Білет № 21

1. Суб’єкти адміністративно-процесуальних відносин.

Суб'єкти адміністративно-процесуальних правовідносин - це органи публічної влади (їх посадові особи), фізичні та юридичні особи, які вступають у фактичні соціально-правові зв'язки з приводу реалізації встановленого адміністративно-процесуальним законодавством порядку вирішення адміністративних справ. До безпосереднього вступу в реальні адміністративно-процесуальні правовідносини будь-який суб'єкт є звичайним носієм відповідних суб'єктивних прав і обов'язків. Маючи ці права та обов'язки, а також потенційну спроможність їх реалізовувати, він далеко не завжди втілює їх у життя. Причиною цього може бути як волевиявлення самого суб'єкта (особа може відмовитись від дачі в адміністративному суді показань щодо себе, членів сім'ї чи близьких родичів), так і ненастання певного юридичного факту (відсутність позовної заяви виключає можливість провадження в адміністративному суді).І лише при вступі у фактичне соціально-правове відношення суб'єкт із носія адміністративно-процесуальних прав і обов'язків (суб'єкта адміністративно-процесуального права) перетворюється на їх "реалізатора" - суб'єкта адміністративно-процесуальних правовідносин.

Перелік суб'єктів, наділених юридичними правами і обов'язками в адміністративно-процесуальній сфері, є надзвичайно широким. До нього входять громадяни України, іноземці, особи без громадянства, Президент України, органи виконавчої та судової влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форми власності тощо.

2.Судовий розгляд справи. Права та обов’язки головуючого в судовому засіданні.

Адміністративна справа має бути розглянута і вирішена протягом розумного строку, але не більше місяця з дня відкриття провадження у справі, якщо інше не встановлено цим Кодексом. Справи щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби розглядаються та вирішуються протягом розумного строку, але не більше двадцяти днів з дня відкриття провадження у справі

Судовий розгляд адміністративної справи здійснюється в судовому засіданні з викликом осіб, які беруть участь у справі, після закінчення підготовчого провадження.

Судове засідання проводиться у спеціально обладнаному приміщенні - залі судових засідань. Окремі процесуальні дії в разі необхідності можуть вчинятися за межами приміщення суду. 

Особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами

Суд розглядає справи протягом розумного строку.Розумний строк не може бути чітко обмежений, проте для оцінки того, чи був даний термін, в даних обставинах перевищений чи ні, необхідно опиратися на відповідні критерії. Такими критеріями є складність справи як фактична, так і правова; поведінка позивача, поведінка органів державної влади, як судових, так і адміністративних. До цих критеріїв можна ще добавити важливість справи для зацікавленої особи. граничний строк розгляду справи - не більше одного місяця з дня відкриття провадження у справі. Цей строк є загальним. Встановлюючи спеціальні, скорочені строки, законодавець підкреслює особливу значимість цих справ та необхідність захисту порушених прав у найкоротший термін. 

Безпосередньо в ч. 1 коментованої статті передбачений спеціальний строк – двадцять днів - для справ щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби. 

Ще менші спеціальні строки розгляду справ встановлені також для деяких справ: 

- десять днів після відкриття провадження у справі – для справ з приводу рішень, дій або   бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби вирішується судом.  (ч. 5 ст. 181);

- сім днів після відкриття провадження у справі – для справ про дострокове припинення повноважень народного депутата України вирішується протягом (ч. 2 ст. 180);

- п‘ять днів з дня відкриття провадження - для справ з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності. У виняткових випадках з урахуванням особливостей розгляду справи суд ухвалою може продовжити розгляд справи, але не більш як на п'ять днів (ст. 171-2);

- три дні після відкриття провадження, а в разі відкриття провадження менш як за три дні до проведення відповідних заходів – невідкладно (ч. 4 ст. 182) -  для справ про обмеження права на мирні  зібрання і про усунення обмежень у реалізації права на мирні зібрання (ч. 3 ст. 183);

- три дні, але не пізніше ніж протягом 96 годин з моменту встановлення обставин, що зумовлюють звернення заявника до суду - для справ скороченого провадження за звернення органів державної податкової служби (ч. 7 ст. 183-3);

- два дні після надходження позовної заяви – для справ щодо оскарження  рішення, дії чи бездіяльності виборчих комісій, комісій з референдуму, членів цих комісій. Адміністративні справи за позовними заявами, що надійшли до дня голосування, вирішуються судом у дводенний строк, але не пізніше ніж за дві години до початку голосування. Адміністративні справи за позовними заявами, що надійшли у день голосування вирішуються судом до закінчення голосування. Адміністративні справи за позовними заявами, що надійшли у день голосування, але після закінчення голосування, вирішуються судом у дводенний строк після надходження позовної заяви (ч. 11 ст. 172).

Дводенний строк передбачено для вирішення справ щодо оскарження дій або бездіяльності кандидатів, їхніх довірених осіб, партії (блоку), місцевої організації партії, їхніх посадових осіб та уповноважених осіб, ініціативних груп референдуму, інших суб'єктів ініціювання референдуму, офіційних спостерігачів від суб'єктів виборчого процесу (ч. 5 ст. 175);

- два дні після дня голосування – для розгляду та вирішення справ, пов'язаних із виборами Президента України (ч. 10 ст. 176).

Судовий розгляд адміністративної справи здійснюється в судовому засіданні. Судове засідання – це процесуальна форма організації роботи суду з викликом осіб, які беруть участь у справі.

Суд зобов’язаний забезпечити можливість здійснення зацікавленими особами їх прав та обов’язків. Для того, щоб реалізувати дане положення необхідно обов’язково повідомити осіб, які беруть участь у справі, про час та місце розгляду справи.

Про порядок повідомлення докладніше див. коментар до гл. 3 КАС.

Особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Це звернення оформляється письмовою заявою. Не зважаючи на те, що у коментованій нормі йдеться про клопотання, правова природа такого звернення дозволяє вважати його заявою. Різниця між ними в тому, що заява - це повідомлення, в якому відображається одностороннє волевиявлення особи, яке не потребує зустрічних дій суду (зокрема ухвали); натомість, клопотання – це прохання до суду, яке слід вирішувати ухвалою. Оскільки участь у в судових засідання – це право, а не обов‘язок, то особа може самостійно розпорядитися цими правами і заявити про розгляд справи без неї. 

Якщо про це заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

За наявності такого звернення суд не вправі відкладати розгляд справи у зв‘язку із неявкою цієї особи до суду, крім випадків, коли суд визнав особисту участь цієї особи обов‘язковою (див. коментар до ст. 120 КАС).

Розгляд справи у відсутності особи, яка бере участь у справі, не звільняє суд від надсилання цій особі судових повісток та копії судового рішення.

Судове засідання проводиться в спеціально обладнаному для цього приміщенні суду - залі засідань