22. Місцеві бюджети: особливості формування в Україні.

Місцеві бюджети – це фонди фінансових ресурсів, призначені для реалізації завдань і функцій, покладених на органи місцевого самоврядування, економічна сутність яких виявляється у формуванні грошових фондів, які є фінансовим забезпеченням діяльності місцевих рад, та використанні цих фондів на фінансування, утримання і розвиток соціальної інфраструктури, місцевого господарства [.

Місцеві бюджети є фінансовою базою органів місцевого самоврядування та вирішальним фактором регіонального розвитку. Наявність місцевих бюджетів закріплює економічну самостійність місцевих органів самоврядування, що передбачено Конституцією України та Законом України “Про місцеве самоврядування в Україні” від 27.05.97 р., активізує господарську діяльність та дозволяє їм розвивати інфраструктуру на підвідомчій території, розширювати економічний потенціал регіону, виявляти і використовувати резерви фінансових ресурсів, в кінцевому підсумку все це розширює можливості місцевих органів влади у більш повному задоволені потреб населення.

За допомогою місцевих бюджетів місцева влада може впливати на локальну активність, створювати умови для економічного та соціального піднесення території. Ефективне функціонування органів місцевого самоврядування передбачає їх широку автономію (децентралізацію) в межах своєї компетенції, порядку її здійснення і необхідних для цього коштів.

До основних складових фінансових ресурсів, що зараховуються до доходів місцевих бюджетів, належать: податки, збори та обов’язкові платежі, трансферти й запозичення. Доходи місцевих бюджетів поділяються на доходи, які враховуються при визначенні обсягу міжбюджетних трансфертів (перший кошик), та доходи, які не враховуються при визначенні обсягу міжбюджетних трансфертів (другий кошик).

До доходів, які враховуються при визначенні обсягу міжбюджетних трансфертів, належать: податки та обов’язкові платежі.

Діюча система формування місцевих бюджетів характеризується низьким рівнем фінансової автономії, зменшенням частки власних доходів та збільшенням трансфертних платежів, а також відсутністю дієвих стимулів соціально-економічного розвитку, не сприяє впровадженню ефективної державної регіональної політики, як одного з головних чинників забезпечення ринкових перетворень та подальшого розвитку економіки України.

23. Податкова система України: основні елементи та їх характеристика.

Податкова система уявляє з себе сукупність податків, що стягуються в державі, форми та методи їх побудови, методи розрахунку податків та податковий контроль. З іншого боку податкова система - це сукупність правових норм, що регулюють розміри, форми, методи і терміни стягнення податків і платежів, які носять податковий характер і необхідні державі для виконання її функцій. Вона ґрунтується на принципах гласності; загальності; обов’язковості; соціальної справедливості; фіскальної та економічної ефективності.

Комплекс податкових заходів істотно впливає на економічну діяльність господарюючих суб’єктів, стимулюючи економічну і інвестиційну активність.

Податки є формою фінансових відносин між державою і членами суспільства з метою створення загальнодержавного централізованого фонду грошових ресурсів, необхідних для здійснення державою її функцій.

Податки і збори - це обов’язкові платежі до бюджету і державних цільових фондів, що здійснюються платниками у порядку і на умовах, визначених законодавчими актами України.

В залежності від різних ознак податки поділяються на такі групи: · за об’єктом оподаткування - на прямі та непрямі; · за органом, що здійснює стягнення та розпорядження податком - на загальнодержавні та місцеві; · за порядком використання - на загальні та спеціальні.

Компетенції органів влади в сфері податкового регулювання розподіляються в різних країнах в залежності від типу господарювання, федеративного устрою, особливостей територіально-адміністративного розподілу.

В Україні стягуються: · загальнодержавні податки і збори (обов’язкові платежі); · місцеві податки і збори (обов’язкові платежі).

В нашій країні на даний час податкова система включає в себе всі основні види податків, що застосовуються в економічно розвинутих країнах. Однак сама система поки ще знаходиться в стадії становлення. Тому зараз важливе значення набуває питання про те, наскільки швидко буде відбуватись процес її подальшого розвитку, в наших умовах вона стане діяти по-справжньому ефективно.

Насамперед слід наголосити, що податкова система уявляє з себе досить складне еволюціонуюче утворення, що тісно пов’язане з розвитком держави та економіки.

В нашій країні, не дивлячись на відомий історичний досвід, податкове регулювання знаходиться ще в стані далекому від досконалості.

Основними недоліками, притаманними нинішній податковій системі України, є: великий податковий тягар, численні -«лазівки»- і податкові пільги, складність і непрозорість податкового регулювання, високі адміністративні витрати при зборі податків.