віку)
- •Груп захворювань (серцево-судинних, онкологічних, інфекційних тощо)
- •6.1. Основи організації лікувально-профілактичногозабезпечення дорослого населення
- •6.2. Організація амбулаторно-поліклінічної допомогиміському населенню
- •6.4. Організація первинної медико-санітарної допомогина засадах сімейної медицини
- •Підручник
- •Здоров'я
3.8. Динамічні ряди
( Окремі явища чи параметри, які вивчаються різними галузями медичної науки та практики, протягом часу часто змінюють свою інтенсивність. Ці зміни позначаються на розвитку явищ. Тому при їх вивченні необхідно враховувати величину та напрямок змін. Особливо велике значення для практичної охорони здоров'я має інформація про зміни, які притаманні демографічним процесам, захворюваності населення, діяльності закладів охорони здоров'я та інші. Адекватність спрямованості та реалізації практичних рекомендацій та заходів у значній мірі залежить від вірної оцінки їх характеру. Оскільки такі зміни часто є наслідком практичних оздоровчих заходів, аналіз їх дозволяє оцінити ефективність проведеної роботи.
Для охорони здоров'я практичний інтерес має і тенденція розвитку деяких явищ. Оцінка її на даний момент часто дозволяє передбачити зміни в майбутньому і відповідно намітити та реалізувати необхідні практичні заходи.
Процес розвитку змін окремих явищ (в тому числі медико-соціальних) за часом в статистиці прийнято називати динамікою, для відображення якої будують відповідні ряди. Отже, динамічний ряд - це ряд статистичних величин, що відтворюють зміни явища у часі і розташовані в хронологічному порядку через певні проміжки часу.
Складовими елементами ряду динаміки є його рівні та показники часу (роки, квартали, місяці і т.д.) чи моменти (періоди часу). Рівні ряду - це величини, з яких складається динамічний ряд - розмір того чи іншого явища, досягнутий протягом певного періоду чи на певний момент часу.
Залежно від того, як рівні ряду відображають стан явища, динамічні ряди за своїм видом можуть бути :
Моментними - величини ряду характеризують явище на будь-який певний момент часу (штати, ліжка на кінець календарного року, виявлені хворі при медичному огляді).
Інтервальними - рівні ряду визначають за певний період часу (число випадків госпіталізації в стаціонар, число летальних випадків протягом року, число викликів швидкої допомоги протягом доби).
Для різних за характером інтервальних і моментних динамічних рядів виявляють деякі особливості рівнів. Оскільки рівнями інтервального ряду є сумарний розмір явища за певний проміжок часу, то вони залежать від тривалості даного періоду часу і можуть бути представлені у вигляді підсумку. В моментних рядах рівні містять елементи повторного підрахунку (наприклад, чисельність населення України за даними переписів), тому підводити їх підсумок неможливо.
Величини, які вивчають в динаміці (рівні ряду), можуть бути представлені у вигляді абсолютних чисел, відносних (інтенсивні показники, співвідношення) та середніх величин. За даним критерієм динамічні ряди можна розділити на ряди абсолютних, відносних та середніх величин.
Для аналізу динаміки не завжди доцільно використовувати абсолютні величини, оскільки їх зміна досить часто пов'язана зі зміною чисельності середовища чи основи для формування. Наприклад, зменшення числа випадків госпіталізації до стаціонару може бути пов'язане зі скороченням ліжкового фонду за відповідний проміжок часу, а не з фактичними показниками здоров'я населення.
Розгляд в динаміці екстенсивних показників (структури) у більшості випадків є недоцільним і може бути проведений тільки в особливих випадках, за умови чіткої інтерпретації та обов'язкового врахування змін в структурі всієї сукупності.
Залежно від відстані між рівнями динамічні ряди можна розподілити на рівновіддалені (рівномірні інтервали між датами) та нерівновіддалені (нерівномірні проміжки чи перервні періоди).
Характер основної тенденції досліджуваних процесів, представлених у вигляді динамічних рядів, ділить їх на стаціонарні та нестаціонарні. Якщо математично очікувані (прогнозовані) значення ознак та параметри їх стабільності (середнє квадратичне відхилення, коефіцієнт варіації) є постійними, не залежать від часу, то такий процес є стаціонарним. Дані ряди також називаються стаціонарними. Медико-соціальні процеси за часом, звичайно, не є стаціонарними, оскільки кожен з них містить в собі певну тенденцію розвитку.
Важливою умовою вірної побудови динамічного ряду і його подальшої характеристики є можливість зіставлення його окремих рівнів. Порівнюючи дані в динаміці, необхідно завжди пам'ятати про територіальне та якісне зіставлення результатів. Основними причинами, що утруднюють або роблять неможливим зіставлення рівнів динамічного ряду можна визначити:
зміна одиниць вимірювання чи підрахунку (оцінка економічної ефективності роботи лікувально-профілактичних закладів в різних грошових еквівалентах на певні періоди - рублі, купони, гривні, У.О.);
нерівномірна періодизація динаміки (кількісна - за роками, якісна - за соціально-економічними періодами, зміною пріоритетності різних типів закладів у структурі лікувально-профілактичної допомоги);
зміна переліку об'єктів аналізу (перехід ряду лікувально-профілактичних закладів з одного підпорядкування до іншого);
• зміна територіальних меж областей, районів та інші.
За наявності вищевказаних умов проблему, звичайно, вирішують в процесі збору та обробки даних або шляхом їх перерахунку.
Методи медичної статистики дозволяють вимірювати розміри змін, що відбулись протягом певного періоду часу, та кількісно охарактеризувати спрямованість їх розвитку. З даною метою використовують наступні показники: абсолютний приріст, темп росту, темп приросту.
Абсолютний приріст - це різниця між даним рівнем ряду і тим, що взято за основу (попереднім, початковим). Абсолютний приріст може бути як позитивним, так і негативним. Він відображає, на скільки одиниць в абсолютному виразі змінився рівень того чи іншого періоду порівняно з базовим. Один і той самий абсолютний приріст відносно різних вихідних рівнів може означати різний темп динаміки, тому необхідно визначити також у скільки разів рівень одного періоду є вищим чи нижчим рівня іншого періоду.
Темп росту -відношення даного рівня ряду до рівня, взятого за основу, виражене у відсотках. Дозволяє відповісти на питання: на скільки відсотків він збільшився чи зменшився. Якщо оцінка в динамічному ряду проводиться відносно до попереднього рівня, можна говорити про темпи росту, розраховані при змінній основі. При розрахунках, проведених відносно висхідного рівня, говоримо про показники, розраховані на постійну основу, які ще мають назву показників наочності.
Темп приросту - відношення абсолютного приросту за даний період часу до абсолютного рівня попереднього періоду, виражене у відсотках. Абсолютний приріст може бути позитивним чи негативним, а відповідно, темп приросту також може бути позитивним чи негативним.
Абсолютне значення 1 % приросту - відношення абсолютного приросту до темпу приросту. В певних ситуаціях, незважаючи на зниження темпу приросту, ми можемо відмічати одночасне збільшення значення 1 % приросту, який залежить від початкового рівня.
Способи розрахунку вказаних показників представлені на наступному прикладі.
Таблиця 1