Vaselini 50,0

M. f. ung.

D.S. Для змазування уражених ділянок шкіри.

Останнім часом більшість простих і складних мазей виробляє фармацевтична промисловість у готовому вигляді. У зв`язку з цим такі мазі виписують тільки скороченим способом. Також скороченим способом виписують офіцинальні мазі, склад яких записаний у Фармакопеї.

Виписати 25,0 офіцинальної мазі гепарину (Heparinum). Змазувати тонким шаром 2 рази на день уражені ділянки шкіри.

Rp.: Ung. Heparini 25,0

D.S. Змазувати тонким шаром 2 рази на день уражені ділянки шкіри.

Мазі досить широко використовують в офтальмології. Практично всі засоби, які призначають в очній практиці, можна виписувати у вигляді мазі, оскільки фармакологічний ефект від речовин, які інстилюють в око у вигляді розчину і закладають у вигляді мазі, майже однаковий. Особливістю дії очних мазей є лише повільний розвиток ефекту, але більша його тривалість порівняно з очними краплями. Для очних мазей, у випадку коли мазева основа не зазначена і мазь неофіцинальна, застосовують основу, яка складається із 10 частин безводного ланоліну і 90 частин вазеліну, який очищений від відновлювальних домішок, профільтрований у гарячому стані і потім простерилізований. У сигнатурі обов`язково пишуть: “Очна мазь”.

Виписати 10,0 мазі на ланоліні і вазеліні (1:9), до складу якої входить 0,5 цинку окису (Zinci oxydum) та 0,15 іхтіолу (Ichthyolum). Застосовувати для змазування країв повік.

Rp.: Zinci oxydi 0,5

Ichthyoli 0,15

Lanolini 0,94

Vaselini ad 10,0

M. f. ung.

D.S. Очна мазь. Змазувати краї повік.

Виписати 10,0 2% мазі поліміксину М сульфату (Polymyxini M sulfas). Закладати за нижню повіку 4 рази на день.

Rp.: Ung. Polymyxini M sulfatis 2% - 10,0

D.S. Очна мазь. Закладати за нижню повіку 4 рази на день.

Пасти - Pastae

(Називний відмінок однини - Pasta,

родовий відмінок однини - Pastae)

Паста - це недозована лікарська форма, яка являє собою густу мазь, до складу якої входить не менше ніж 25% і не більше ніж 65%. Порівняно з мазями вони мають більш густу консистенцію (не плавляться при температурі тіла), а при нанесенні на шкіру можуть довше залишатися на місці прикладання. Особливістю паст є те, що вони проявляють адсорбівні, підсушувальні і протизапальні властивості. Частіше за все пасти накладають на гнійні, мокнучі поверхні, наприклад при екземі.

До складу паст, як і мазей, входять лікарські засоби (це, як правило, антисептичні, в`яжучі і пекучі засоби), мазеві основи та індиферентні порошки (загусники). В рецепті останні пишуть перед мазевими основами після перелічення всіх лікарських речовин і вказівки на їх кількость. Найчастіше для цього використовують тальк (Talcum), крохмаль (Amylum), цинку окис (Zinci oxydi), білу глину (Bolus alba). Загусники додають тоді, коли кількість порошкоподібних речовин у пасті менше ніж 25%. Для приготування паст використовують ті самі основи, що й для мазей. Практичне застосування дозволяє виділити дерматологічні, зубні лікувальні та зубні пасти.

Поділяють пасти на магістральні та офіцинальні. Перші виписують розгорнутим способом, а другі - скороченим. При оформленні рецепта на магістральну пасту необхідно виходити із діючої концентрації, густини і загальної кількості пасти. Оформляють рецепт так само, як і для мазей, лише слово “unguentum” заміняють словом “pasta” із зазначенням, якщо це необхідно, індиферентної речовини.

Виписати 50,0 пасти на вазеліні, до складу якої входить 5% анестезину (Anaesthesinum), для нанесення на уражені ділянки шкіри.