8.2.3. Росія

Архітектура першої половини ХІХ ст. Класицизм початку ХІХ ст.

Ha початку XIX ст. під впливом вражень від результатів археологічних досліджень в Італії і Греції виникла нова хвиля класицизму в Росії. У цій країні класицизм відзначався простотою, наближеною до аскетизму. Видатні споруди початку століття − Казанський собор (1801−1811) у Петербурзі (арх. А. Вороніхін); ансамблі Василівського острова з приміщенням Біржі в Петербурзі (1804−1816) (архітектор Тома де Томон).

Під впливом французького мистецтва наполеонівської доби формується й російський амnір − художній стиль, що відбивав претензії імператорського двору Росії на статус світової столиці після перемоги у війні 1812 р. Провідні архітектори цього стилю − К. Россі, В. Стасов, О.Монферран. Boни перетворили Санкт-Петербург на імперське ампірне місто, де панували симетрія, гармонія, пропорційність і статичність забудови центру, доповнюючи тим самим просторові вирішення в практиці світової архітектури⁹².

8.2.4. Україна

Образотворче мистецтво

Кінець ХVІІІ–початок ХІХ ст. в Україні – межа, що пролягла між мистецтвом, яке ґрунтувалося на релігійних засадах, та новим, світським, естетичні настанови якого були пов’язані з реальним, позбавленим схоластичних догм, сприйняттям людини і навколишнього середовища.

У цю добу творили видатні портретисти Дмитро Григорович Левицький та Володимир Лукич Боровиковський, котрі склали славу і російської, і української культури. У їхній творчості відчутний вплив стилістики європейського класицизму (у В.Боровиковського і сентименталізму також). Народжені в Україні, вони здобули тут свої перші професійні навички. Батько Д.Левицького був відомим гравером майстерні Києво-Печерської лаври. В.Боровиковський – виходець із родини миргородських іконописців. Тут, на українській землі, формувалися їхні художні уподобання та естетичні смаки, зокрема в царині портретного живопису, що мав визначні національні традиції. „Портрет фельдмаршала князя М.Рєпніна” пензля Д.Левицького та „Портрет міністра юстиції Д.Трощанського”, виконаний В.Боровиковським, віддзеркалюють довершеність живописної майстерності митців, їхній погляд на статус людини у суспільстві, вихований ідеями просвітительства. Визначальним критерієм статусу людини у суспільстві, на думку цих художників, є служіння вітчизні.

Запитання і завдання для самоконтролю

1. Охарактеризуйте стилі “неокласицизм” і “ампір” у європейському мистецтві.

2. В яких видах мистецтва виявилися стилі неокласицизму і ампіру?

3. Назвіть головних представників стилю неокласицизму в мистецтві європейських країн.

4. Напишіть реферат на одну із запропонованих тем:

• Вплив ідей Великої французької революції на розвиток мистецтва Європи й Америки.

• “Революційний” класицизм в культурі Франції кінця XVIII − початку XIX ст.

• Стиль ампір в європейському мистецтві першої третини ХІХ ст.

• Творчість Жака Луї Давида.

• Архітектура й інтер’єри стилю ампір.

5. Допишіть речення:

• У мистецтві Європи даної доби можна виділити період між 1789 та 1815 рр. Це період …

• З етапом 1789−1815 рр. у Франції пов’язаний розквіт …

• На межі XVIII – XIX ст. неокласицизм був панівним напрямком у …

• Розквіт так званого ампіру тривав у європейських країнах до …

• Для архітектури ампіру була в основному характерна орієнтація на традиції …