
- •Передмова
- •Лікарська рецептура Вступ до рецептури
- •Номенклатура лікарських засобів Деякі елементи латинської граматики
- •Правила виписування рецептів на лікарські препарати
- •Зразок складного рецепта
- •Зразок простого рецепта
- •Правила оформлення рецептів у зарубіжних країнах
- •Найважливіші рецептурні скорочення
- •Форма рецептурного бланка №1 (ф-1) для лікарських засобів за повну вартість (розмір 105х150)
- •Форма рецептурного бланка №2 (ф-2) для
- •Правила дозування, міри ваги та об`єму
- •Інструкція про порядок зберігання та обліку рецептурних бланків
- •Використання закордонних лікарських засобів
- •Складання приписів лікарських форм
- •Рідкі лікарські форми
- •Розчини – Solutiones (Sol.)
- •Розчини для зовнішнього застосування
- •Розчини для внутрішнього застосування
- •Розчини для ін`єкцій
- •Неампульовані розчини для ін`єкцій
- •Rp.: Sol. Papaverini hydrochloridi 2% – 10 ml
- •Розчини в ампулах та у флаконах
- •Суспензії – Suspensiones (Susp.)
- •Емульсії – Emulsa (Emuls.)
- •Rp.: Olei Amygdalarum 20 ml
- •Настої та відвари – Infusa et decocta (Inf., Dec.)
- •Настойки і рідкі екстракти Tincturae et extracta (Tinct., Extr.)
- •Мікстури
- •Rp.: Natrii bromidi 1,0
- •Бальзами (Balsama, Baumels)
- •Ковтки (Haustus, gorgge, trago(s))
- •Rp.: Lin. Sanguitrini 1% - 10 ml
- •Аерозолі - Aerosola
- •Rp.: Aerosoli “Panthenolum” 100,0
- •Офіцинальні рідкі лікарські форми, які виробляють за кордоном
- •Тверді лікарські форми
- •Порошки - Pulveres (Pulv.)
- •Rp.: Natrii hydrocarbonatis
- •Rp.: Anaesthesini subtilissimi 30,0
- •Rp.: Dermatoli 5,0
- •Rp.: Calcii gluconatis 0,5
- •Rp.: Pulv. Rad. Rhei 0,5
- •Rp.: Pulv. Doveri 0,5
- •Капсули - Capsulae (Caps.)
- •Таблетки - Tabulettae (Tab.)
- •Rp.: Tab. Mellictini 0,02
- •Rp.: Tab. Theobromini n. 20
- •Rp.: Tab. “Allocholum” n. 30
- •Драже - Dragée
- •Гранули - Granula
- •Збори лікарські - Species
- •Очні плівки - Membranulae ophthalmicae
- •Офіцинальні тверді лікарські форми, що використовують за кордоном
- •М`які лікарські форми
- •Мазі – Unguenta (Ung.)
- •Vaselini 50,0
- •Rp.: Ung. Heparini 25,0
- •Пасти - Pastae
- •Rp.: Anaesthesini 2,5
- •Супозиторії – Suppositoria (Supp.)
- •D. T. D. N. 12
- •Rp.: Protargoli 0,1
- •Пластирі – Emplastra (Empl.)
- •Креми - Cremores, Creams
- •Особливості дозування лікарських засобів для дітей
- •Розрахунок дози лікарського засобу залежно від віку дитини
- •Розрахунок дози лікарських засобів за дозис-фактором
- •Особливості дозування лікарських засобів для хворих похилого та старечого віку
Номенклатура лікарських засобів Деякі елементи латинської граматики
Кожний лікарський засіб, який випускають різні фармацевтичні заводи, має лише одну офіційно прийняту і встановлену Фармакопеєю назву. Однак у світовому масштабі лікарський засіб може мати десятки синонімів. Для зменшення негативного впливу цього факту спеціальна комісія експертів при Всесвітній організації охорони здоров`я (ВООЗ) працює над створенням єдиних міжнародних непатентованих найменувань лікарських засобів, якими може користуватися будь-яка країна. У зв`язку з цим до Державної Фармакопеї внесені суттєві зміни в номенклатуру лікарських засобів з метою наближення її до міжнародної.
Майже всі найменування лікарських засобів є іменниками середнього роду 2-ї відміни (Barbamylum, Validolum).
Назви кислот виражають прикметниками, які узгоджені з іменником Acidum – кислота: Acidum nicotinum, Acidum boricum.
Латинську назву солей будують за таким принципом: назву катіону (алкалоїду або металу) ставлять на перше місце і виражають іменником у родовому відмінку, а назву аніону – іменником у називному відмінку (Codeini phosphas, Morphini hydrochloridum).
Назва аніону залежить від його структури й утворюється додаванням до кореня слова різних суфіксів:
idum (род. відм. -і) – для солей безкисневих кислот з неорганічною основою (Natrii chloridum);
префікс hydro- і суфікс -idum мають назви аніонів солей безкисневих кислот з неорганічними основами (Adrenalini hydrochloridum);
-as (род. відм. – -atis) – для аніонів солей кисневмісних кислот з максимальним вмістом кисню (arsenas, nitras, benzoas);
-is (род. відм. – -itis) – для аніонів солей кисневмісних кислот з меншим вмістом кисню (arsenis, nitris).
Для окислів використовують міжнародні латинські назви: oxydum – оксид, peroxydum – перекис, hydroxidum – гідроперекис.
Інші назви препаратів та слова, що використовують у рецепті (назви лікарських форм, рослин і т.д.), також записують у відповідному відмінку згідно з правилами латинської граматики. Нижче подана таблиця закінчень слів різних відмін у відмінках, які використовуються під час виписування рецептів.
Число |
Відмінок |
Відміна | ||||
І |
ІІ |
ІІІ |
IV |
V | ||
Однина |
N. |
a |
um, us |
Різні закінчення |
us |
es |
G. |
ae |
i |
is |
us |
ei | |
Acc. |
am |
us |
|
|
| |
Abl. |
a |
o |
|
|
| |
Мно-жина |
N. |
ae |
i, a |
|
|
|
G. |
arum |
orum |
|
|
| |
Acc. |
as |
os, a |
|
|
| |
Abl. |
is |
іs |
|
|
|
З іменників 4-ї відміни у рецепті використовують тільки слово “spiritus”, 5-ї відміни – “species”.
Необхідно пам`ятати, що сполучники “in” i “cum” потребують орудного відмінка, а вираз “ut fiat” – називного відмінка для іменника, який написаний після нього. Не відмінюються такі слова: Gummi, Cacao, Salep, Condurago.