- •Робочий зошит
- •I.Мета роботи
- •2. Короткі теоретичні відомості
- •1.Колеса зубчасті. Модулі.
- •3. Обладнання, вимірювальний інструмент
- •4. Послідовність виконання роботи
- •5. Контрольні запитання
- •1. Протокол лабораторної роботи №1
- •I.Мета роботи
- •2.Короткі теоретичні відомості
- •3.Обладнання, вимірювальний інструмент і апаратура
- •4.Послідовність виконання роботи
- •2. Протокол лабораторної роботи №2
- •I.Мета роботи
- •2.Короткі теоретичні відомості
- •3. Обладнання, вимірювальна апаратура та інструмент.
- •4. Послідовність виконання роботи
- •5.Контрольні запитання
- •3. Протокол лабораторної роботи №3
- •1.Мета роботи
- •2.Короткі технічні дані
- •3. Прилади та обладнання
- •4. Послідовність виконання роботи
- •5.Контрольні запитання
- •4. Протокол лабораторної роботи №4
- •4.2.2. Роликопідшипники конічні /заповнюється на кожний підшипник окремо/
- •1.Мета роботи
- •2.Обладнання та пристрої
- •3.Опис лабораторної роботи
- •4.Розрахункові залежності
- •5.Порядок виконання роботи
- •6.Контрольні запитання
- •5. Протокол лабораторної роботи № 5
- •1.Мета роботи
- •2.Короткі теоретичні відомості
- •3. Обладнання та інструменти
- •4. Пристрій та принцип роботи установки
- •5. Послідовність виконання роботи.
- •6.Контрольні запитання
- •6. Протокол лабораторної роботи № 6
- •1.Мета роботи
- •2.Обладнання та пристрої
- •3.Опис установки для визначення коефіцієнта тертя в різьбі і на торці гайки.
- •4.Порядок виконання роботи
- •5.Розрахункові залежності
- •6.Порядок оформлення протоколу дослідів
- •7 .Протокол лабораторної роботи № 7
- •I.Мета роботи
- •2. Обладнаня, вимірювальний інструмент
- •4. Порядок виконання роботи
- •5. Основні розрахункові залежності
- •6. Порядок оформлення потокола досліду
- •8. Протокол лабораторної роботи № 8
- •2. Короткі теоретичні відомості та практичні
- •22. Опис установки для проведення лабораторних досліджень
- •5.Зміст звіту з лабораторної роботи
- •6. Контрольні запитання
- •9. Протокол лабораторної роботи № 9
1.Мета роботи
Дослідити експериментальним шляхом залежність опору обертання в підшипниках кочення від навантаження, швидкості обертання і наявності мащення.
2.Обладнання та пристрої
2.1.Установка ДМ28;
2.2.Головки з досліджуваними підшипниками, силовимірювальним і оливовідсмоктуючим пристроєм / ДМ28 сб1, ДМ28 сб2, ДМ28 сб3, ДМ28 сб4/;
2.3.Тахометр;
2.4.Індикатор 0,01 мм;
2.5.Вороток;
2.6.Набір ємкостей із зміщуваними матеріалами.
3.Опис лабораторної роботи
Установка ДМ28 складається з корпуса, виготовленого із алюмінієвого сплаву /силуміна/ і закріпляючого 4-ма болтами до столу. Всередині корпуса розміщений трьохфазний асинхронний електродвигун 1 /Мал.1/, за допомогою якого приводиться до обертання вал 2 зі встановленою на ньому досліджуваною головкою. Клинопасова передача складається з двох шківів 3 і 4, які мають по 3 потоки різних діаметрів і клиновидного паса 5 типу 0-710 ГОСТ 1284-68. При перестановці паса із одних потоків на інші можна отримати три різні частоти обертання вала 2 не змінюючи частоту обертання вала електродвигуна.
Вмикання електродвигуна 1 виконується за допомоги пакетного вимикача, вмонтованого на передні й стінці корпуса установки. /На мал.1 корпус установки не показаний/. Натяг і послаблення паса здійснюється поворотом плити 6, на якій закріплений електродвигун 1. Регулювання натягу паса и фіксація потрібного натягу виконується за допомоги натяжного гвинта 7 з двома гайками.
Головка з досліджуваними підшипниками закріплюється на валу 2 від осьових переміщень з допомогою кулькового фіксатора, а від провертання – призматичною шпонкою. Головка являє собою стальний циліндричний корпус 8, в середині якого обертально – рухомо встановлена перехідна
Мал.1 Установка для дослідження підшипників кочення
втулка 9. Розмір отвору у втулці 9 відповідає діаметру вихідного кінця вала. На перехідній втулці напресовано чотири досліджуваних підшипника. Зовнішні кільця двох крайніх досліджуваних підшипників 10 і 11 розміщені в корпусі головки 8, а зовнішні кільця двох середніх досліджуваних підшипників 12 і 13 розміщенні в загальній циліндричній навантажувальній втулці 14, яка встановлена з зазором в корпусі 8. Корпус 8 з обох торців закритий кришками, при чому одна з них має оглядове скло для контролю рівня оливи в підшипникових вузлах.
За допомоги навантажувального пристрою, який складається із скоби и гвинта 16, середні підшипники 12 і 13 прижимаються до перехідної втулки 9. Зусилля, створюване гвинтом 16, передається до підшипників за допомогою двох кульок і динамометричної пружини 17. Контроль навантаження ведеться по деформації пружини 17 з допомогою індикатора 18.
При навантаженні середніх підшипників 12 і 13 реактивні зусилля, які виникають в крайніх підшипниках 10 і 11, будуть створювати рівні навантаження. Виникаючий при обертанні кілець підшипників момент тертя буде захоплювати корпус 8 головки.
Закріплений, на визначеній відстані від осі обертання підшипників, маятниковий вантаж 19 буде втримувати корпус 8 у відхиленому на деякий кут положенні. Величина кута відхилення вантажу від положення рівноваги залежить від моменту тертя в підшипниках. З допомогою стрілки 20, закріпленої на підвісці вантажу, визначають по шкалі 21, проградуйованій в кгс. см, момент тертя в підшипниках .
Подача мастила до досліджуваним підшипникам 10, 11, 12 і 13 здійснюється спеціальним пристроєм, який являє собою циліндр 22 з поршнем 23, Гнучкий шланг 24 з’єднує внутрішню щільність корпуса 8 з циліндром 22. Переміщуючи поршень 23 вгору або вниз, можна виміряти рівень оливи в корпусі 8, а, отже, і ступінь заповнення підшипників оливою.
Контроль температури оливи в корпусі 8 проводиться рідинним термометром, який поміщається в спеціальний отвір. Для запобігання попадання пилу у внутрішню щільність корпуса 8 отвір під термометр закривають кришкою з різьбою.
Установка забезпечена комплектом із 4 головок з різними типами підшипників кочення.