7. Установити відповідність між реченнями і способами вираження іменної частини складених присудків, ужитих у цих реченнях.

Іменник у формі на­зивного відмінка.

Іменник у формі знахідного відмінка.

Іменник у формі орудного відмінка.

Прикметник у формі називного відмінка.

Прикметник у формі орудного відмінка.

А Моє дитинство не було безжур­ним (Р. Іваничук).

Б Ім'я Григорія Сковороди давно стало символом мудрості на укра­їнській землі (В. Шевчук).

В Осінь того року випала дощова (Гр. Тютюнник).

Г Сусідство впродовж багатьох сто­річ відігравало вагому суспіль­ну функцію повсякденного життя серед людей (В. Скуратівський).

Д Квітки і листя конвалії мають ліку­вальні властивості (М. Приходько).

Е 20—50-ті роки ХХ століття — це епоха нечуваного в нових часах геноциду.

8. Записати текст. Підкреслити головні члени речення (підмети і при­судки).

Київ — одне з найкрасивіших міст Європи. Здається, найвитонче-ніша його краса — Софіївський собор, храм на честь Божої Мудрості. Наші далекі прадіди називали його «Диво велике». Якщо ми порівня­ємо його з сучасними висотними будовами, собор зовсім не високий. Проте його бані, увінчані золотими хрестами, сягають неба. Мина­ють століття, змінюється життя, та незмінна невмируща краса Софії Київської (М. Коцюбинський).

9. Скласти два речення так, щоб у першому підмет був виражений складною власною назвою, у другому — присудок був виражений фразеологізмом.

Оцінювання тестових завдань

				Завдання закритої форми
Тип завдання	з вибором однієї пра­вильної від­повіді				з ви­бором кіль­кох відпо­відей		на встановлення відповідності				Завдання відкритої форми
номер завдання	1	2	3	4		5		6	7	8		9
Варіант 1	Г	Б	А	Б, Д		А-3, Б-1, В-4, Г-6, Д-2, Е-5		А-3, Б-1, В-2, Г-3, Д-2, Е-1	А-2, Б-3, В-4, Г-2, Д-1, Е-3
Варіант 2	В	Б	Г	А, В		А-2, Б-1, В-3, Г-3, Д-4, Е-4		А-1, Б-2, В-1, Г-3, Д-3, Е-2	А-6, Б-4, В-5, Г-3, Д-3, Е-1
Кількість балів	1	1	1	2		6		6	6	4		6

33—32 балів	12 б.	19—17 балів	6 б.
31—30 балів	11 б.	16—14 балів	5 б.
29—28 балів	10 б.	13—10 балів	4 б.
27—26 балів	9 б.	9—7 балів	3 б.
25—23 балів	8 б.	6—3 балів	2 б.
22—20 балів	7 б.	2—1 бал	1 б.

V. Організований збір зошитів для тематичних контрольних робіт

V!. Вивчальне читання мовчки

Коментар учителя. Уміння читати — необхідне й важливе для су­часної людини, оскільки сприяє розвиткові не лише навчальних умінь, а й задоволенню культурно-естетичних потреб.

Процес читання складається з одночасного сприймання й осмис­лення інформації, від якості сприймання якої залежить характер і рі­вень розуміння висловлювання.

Як правило, інформацію можна опрацювати різними видами чи­тання: ознайомлювальним, вивчальним, вибірковим, читанням-скану-ванням тощо. Найефективнішим уважається вивчальне читання мовч­ки, у процесі якого глибоко аналізується зміст висловлювання, з'ясо­вуються особливості його композиції, причиново-наслідкові зв'язки, виражально-зображувальні засоби, дається оцінка прочитаному.

Читання мовчки висловлювання

► Ознайомитись із пам'яткою. Прочитати мовчки текст, скористав­шись вивчальним різновидом читання. З'ясувати швидкість чи­тання за 1 хв.

МОВА І МИСТЕЦТВО

Мова є основою всіх словесних мистецтв як усних, так і писемних. Без людської мови не було б ні усної словесності, ні поезії, ні прози. Усі словесні мистецтва є динамічними мистецтвами, бо вони виявля­ються в часі. А що власне ми називаємо мистецтвом? Можна сказати так: мистецтво — це творча діяльність людей, спрямована на створен­ня естетичних цінностей. У цьому визначенні цінностями називаєть­ся все те, що для людей має не матеріальну, а духовну вартість, що задовольняє як їхні почуття, так і їхній розум.

Якщо розрізняти динамічні та статичні мистецтва, то до перших можна залічити, крім словесного мистецтва, ще музику і балет (мисте­цтво танців). Статичними можна назвати живопис у всіх його різновидах (художню графіку, орнаменталістику — мистецтво створення орнамен­тів — візерунків, так званий абстрактний живопис тощо), скульптуру (гліптику — різьблення, пластику — ліплення), архітектуру.

Поділ мистецтв на образотворчі та необразотворчі нас не задоволь­няє, бо по суті всі мистецтва є образотворчими, тільки одні створю­ють зорові (оптичні), а інші — слухові (акустичні) образи.

Музика буває вокальною (спів) та інструментальною. У вокальній музиці можуть сполучатися словесне й музичне мистецтва (романси, опера). Сполученням музики з хореографією є балет («орхестика»), а досить складною формою сполучення мистецтв є театр, театраль­ні вистави.

У давньогрецьких театральних виставах сполучалися словесність (декламація), музика (вокал) і танці.

Лише ті мистецтва, у яких мала значення людська мова, могли давати «повну» інформацію, тобто інформацію про все, що має бу­ти в компетенції людей. Як мова є системою словесних знаків, так і музика є системою членоподільних, тобто таких, що відрізняються один від одного, звуків. Музика діє на психіку людей, отже передає передусім естетичну інформацію, яка згодом у свідомості людей мо­же «перекладатися» і на логічну інформацію залежно від того, хто сприймає виконання музичного твору. Однакові для музики і для мо­ви особливості звуків (як коливання пружного середовища — пові­тря) використовуються в цих сферах людської діяльності по-різному. Тут ідеться про висоту, тривалість та силу звуків.

Таким чином, музику можна вивчати з семіотичного погляду. Це вивчення почалося лише недавно і має бути перспективним. У дав­ній Греції лірична поезія була безпосередньо пов'язана з музикою. З нею пов'язувалася певною мірою і епічна поезія, твори якої-рап-соди декламували під акомпанемент струнних музичних інструментів. Від назви цих рапсодів походить назва окремих частин таких великих творів, як «Іліада» та «Одіссея» — рапсодії (А. Білецький).

З'ясувати, що виражає заголовок: тему чи основну думку.

Визначити основну і другорядну інформацію в прочитаному тек­сті.

Скласти план висловлювання. Усно переказати, максимально по­вно передаючи зміст прочитаного.