Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
farmokologija1 / стор 3_84.doc
Скачиваний:
153
Добавлен:
19.04.2015
Размер:
563.71 Кб
Скачать

Правила виписування рецептів на лікарські препарати

Рецепт – це письмове, встановленої форми звернення лікаря до фармацевта про виготовлення і видавання або тільки про видавання певної лікарської форми (лікарського препарату) із зазначенням способу застосування. Рецепт є юридичним документом, за який лікар несе судову відповідальність. Правила виписування рецептів для амбулаторних хворих і відпускання за ними лікарських препаратів регламентовані Наказом Міністерства охорони здоров`я України №117 від 30.06.1994 р. “Про порядок виписування рецептів та відпускання лікарських засобів і виробів медичного призначення з аптек”.

Загальноприйнятою є така структура рецепта:

1

Inscriptio I

- перший рядок, у цій частині ставлять штамп лікувального закладу (його назву, адресу, номер телефону, код).

2

Inscriptio II

- другий надпис, який містить вікову групу хворого (дитячий, дорослий) і дату складання рецепта.

3

Nomen aegroti

- прізвище та ініціали хворого (розбірливо), вік. Якщо хворим є сам лікар, який виписав рецепт, то пишуть “pro mi” (для мене).

4

Nomen medici

- прізвище та ініціали лікаря (розбірливо), що виписав рецепт.

5

Invocatio s. praepositio

- звернення лікаря до фармацевта з проханням приготувати і видати або тільки видати лікарський препарат.

6

Designatio materiarum s. ordinatio

- найменування лікарського засобу, перелік лікарських засобів, що входять до складу простого або складного припису. Спочатку наводять головний діючий засіб (отруйний, сильнодіючий, наркотичний) – remedium basis (cardinale); потім перелічують допоміжні речовини, які сприяють прояву дії головного (основного) засобу, його лікувальному ефекту, – remedium adjuvans; потім зазначають засоби, що покращують смак і запах головного засобу, – remedium corrigens; і наприкінці – формоутворювальні речовини, що надають певної форми лікарському препарату і є середовищем або основою для розподілу вищеназваних речовин, – remedium constituens. Слід підкреслити, що adjuvans, corrigens і constituens додають до головного засобу лише у тих випадках, коли у цьому є потреба.

7

Subscriptio s. praescriptio

- прохання лікаря до фармацевта про приготування певної лікарської форми і відпускання її у певній кількості.

8

Signatura

- рекомендації лікаря хворому про спосіб приймання ліків. На державній мові у цій частині рецепта коротко і вичерпно зазначають:

  1. спосіб дозування (по 1 чайній ложці, по 1 мл, по 2 таблетки і т.д.);

  2. шлях введення (підшкірно, всередину, внутрішньовенно і т.д.);

  3. частоту, час і тривалість приймання препарату (3 рази на день, перед їдою, при головному болі).

Зразок складного рецепта

Штамп лікувально-профілактичного закладу і його шифр

Inscriptio I

РЕЦЕПТ

(дорослий, дитячий – непотрібне викреслити)

Inscriptio II

Дата виписування рецепта

“___” ____________ 200_ р.

П.І.П/б хворого і вік

Nomen aegroti

П.І.П/б лікаря

Nomen medici

Rp.:

Invocatio

Designatio materiarum:

Natrii salicylatis 5,0

- basis

Natrii hydrocarbonatis 3,0

- adjuvans

Sirupi simplicis 30,0

- corrigens

Aquae destillatae 150,0

- constituens

M.D.

Subscriptio

S. По 1 столовій ложці всередину 3 рази на день.

Signatura

Підпис і особиста печатка лікаря

М.П.

Рецепт може бути простим і складним. Простий складається із одного, а складний – із двох і більше лікарських засобів. Це свідчить про те, що не всі частини designatio materiarum обов`язкові і повинні бути в рецепті. Дійсно, обов`язковою частиною designatio materiarum є тільки basis – основний діючий засіб.

Соседние файлы в папке farmokologija1