Розділ 11. ЛАКТАЦІЯ

Лактація — це складний фізіологічний процес утворення, нагромадження та виділення молока з молочної залози тварин. В ньому беруть участь усі системи організму. Рівень молочної продуктивності тварин залежить не тільки від молочної залози, а й від розвитку та діяльності всіх систем організму (травлення, серцево-судинної, дихальної, ендокринної тощо). У високопродуктивних корів усі системи організму добре розвинуті.

Під час доїння або масажу молочної залози у кіз та овець з’являються жуйні рухи (Грачов І. І., Орлов А. Ф.), а у корів посилюється скорочення тонких кишок (Федій Є. М., 1956), підвищується жовчовиділення та секреція підшлункового соку (Ташенов К. Т., 1969).

На синтез молочного жиру впливає кора великих півкуль головного мозку. Якщо у кров корові вводити бром, то жирність молока знижується. Введення кофеїну, навпаки, підвищує вміст жиру в молоці на 0,1–0,2%. Поглиблення процесу гальмування від брому і процесу збудження від кофеїну впливає на синтез молочного жиру.

РІСТ І РОЗВИТОК МОЛОЧНИХ ЗАЛОЗ

Молочна залоза (вим’я) закладається в ембріонів по обидва боки білої лінії живота і грудей у вигляді кількох пар горбочків. Ріст і розвиток молочних залоз у великої рогатої худоби починається дуже рано, коли довжина зародка не досягає 1,7 см. У цей час не вдається відрізнити зародок корови від зародка інших ссавців, а в нього на місці майбутніх молочних залоз починає утворюватись «молочна смужка». Пізніше позаду пупкового канатика на черевному боці зародка можна розрізнити дві паралельні лінії, що складаються з кількох шарів клітин. Коли зародок досягне 2,1 см, «молочна смужка» перетворюється в горбки. У великої рогатої худоби з’являється по два горбки, з яких пізніше утворюються передні й задні частки вим’я.

384

Розділ 11. Лактація

На ранніх стадіях розвитку зародка уже вдається встановити різницю між зачатками молочної залози самця і самки. У самця зародкові горбки більші, ніж у самок. Наприкінці другого місяця тільності, коли зародок досягне в довжину 7,5–8,4 см, починають формуватись соски. Коли зародок досягне в довжину 12 см, на місці зародкових горбків утворюються «первинні паростки». При заглибленні горбків утворюється стрижень з клітин, які на кінці «паростка» швидко розмножуються, розсовуючи шар основних тканин зародка. У первинних «паростках» утворюються канали та невеликі порожнини, а пізніше й первинні цистерни вим’я. Від первинного паростка починають відходити вторинні, які, в свою чергу, починають галузитися. В майбутньому це зачатки молочних проток вим’я. У зародковій молочній залозі протоки розміщуються тільки навколо цистерн. Потім утворюються і соскові цистерни. Зародок в цей час досягає довжини 30 см. При досягненні зародком довжини 60 см у вим’ї можна знайти

ікровоносні судини. В цей час у молочній залозі розвивається велика кількість жирових клітин. У самців у молочній залозі майже немає жирових клітин. Цистерни і молочні проходи уже сформовані в молочних залозах теляти до моменту народження, які збільшуються в розмірах до періоду статевого дозрівання тварини.

Уновонароджених телят у молочній залозі є кровоносна, лімфатична системи, нерви, слабо розвинута гладка мускулатура і відсутні альвеоли. Молочна залоза в цей період ще недорозвинута.

Інтенсивний ріст і розвиток молочної залози відбувається у післяутробний період. У 2–6-місячних теличок залозиста тканина вим’я має систему слаборозвинутих проток. У цей період молочна залоза росте за рахунок збільшення сполучної й жирової тканин. Залозиста тканина розвинута слабо. На неї припадає 8–10% загального об’єму молочної залози. Сполучна тканина у цей час займає 45–50%, а жирова — 41–47% загального об’єму вимені.

Утеличок 12-місячного віку молочна залоза збільшується в об’ємі в 1,5 раза, а у 18-місячному віці — майже у два рази по відношенню до об’єму молочної залози теличок шестимісячного віку. Проходить

івнутрішня зміна цього органа. Значно зменшується доля сполучної тканини (до 35–41%) і причому цей процес триває і в наступні періоди життя тварин. Одночасно розвивається залозиста тканина, на яку у теличок 18-місячного віку припадає 25–30%.

385

Фізіологія сільськогосподарських тварин

Розвиток молочної залози посилюється при досягненні твариною статевої зрілості. У цей час починають швидко рости як протоки, так і альвеолярний апарат. До запліднення тварини молочні залози розвиваються під впливом статевих гормонів, що діють через нервову систему.

Інтенсивніше розвивається молочна залоза під час вагітності. У формуванні молочних залоз велику роль відіграє гормон жовтого тіла — прогестерон, який впливає на розвиток залозистої тканини. До п’яти місяців тільності залозиста тканина займає 44–48%, а до дев’яти місяців — 60–66% загального об’єму молочної залози. Залозиста тканина вим’я, протоки і альвеоли поступово витісняють жирову тканину. Кількість нервових волокон і кровоносних судин у вим’ї під час тільності збільшується. З другої половини вагітності починає функціонувати секреторний епітелій, але утворений ним секрет ще не можна назвати молозивом. Характер виділюваного секрету різний. У ранній період вагітності секрет являє собою прозору безбарвну рідину. В 4–5 місяців вагітності він стає солом’яно-жовтою рідиною, яка поступово перетворюється в медоподібну в’язку рідину та в молозиво.

У тільної корови вим’я росте в другій половині сухостійного періоду. На початку сухостою сполучна тканина між часточками розширюється, альвеоли при цьому зменшуються в розмірі. Залозиста тканина частково замінюється жировою, частина альвеол і молочних проток атрофується. Секрет у залозі починає набувати вигляду молозива, розміри вимені зменшуються (настає інволюція молочної залози). Цей процес закінчується протягом 12–15 днів, а потім починається регенерація: формування залозистої тканини молочної залози.

Співвідношення основних тканин молочної залози (залозистої, сполучної та жирової) залежить від направлення і рівня молочної продуктивності корів, стадії лактації та фізіологічного стану тварини. Встановлено, що найкращим співвідношенням у високопродуктивних корів є 70–80% залозистої і 20–30% сполучної і жирової тканин.

Період найбільшої активності молочної залози починається після отелення. На розвиток молочної залози значною мірою впливає рівень годівлі теличок і нетелей під час вирощування. Якісна годівля тварин добре впливає на формування молочної залози.

Позитивно впливає на розвиток молочної залози масаж вимені. Його слід проводити у нетелей у другій половині тільності. В окремих випадках при масажі вимені молочна продуктивність збільшується на

386

Розділ 11. Лактація

40–42%. Доказано, що при масажі вимені у нетелей 20-місячного віку залозиста тканина займає 60–65%, а без нього — 30–45% загального об’єму вимені. Чим нижча продуктивність корів у стаді, тим більший ефект від масажу молочної залози нетелей. Масаж сприяє підготовці тварин до доїння, особливо машинного, тому його слід проводити в усіх господарствах незалежно від продуктивності тварин.

РЕГУЛЯЦІЯ РОСТУ І РОЗВИТКУ МОЛОЧНИХ ЗАЛОЗ

Ріст і розвиток молочної залози знаходиться під контролем центральної нервової системи та залоз внутрішньої секреції. Якщо провести денервацію молочної залози у нестатевозрілої самки, то ріст і розвиток її гальмується (Баришніков І. А., 1965). Про вплив нервової системи на ріст і розвиток молочної залози свідчать досліди при подразненні рецепторів вимені у теличок. Масаж вимені призводить до розростання молочної залози і збільшення надоїв після отелення. Молочні залози належать до системи органів розмноження і перебувають у тісному зв’язку з статевими залозами. Статеві залози впливають на ріст і розвиток молочних залоз. Ріст проток молочної залози здійснюється під впливом естрогенів, а для розвитку альвеол необхідна наявність прогестерону — гормону жовтого тіла. Розвиток молочних залоз залежить від гормонів гіпофіза — пролактину, соматотропіну, адренокортикотропіну, а також гормонів підшлункової та щитовидної залоз, тобто від умов обміну речовин в організмі. Якщо видалити гіпофіз, то розвиток молочних залоз припиняється. При введенні таким тваринам гормонів передньої частини гіпофіза разом з статевими гормонами молочні залози знову починають розвиватись.

БУДОВА МОЛОЧНИХ ЗАЛОЗ

Молочні залози побудовані за типом альвеолярно-трубчастих залоз, генетично пов’язані з потовими залозами. У різних тварин вони мають різну форму і розміщені по-різному. У жуйних тварин і кобили вони містяться у пахових ділянках, а у свиней, гризунів, хижаків — праворуч і ліворуч від білої лінії живота. Молочні залози складаються

387

Фізіологія сільськогосподарських тварин

з альвеол, молочних ходів і проток. Кожна залоза закінчується соском, по якому через сосковий канал виводиться молоко із залози. У соску корови є один сосковий канал.

Вим’я корови (рис. 112) — непарний орган, що утворюється внаслідок злиття трьох пар залоз. Розвиваються тільки дві передні пари, а третя часто залишається недорозвиненою. Вим’я вкрите м’якою, еластичною шкірою. Воно складається з залозистої, сполучної, жирової тканин, кровоносних судин, лімфатичних судин і нервів.

Рис. 112. Схема будови вимені корови у розрізі (а), клітина міоепітелію (б), молочний канал (в):

1 — шкіра; 2 — поверхнева фасція вимені; 3 — глибока фасція вимені; 4 — альвеоли; 5 — вивідні канальці (найтонші); 6 — молочні канали; 7 — молочні ходи; 8 — молочна цистерна; 9 — сосковий канал; 10 — кільцевий шар гладеньких м’язів: 11 — гладенька м’язова тканина соска; 12 — пучки гладенької мускулатури, що супроводять вивідні протоки; 13 — нерв; 14 — артерія; 15 — вена; 16 — сполучна тканина; 17 — пучки гладеньких м’язових волокон; 18 — епітелій молочного каналу

388

Розділ 11. Лактація

Соски вкриті еластичною шкірою, яка не має волосся, і у корів та свиней — сальних і потових залоз. А тому, якщо погано доглядати за вим’ям, на сосках можуть утворитися тріщини.

Вим’я розділене на дві половини підшкірною еластичною перегородкою, яка підтримує його. Кожна половина, у свою чергу, складається з передньої та задньої чвертей. Чверті вим’я не з’єднуються протоками, що дає можливість видоювати окремо кожну чверть. Сполучнотканинна капсула міститься під шкірою. Від неї у товщу вим’я відходять пластинки, які ділять його на частки і часточки. По сполучній тканині проходять судини та нерви. До часточок вимені входить велика кількість альвеол діаметром 0,1–0,3 мм (рис. 113).

Рис. 113. Молочна альвеола:

1 — секреторні клітини; 2 — жирові кульки; 3 — зірчасті клітини

389

Фізіологія сільськогосподарських тварин

В середині вони вистелені одношаровим секреторним епітелієм. Цим епітелієм вистелені також вузькі молочні ходи, по яких молоко переміщується з порожнини альвеол у ширші протоки.

Навколо молочних проток альвеоли розміщені радіально. Великі протоки відкриваються в молочну цистерну, яка розділяється круглою складкою на вименну та соскову. Великі протоки і цистерна вистелені двошаровим епітелієм, навколо яких розміщені смужки гладкої мускулатури. Цистерни передніх чвертей вимені розташовані по його боках, а задніх — з боку молочного дзеркала. Це необхідно знати і враховувати при проведенні масажу, особливо наприкінці доїння.

Задня поверхня вимені з вертикальними складками шкіри, що добре виступають, називається молочним дзеркалом.

У молочній залозі свиней цистерни відсутні.

Із зовнішнього боку альвеол і молочних ходів є зірчасті клітини (міоепітелій), які можуть скорочуватися і сприяти виведенню молока з альвеол і проток у молочну цистерну. Цистерна соска перетворюється у вузький канал, який має замикальний сфінктер. У деяких тварин цей сфінктер слабкий і молоко витікає з залози між доїннями.

Задні частки вимені розвинуті краще, ніж передні. У них утворюється більше молока.

Вим’я добре забезпечується кров’ю. Відомо, що у високопродуктивних корів місткість артеріальних судин у 4–5 разів більша, ніж у малопродуктивних. До молочної залози кров надходить через черевну аорту по зовнішніх соромітних артеріях. Рухається вона дуже повільно під невисоким тиском.

Від вимені кров відтікає зовнішніми соромітними і підшкірними венами. У високопродуктивних тварин підшкірні судини добре розвинуті і після доїння вим’я дуже зменшується в об’ємі.

Лімфатичні судини в молочній залозі добре розвинуті. У деяких тварин перед отеленням або після нього спостерігається набряк вимені. Значна частина лімфи не встигає відтікати від нього і збирається під шкірою.

У молочній залозі дуже багато нервових закінчень — рецепторів, збудження яких впливає не тільки на діяльність молочної залози, а й на інші функції організму та обмін речовин.

Шкіра вимені іннервується доцентровими волокнами спинномозкових нервів, залозиста тканина — зовнішнім сім’яним нервом.

390