Таблетки - Tabulettae (Tab.)

(Називний відмінок однини - Tabuletta, родовий відмінок однини- Tabulettae, знахідний відмінок однини - Tabulettam, знахідний відмінок множини - Tabulettas, орудний відмінок множини - in tabulettis, родовий відмінок множини - Tabulettarum)

Таблетки- це тверда, дозована лікарська форма, яку виробляють на фармацевтичних фабриках шляхом пресування складових інгредієнтів. Призначені таблетки в основному для приймання всередину, але можна використовувати їх і зовнішньо (для приготування розчинів), класти під язик (нітрогліцерин, метилтестостерон), для імплантацій.

Таблетки є зручною для приймання лікарською формою. Перевага їх перед порошками полягає у тому, що вони краще зберігаються, щонайменше підпадають під вплив вологи, повітря й світла; у них незначно виражений неприємний смак речовини. У вигляді таблеток можна призначати речовини із несприятливим впливом на зубну емаль. За допомогою таблеток забезпечується послідовне всмоктування кількох лікарських засобів (багатошарові таблетки), а також досягається пролонгована дія.

Негативний вплив таблеток полягає у тому, що у ряді випадків вони можуть спричиняти механічне або хімічне подразнення (натрію бромід, калію бромід) слизової оболонки стравоходу і шлунка, а також втрачати здатність розпадатися у шлунково-кишковому тракті. У результаті тривалого зберігання в них можуть проходити хімічні зміни. Лікарські засоби у формі таблеток діють повільніше, ніж відповідні порошки, оскільки таблетки повинні спочатку розпастися, а вже потім речовини будуть розчинятися і всмоктуватися. Таблетки не прописують дітям, тяжкохворим у непритомному стані і людям, які не вміють їх ковтати або втратили цю здатність у результаті тих чи інших захворювань.

До складу таблеток належать лікарські допоміжні речовини (молочний цукор, крохмаль, глюкоза, натрію гідрокарбонат, натрію хлорид, кальцію фосфат двозаміщений, ацетилцелюлоза, кальцію і магнію стеарат, тальк, желатина, каолін, декстрин, какао та ін.). Загальна кількість допоміжних речовин не повинна перевищувати 20% від маси лікарських засобів і їх розріджувачів. Останні використовуються для одержання таблеток необхідної маси у тих випадках, коли доза ліків дуже мала.

Таблетки з отруйними речовинами для зовнішнього застосування відповідно підфарбовують: ті, що містять сулему, - еозином, всі інші - метиленовим синім.

При тривалому зберіганні таблеток перед використанням їх перевіряють на крихкість.

Маса таблеток коливається від 0,1 до 2,0, середня маса становить 0,3-0,5.

Для прописування таблеток потрібно знати кількість лікарської речовини, яка міститься в одній таблетці, і кількість таблеток у одній упаковці. Частіше в упаковці містяться 10, 20, 50 або 100 таблеток. При прописуванні таблеток після назви лікарської речовини зазначають не дозу препарату, а його кількість у одній таблетці.

Якщо доза лікарського засобу більша, ніж міститься у таблетці, на один прийом призначають потрібну кількість таблеток, якщо менша - то частину таблетки. При оформленні рецепта на таблетки ніяких вказівок фармацевту про спосіб їх виготовлення не роблять, не зазначають формоутворювальні речовини, навіть якщо кількість лікарської речовини у таблетці дуже мала, оскільки вони є готовою лікарською формою і зберігаються тільки в аптеці. Зазначають лише назву препарату, його кількість в одній таблетці і загальну кількість таблеток, яку потрібно відпустити хворому. Магістральних приписів таблеток не існує. Таблетки прописують двома способами.

При виписуванні простих і складних таблеток першим способом після слова “Recipe” у родовому відмінку зазначають назву засобу або засобів і їх разові дози. У subscriptio позначають: D. t. d. N... in tab. Потім оформляють сигнатуру.

Виписати 30 таблеток меліктину (Mellictinum, р.д. 0,02). Приймати всередину 3 рази на день. Форма випуску - таблетки по 0,02.

Rp.: Mellictini 0,02

D. t. d. N. 30 in tab.

S. По 1 таблетці всередину 3 рази на день.