- •1. Суть поняття «національне багатство» та його елементи.
- •2. Природні ресурси та їх вплив на економічний розвиток.
- •3.Структура природно-ресурсного потенціалу України та характеристика окремих його складових.
- •4. Економічна оцінка природно-ресурсного потенціалу.
- •5. Роль населення у розвитку економіки та його динаміка.
- •6. Розрахунок рівня зайнятості та рівня безробіття.
- •7. Виробничий потенціал України та його характеристика.
- •8. Основні складові та характеристика науково-технічного потенціалу України.
- •9. Соціальна та економічна ефективність національної економіки.
- •10. Показники ефективності національної економіки та їх розрахунок.
- •11. Сутність та види структурних пропорцій в економіці.
- •12. Соціальна структура економіки.
- •13. Організаційна структура економіки та її основні пропорції: секторна структура, структура бізнесу, структура організаційно-правових форм господарювання.
- •14. Показники відтворювальної структури економіки та вплив змін у відтворювальних пропорціях на економічне зростання.
- •15. Класифікація видів економічної діяльності та їх структура.
- •16. Сутність, види регіональної структури економіки та її показники.
- •17. Основні структурні пропорції у зовнішній торгівлі України.
- •18. Товарна структура експорту та імпорту в Україні.
- •19. Призначення, роль та структура державних фінансів.
- •20. Бюджетна система України як центральна ланка системи державних фінансів.
- •21. Державний бюджет України: структура доходів та видатків.
- •22. Місцеві бюджети: особливості формування в Україні.
- •23. Податкова система України: основні елементи та їх характеристика.
- •24. Система державних внутрішніх та зовнішніх запозичень: особливості в Україні.
- •25. Система державних цільових фондів: склад, джерела та призначення.
- •26. Розвиток державного соціального страхування.
- •27. Основні риси та відмінності між однорівневою та дворівневою банківськими системами.
- •28.Інструменти регулювання центральним банком діяльності комерційних банків.
- •29.Види комерційних банків які функціонують в Україні та їх характеристика.
- •30. Роль і місце парабанківської системи у кредитній системі країни.
4. Економічна оцінка природно-ресурсного потенціалу.
Наростаючі темпи використання природних ресурсів зумовлюютть проблему раціонального використання, розширеного відтворення та охорони природних ресурсів. Негативні екологічні наслідки безгосподарського використання ресурсного потенціалу природи стають все більш відчутними. В ринкових умовах необхідно здійснити економічну оцінку природних угідь, що сформує основу для платного природокористування підприємствами різних форм власності і форм господарювання. Виробництво аграрним сектором сировини для харчової та переробної промисловості є неможливим без природного середовища як матеріальної основи всякого процесу виробництва. Проте не всі елементи навколишнього природного середовища не в однаковій мірі впливають на виробництво продовольчої сировини. Частина виступають як засоби виробництва, інші як - виробничі ресурси, що становить продуктивні сили та ресурсний потенціал території. Природні фактори можуть безпосередньо приймати участь в матеріальному виробництві і невиробничій діяльності або ті, що на даному рівні розвитку продуктивних сил можуть впливати на виробництво, але не приймаючи безпосередньої участі в ньому. Основними показниками економічної ефективності використання, відтворення та охорони природно-ресурсного потенціалу регіону є їх частка у земельній території держави, обсязі валової і товарної продукції, вартості людського потенціалу, прибутку. Досягнення науково-технічного прогресу відкривають нові можливості залучення у виробництво нових видів та більш повного використання залучених у процес суспільного вирробництва природних ресурсів.
Поняття "економічна оцінка природних ресурсів" широко дискутується в економічній та економіко-географічній літературі. Економіко-географи здебільшого використовують поняття "господарська оцінка природних ресурсів". Проектування розміщення продуктивних сил потребує даних, що стосуються економічної оцінки природних ресурсів, яка передбачає розробку інтегральних кількісних і якісних показників природно-ресурсного потенціалу окремих регіонів і країни в цілому. Показники економічної оцінки природних ресурсів повинні бути насамперед порівняльними. Це означає, що кількісні показники мають уможливлювати порівняння різних джерел однойменних ресурсів і варіантів (способів) використання їх. Водночас економічна оцінка виражає природні й виробничо-технічні аспекти освоєння і використання природних ресурсів через вартісні показники. Джерелом створення вартості можуть бути затрати праці на підготовку їх до використання, відтворення і поліпшення. Однак вартісна оцінка дещо однобічна, оскільки не враховує територіально диференційованих властивостей природних ресурсів.
5. Роль населення у розвитку економіки та його динаміка.
Нас-ня або народонас-ня – це сукупність людей, що проживають у межах відповідних територій (світ, материки, країни, міста, села та ін.). Народонас-ня разом з прир умовами і ресурсами та способом в-ва мат-х благ є основою мат життя сусп-ва. Чисельність нас-ня країни в цілому та окремих її регіонів є рез-том взаємообумовленого розвитку усієї сукупності процесів сусп розвитку, і насамперед соц-ек та демографічних. Закономірості розвитку ек-ки значною мірою визначають характер демографічних процесів. Тенденції демогр розвитку є неодмінним фактором, який обумовлює ек-ну і со політику держави. Вивчення процесів відтворення нас-ня, особливо динаміки його чис-ті, має практичне зн-ня для встановлення механізму взаємодії ек і демогр процесів. Чис нас-ня держави чи окремих її регіонів не є величиною стабільною. Вона змінюється відповідно до дії усієї сукупності різном-х факторів. Знання чисельності нас-ня на певну дату чи період дозволяє оптимально збалансувати розвиток н/г і напрями демографічної політики. Укр за чис нас-ня є однією з великих держав Європи. Найбільш повну інф-цію ро чис-ть нас-ня, його стр-ру і розселення, а також процеси руху дають загальнодержавні переписи. Українці - основне населення держави, один з найбільших народів Еропи, другий за чисельністю слов'янський народ.
Зайнята в суспільному виробництві частина населення є найбільш активною продуктивною силою суспільства, бо саме вона бере активну участь у створенні матеріальних цінностей. Частина матеріальних цінностей іде на споживання, а частина — на розвиток виробництва. Але розвиток виробництва не є самоціллю, його роль полягає у тому, щоб забезпечити потреби суспільства, підняти життєвий рівень населення. Таким чином, зміни в чисельності населення позначаються як на споживчому попиті в цілому, так і на його структурі. Населення виступає одночасно і як споживач, і як виробник матеріальних благ та послуг. Населення не існує поза економікою, як і економіка не функціонуватиме без населення.
Споживання як важлива форма людської життєдіяльності також має різноманітний вплив на структуру, функціонування і розміщення всіх галузей народного господарства. Основні характеристики відтворення населення впливають в першу чергу на розміщення і рівень розвитку тих галузей, які виробляють продукцію щоденного попиту, і насамперед продукти харчування. Потреби людей обумовлюють і розвиток галузей соціальної інфраструктури та сфери послуг.