V. Підсумок уроку

Домашнє завдання

Виписати з художньої літератури по два приклади речень, усклад­нених відокремленою обставиною, вираженою: а) одиничним діє­прислівником; б) дієприслівниковим зворотом; в) іменником у фор­мі непрямого відмінка з прийменником. Письмово схарактеризувати відокремлені обставини за схемою:

До якого члена речення належить.

Яке місце відповідно до нього займає (препозицію чи постпозицію).

Чим виражений відокремлений член.

Урок № 62

РОЗДІЛОВІ ЗНАКИ В РЕЧЕННЯХ

З ВІДОКРЕМЛЕНИМИ ОБСТАВИНАМИ

Мета: удосконалити в учнів загальнопізнавальні вміння пра-

вильно інтонувати речення з відокремленими обстави­нами, пунктуаційні вміння й навички, пов'язані з ужи­ванням розділових знаків у реченнях з відокремленими обставинами; формувати вміння визначати доцільність уживання коми в реченнях з одиничним дієприслів­ником; розвити творчі вміння конструювати речення з відокремленими обставинами, що мають різний спосіб морфологічного вираження; за допомогою мовленнєво-комунікативного дидактичного матеріалу підвищувати мовленнєву культуру восьмикласників.

Правопис: коми в реченнях з відокремленими обставинами. Внутрішньопредметні зв'язки:

Лексикологія і фразеологія: засвоєння фразеологізмів з невідокремле-ною обставиною.

Культура мовлення і стилістика: дієприслівникові звороти як засіб зв'язку речень у тексті; інтонація речень з відокремле­ними обставинами.

Текст (риторичний аспект): використання відокремлених обставин в усному й писемному мовленні.

Тип уроку: урок формування практичних умінь і навичок.

ХІД УРОКУ

Організаційний момент

Оголошення теми, мети й завдань уроку

III. Виконання системи практичних завдань творчого характеру, спрямованих

на формування пунктуаційних умінь і навичок

Дослідження-зіставлення

► Порівняти речення. Дослідити, чи впливає на розстановку розді­лових знаків у них місце дієприслівникового звороту відповідно до слова, до якого належить. Свої висновки зіставити з теоретич­ним матеріалом підручника.

На дні провалля, підмиваючи кручі берега, рине й реве вода.

На дні провалля рине й ре­ве вода, підмиваючи _кручі_берега

(П. Куліш).

► Записати речення, змінюючи місце відокремлених обставин й роз­ставляючи потрібні розділові знаки.

1. Княгиня не сідаючи за стіл усе ходила слідом за дівчатами.

Узявши на ліву руку од дороги пішов козак вузенькою стежечкою.

А там стоять збившись у купу понурі голови (П. Куліш). 4. Бабуся сидячи за столом тихенько й величненько якусь думку собі думала (Марко Вовчок).

Диктант з усним обґрунтуванням

► Записати речення під диктовку вчителя. Виділити відокремлені обставини. Пояснити вживання коми в реченнях з однорідними членами й відокремленими обставинами.

1. Майстер зрізав очеретини вирівнював і ладнав їх не відчуваючи ні втоми ні вогкості ні палких укусів комарів (В. Шевчук). 2. З дитин­ства всупереч схоластичній науці дяків Тарас прилучаючись до всього

народного всотуючи в кожну жилку дух героїчності, незборності й ви­сокої поетичності своїх мужніх і талановитих пращурів осмислено до-збирував дорогоцінні зерна національної духовності (Б. Чайковський). 3. Тужливо подивившись у небо лелека від криниці повертається на­зад у бічну вуличку (Є. Гуцало). 4. Хіба ж я міг піти не пообідавши? (Б. Харчук). 5. Стомившись від напливу вражень Шептало спинився нашорошив вуха і сторожко скосив очі (В. Дрозд). 6. Відчинивши на­встіж вікна і двері на ґанок я впивав у себе на повні груди чисте те­пле вогкувато м'яке повітря морське (О. Кониський). 7. Дівчина маючи на своїй голові вінок володіє чарами (О. Воропай). 8. Пригнувшись під розбуялим кущистим бузком я ступив на стежку (Б. Харчук). 9. Перед нами відкрилося село розкинувшись серед хлібів (Б. Харчук). 10. І дов­го так стояв малий Мирон то схиляючись то повертаючись над бро­дом але лізти у воду все якось не смів (/. Франко). 11. Татари вбива­ють і палять залишаючи за собою пустош (Б. Харчук).

► Яке речення є «зайвим» (обставина в ньому виступає невідокрем-леною)?

Пошуково-вибіркова робота

► Прочитати речення. Скориставшись схемою, дослідити, у яких із них виділений дієприслівник виступає в ролі відокремленої обста­вини, а в яких — у ролі невідокремленої обставини. Записати ре­чення до відповідної колонки таблиці. Пояснити розділові знаки. 1. Каже по другий бік сміючись запорожець. 2. Вражий запоро­жець аж за боки береться регочучи. 3. Розігнавшись скакнув Петро і якраз досяг до другого берега. 4. Василь Невільник не жалуючи по­ганяє коней. 5. Тихо сонечко заходячи грає по стіні з вишневими ві­тами. 6. Череваниха обернулася до Шрама та й каже сміючись. 7. Ін­ші козаки вже лежать повивертавшись (З тв. П. Куліша). 8. Крикнула панночка плачучи. 9. Стара пані вигукує ридаючи. 10. Назар пішов попрощавшись (З тв. Марка Вовчка).

Відокремлення обставин, виражених одиничним дієприслівником
Обставина, виражена одиничним дієприслівником
1 1

Відокремлюється, якщо означає додаткову дію або час, причину чи умову: Дівчата зачіпали Миколу, жартуючи (І. Не-чуй-Левицький)		і <		Не відокремлюється, ікщо означає спосіб дії і за своїм значенням дієприслівник близь­кий до прислівника: Микола все гтояв похнюпившись (І. Нечуй-Ле-вицький)

Творче конструювання

► У поданих словосполученнях виділені слова замінити фразеологіз­мами з довідки. Увести дієприслівникові звороти фразеологічного типу в самостійно складені речення. Пояснити відсутність коми перед такими зворотами.

Працювати невтомно. Дивитися сердито. Жити обережно. Говорити пильно. Працювати без охоти. Оглядатися грайливо. Йти з гідністю.

Довідка: оглядаючись назад; не покладаючи рук; спустивши рука­ва; закопиливши губу; тримаючи себе королем; не спускаючи очей; пускаючи бісики очима.

► Які фразеологічні звороти є антонімічними?

Пунктуаційний практикум (самостійна робота)

► Записати текст, розставляючи потрібні розділові знаки. Підкрес­лити відокремлені обставини.

Давно-давно колись в одному з наших наддніпрянських сіл жила дівчина на ім'я Марійка. Багато хлопців сохли за нею намагаючись привернути її увагу.

Якось пішла Марійка до Дніпра сіла в батьків човен та й поплив­ла на Хортицю. Перепливла зійшла на берег острова й почала рвати квіти на вінок. Аж раптом відчула, що на неї дивиться молодий ри­балка. Зустрілися молодята очима — і навіки полюбилися.

Марійка стояла випустивши квіти з рук і чекала. Може хоч сло­во скаже чарівний незнайомець... Але він мовчав. А по якійсь хви­лі підійшов до неї нагнувся підняв упущені квіти і усміхаючись від­дав їх дівчині. І ніжно-ніжно подивився на неї знову промовчавши. Отак вони того разу й розійшлися не сказавши одне одному жод­ного слова.

Аж згодом Марійка пливучи на Хортицю до свого милого задума­лася засумувала й не помітила, що бистрина несе її човна на скелі, між якими вирувала й пінилася вода (З нар. оповідання).