Розділ 10. Розмноження
Під впливом зовнішніх і внутрішніх подразників у корі великих півкуль головного мозку утворюється статева домінанта, яка мобілізує більшість функцій організму на здійснення відтворення. Центри спинного мозку забезпечують рухові реакції, які пов’язані з підготовкою тварини до осіменіння. У підгорбковій ділянці розміщені вищі центри регуляції вегетативних функцій. Гіпофіз зв’язаний з підгорбковою частиною. Своїми гормонами він впливає на інші залози внутрішньої секреції, а також на центри підгорбкової ділянки. Нейрони гіпоталамуса синтезують нейросекрети, які беруть участь в обміні речовин і можуть змінювати його залежно від потреб організму, а також регулюють гонадотропну функцію аденогіпофіза. Цим саме вони й беруть участь у регуляції процесів, які відбуваються в яєчниках та інших органах розмноження. Яєчники виробляють естрогени, які викликають тічку і статеву охоту у тварин. Жовте тіло яєчника виділяє прогестерон і релаксин. Прогестерон підготовляє матку до закріплення заплідненої яйцеклітини, викликає утворення материнської домінанти, а релаксин розслаблює зв’язки тазу перед родами. А. А. Волосковою установлено, що статеві гормони виявляють дію тільки при відповідному тонусі нервової системи, нервовому фоні. Після введення в організм самки нейротропних препаратів (прозерин, карбахолін) підвищена чутливість естрогенів зберігається до 25 днів.
СТАТЕВІ РЕФЛЕКСИ САМЦЯ І САМКИ
При досягненні твариною статевої зрілості у неї з’являються характерні рефлекторні реакції, змінюються відношення між самцем і самкою. Статеві рефлекси являють собою ланцюгову безумовнорефлекторну реакцію, яка забезпечується комплексом нейрогуморальних рефлекторних механізмів, зв’язаних з діяльністю статевих гормонів, що викликають статеву домінанту у тварин. Статеві рефлекси необхідні для здійснення спаровування. У нестатевозрілих тварин і кастрованих у ранньому віці ці рефлекси не виявляються. В. К. Мілованов (1940) установив у самця і самки такі безумовні статеві рефлекси: наближення загального статевого потягу; обнімальний; ерекція; парувальний; виділення гамет (сім’явикидання у самців та овуляція у самок).
357
Фізіологія сільськогосподарських тварин
Рефлекси наближення та обнімальний у деяких тварин здійснюються не тільки на самку, а й на опудало. Це дозволяє одержувати сперму від плідника для штучного запліднення. У деяких плідників рефлекси наближення та обнімальний здійснюються тільки на певну самку або самку в охоті. Така поведінка самця пояснюється утворенням умовних рефлексів. На опудало йдуть майже всі кнури, частина бугаїв і жеребців. Свиноматки під час садки стоять нерухомо, а у овець цей рефлекс відсутній. Тому барани не покривають опудало. Рефлекси нюхові і наближення у самця можна загальмувати. Якщо барану багато разів побалувати вівцю, а покривати не давати, то він перестане реагувати на появу вівці. У барана можна виробити диференційоване гальмування умовного обнімального рефлексу. Якщо дзвоник високого тону супроводжувати спаровуванням, а дзвоник низького тону не підкріплювати, то через декілька днів (8–10) баран буде реагувати тільки на самку, яка появлялась при дзвонику високого тону. У деяких самців виробляються умовні рефлекси на місце, де проводиться спаровування, на одяг обслуговуючого персоналу тощо.
Рефлекс наближення виявляється у статевозрілих тварин. Особливої форми він набуває у період охоти.
Перед спаровуванням у самця настає рефлекс ерекції. Внаслідок рефлекторного розширення кровоносних судин статевого члена печеристі тіла його заповнюються артеріальною кров’ю. Парувальний орган збільшується в об’ємі (у 4–5 разів), стає напруженим і твердим. Тимчасово відтікання крові від статевого члена припиняється за рахунок скорочення цибулинно-печеристих і сіднично-печеристих м’язів. Одночасно розкривається сечостатевий канал і залишки сечі в ньому змиваються секретом дрібних уретральних залоз. Ерекція — рефлекторний акт. Центр ерекції знаходиться у поперековій частині спинного мозку.
У самки рефлекс ерекції виявляється в набряканні печеристих тіл клітора, переддвер’я піхви і тіла матки.
При спаровуванні самець вводить парувальний орган у статеві шляхи самки. Внаслідок тертя об стінки піхви подразнюються закінчення чутливого нерва парувального органа і збудження передається у центр виділення сперми, який міститься у поперековій частині спинного мозку. Від центра еякуляції збудження по відцентрових нервах переміщуються до м’язів придатків, сім’яників, сім’япроводів,
358
Розділ 10. Розмноження
сечостатевого каналу та придаткових статевих залоз. При скороченні згаданих м’язових груп спермії просуваються з придатків сім’яників у сечостатевий канал, де змішуються з секретом придаткових залоз. Внаслідок скорочення мускулатури сечостатевого каналу сперма з силою викидається у статевий апарат самки. Цей процес називається еякуляцією.
Під час спаровування у самки виділяється слиз з шийки матки, посилюються перистальтичні скорочення мускулатури матки і яйцепроводів. У лактуючих тварин підвищується тиск у молочній залозі, яке пов’язане з виділенням окситоцину з нейрогіпофіза.
На успішне виведення сперми у самця під час садки впливає тиск стінок вагіни, її слизова поверхня і температура. Цих умов слід дотримуватися насамперед при добуванні сперми від самця у штучну вагіну.
Процес спаровування у жуйних триває кілька секунд, у коня — 1,5–2 хв, кнура — 5–8 та у собаки — до 45 хв.
Спаровування — складнорефлекторний акт, в якому беруть участь як безумовні, так і умовні рефлекси. При неправильному проведенні парування можлива затримка виявів рефлексів у плідників. Крім позитивних рефлексів, можуть вироблятися й негативні умовні, які гальмують появу статевої активності. Негативні умовні рефлекси утворюються при сильних звукових, больових та інших подразниках, а також при одноманітних обставинах протягом тривалого часу. Стан центральної нервової системи плідника в момент садки дуже впливає на якість сперми. Сперма, одержана від плідника при енергійній садці, містить живучіші сперматозоїди, ніж при млявій, загальмованій садці.
ОСІМЕНІННЯ
В. К. Мілованов (1940) установив два типи природного осіменіння: піхвове та маткове. При піхвовому осіменінні тварин сперма вводиться у вагіну, а звідти сперматозоїди переміщуються у шийку матки. Цей тип властивий жуйним і кролям. При матковому осіменінні сперма потрапляє безпосередньо в шийку матки (кобила, свиня, собака та деякі інші тварини).
359
Фізіологія сільськогосподарських тварин
Тип осіменіння тварин залежить від будови матки, а також ступеня розвитку придаткових статевих залоз самця. У тварин першого типу осіменіння канал шийки матки вузький з поперечними складками слизової оболонки. У момент покриття самки канал шийки матки непроникний для статевого органа. Об’єм сперми у самців з піхвовим типом осіменіння невеликий.
Утварин маткового типу осіменіння дуже довга матка, а шийка
їїмає поздовжні складки. Під впливом збудження шийка матки розкривається і стає проникною для парувального органа самця. Придаткові статеві залози у самців з матковим типом осіменіння добре розвинені, об’єм сперми значний.
Введення сім’я в статеві шляхи самки спеціальними приладами (без парування з самцем) називається штучним осіменінням. Воно має важливе народногосподарське значення, тому що спермою одного плідника можна осіменити значну кількість самок, сперму можна перевозити на далекі відстані, поліпшуючи породні якості тварин. Штучне осіменіння запобігає поширенню хвороб статевих органів у тварин. Вітчизняні вчені розробили і впровадили ефективні методи розбавлення та зберігання сперми протягом тривалого часу для штучного осіменіння тварин.
Оптимальні строки парування, або осіменіння тварин. Заплідненість тварин найвища тоді, коли ближче буде одне до одного в часі овуляція і осіменіння. А тому при осіменінні тварин слід враховувати тривалість життя сперматозоїдів і яйцеклітин у статевих шляхах самки, а також час овуляції. Точний час овуляції можна встановити у кобили, корови, верблюдиці, ослиці за допомогою ректального дослідження яєчників. Виявити охоту у тварин можна за допомогою пробника. Для цього беруть нецінного самця з добре виявленими статевими рефлексами і роблять операцію пластичного зміщення статевого члена, або барану під черево підв’язують фартух, щоб пробник не зміг покрити самку. Крім того пробник може служити біологічним стимулятором статевої функції самок.
Для встановлення наявності тічки обстежується стан слизової оболонки вагіни, а при можливості і ступінь розкриття шийки матки.
Тривалість життя сперматозоїдів у статевому тракті корови в охоті — 24 год, вівці — 36, кобили — 24–48, свині — не більше 30 год від моменту садки. У матці кролиці спермії можуть жити 16 год і більше.
360