- •Робочий зошит
- •I.Мета роботи
- •2. Короткі теоретичні відомості
- •1.Колеса зубчасті. Модулі.
- •3. Обладнання, вимірювальний інструмент
- •4. Послідовність виконання роботи
- •5. Контрольні запитання
- •1. Протокол лабораторної роботи №1
- •I.Мета роботи
- •2.Короткі теоретичні відомості
- •3.Обладнання, вимірювальний інструмент і апаратура
- •4.Послідовність виконання роботи
- •2. Протокол лабораторної роботи №2
- •I.Мета роботи
- •2.Короткі теоретичні відомості
- •3. Обладнання, вимірювальна апаратура та інструмент.
- •4. Послідовність виконання роботи
- •5.Контрольні запитання
- •3. Протокол лабораторної роботи №3
- •1.Мета роботи
- •2.Короткі технічні дані
- •3. Прилади та обладнання
- •4. Послідовність виконання роботи
- •5.Контрольні запитання
- •4. Протокол лабораторної роботи №4
- •4.2.2. Роликопідшипники конічні /заповнюється на кожний підшипник окремо/
- •1.Мета роботи
- •2.Обладнання та пристрої
- •3.Опис лабораторної роботи
- •4.Розрахункові залежності
- •5.Порядок виконання роботи
- •6.Контрольні запитання
- •5. Протокол лабораторної роботи № 5
- •1.Мета роботи
- •2.Короткі теоретичні відомості
- •3. Обладнання та інструменти
- •4. Пристрій та принцип роботи установки
- •5. Послідовність виконання роботи.
- •6.Контрольні запитання
- •6. Протокол лабораторної роботи № 6
- •1.Мета роботи
- •2.Обладнання та пристрої
- •3.Опис установки для визначення коефіцієнта тертя в різьбі і на торці гайки.
- •4.Порядок виконання роботи
- •5.Розрахункові залежності
- •6.Порядок оформлення протоколу дослідів
- •7 .Протокол лабораторної роботи № 7
- •I.Мета роботи
- •2. Обладнаня, вимірювальний інструмент
- •4. Порядок виконання роботи
- •5. Основні розрахункові залежності
- •6. Порядок оформлення потокола досліду
- •8. Протокол лабораторної роботи № 8
- •2. Короткі теоретичні відомості та практичні
- •22. Опис установки для проведення лабораторних досліджень
- •5.Зміст звіту з лабораторної роботи
- •6. Контрольні запитання
- •9. Протокол лабораторної роботи № 9
1.Мета роботи
Потрібно визначити коефіцієнт тертя в різьбі f і на торці гайки fT, які змінюються в широких межах в залежності від наступних основних факторів:
Від поєднання матеріалів деталей різьбового поєднання, виду їх термічної обробки і захисних покриттів.
Від ступеня точності виготовлення і шорсткості поверхні різьби.
Від наявності сорту мастила.
Коефіцієнт тертя в різьбі визначається на спеціальній установці за допомоги вимірювання моменту закручування гайки і осьової сили затягування досліджуваного болта. Момент закручування гайки визначається динамометричним ключем, а сила затягування – плоскою динамометричною пружиною.
2.Обладнання та пристрої
. Установка ДМ-27 для проведення дослідів;
. Набір болтів, гайок і шайб;
. Динамометричний ключ із змінною головкою;
. Штангенциркуль 0 – 125 мм;
. Різьбомір;
. Індикатор 0,01 мм / для динамометричного ключа і динамометричної пружини установки/.
3.Опис установки для визначення коефіцієнта тертя в різьбі і на торці гайки.
Установка /Мал.1/ складається із таких елементів: зварного корпусу 1; силовимірюючого пристрою 2 /динамометрична пружина та індикатор/; комплекту досліджуваних болтів і змінних деталей для дослідження болтів різних за діаметром.
До корпуса установки двома гвинтами 10 кріпиться динамометрична пружина 2. В центрі динамометричної пружини є круглий отвір, через який проходить досліджуваний болт 4,що спирається на сферичну шайбу 3. Болт затягується гайкою 5, торець якої спирається на втулку 6, остання в свою
чергу спирається на упорний підшипник 7. Установка такого підшипника виключає тертя на торці гайки і дозволяє визначити коефіцієнт тертя тільки в різьбі , так як момент тертя в підшипнику дуже малий і можна прийняти , що Тзав = Тр.
Затягування гайки, а, отже, досліджуваного болта здійснюється динамометричним ключем /мал.2/, забезпеченим набором змінних головок для різноманітних розмірів гайок. Для виключення можливості повороту болта в момент затягування головка його утримується змінним сухариком 8. Для визначення коефіцієнта тертя на торці гайки в корпус установки замість втулки 6 встановлюється обмежувач 9. В цьому випадку упорний підшипник не працює.
4.Порядок виконання роботи
4.1.Дослідам піддають два однакових стандартних болта з гайками. У одному з них різьба знежирюється бензином чи другим матеріалом і досліджується без змащування, а у другого різьба перед затиском змащується. /Досліди можна проводити і на одному болту без та із змащуванням/.
4.2. Шляхом обміру визначають зовнішній діаметр різьби болта d, крок різьби р , зовнішній діаметр опорної поверхні гайки D1, і діаметр отвору під болт dотв .
4.3. По табл. ГОСТа для даного зовнішнього діаметра d різьби і кроку р знаходять відповідні їм внутрішній d1 і середній d2 діаметри, а також визначають розрахунковий діаметр dр.
4.4. Встановлюють індикатори динамометричної пружини та динамометричного ключа в гніздах так, щоб їх стержні, торкаючись упора, були підняті на 1-2 мм, і закріплюють установочними гвинтами. Після цього шкали індикаторів встановлюють нульовою поділкою проти стрілок.
4.5.Встановлюють випробовуваний болт і затягують гайку вручну чи звичайним гайковим ключем, до моменту початку відхилу від нуля стрілки індикатора установки.
4.6.Визначають допустиму силу затягування болта [Pзат] по формулі /5.11/.
4.7.Використовуючи динамометричний ключ, плавно, без перекосів, зупинок і ривків затягуючи гайку досліджуваного гвинта, фіксуємо показання індикаторів установки і динамометричного ключа для чотирьох сил затягування Pзат=0,25[Pзат]; 0,5[Pзат]; 0,75[Pзат] і [Pзат]. Користуючись тарованими графіками, знаходять відповідне кожному значенню показань індикаторів величини зусилля затягування Pзат і Тзат. Навантаження і замірювання виконують тричі і визначають їх середнє арифметичне значення.
Кожний болт випробовують двічі. Один раз з установкою під гайку упорного підшипника для виключення торцевого тертя. Другий раз при встановленні обмежувача 9.