III. Виконання системи практичних завдань, спрямованих на розвиток пунктуаційних умінь і навичок

Граматична трансформація

► Записати визначення лінгвістичних понять, замінивши виділені звороти дієприкметником. Підкреслити відокремлені означення. 1. Словосполучення з іменником у ролі головного слова можуть

включати залежне слово, що виражається прикметником, займенни­ком, числівником, іменником, інфінітивом. 2. Дієслівні словосполу­чення — це словосполучення, які утворюються дієсловом. 3. Речен­ня має ряд ознак, які відмінні від словосполучення. 4. Підмет — це головний член речення, який пов'язується з присудком. 5. Присудок виражає дію, що здійснюється діячем, психічний або фізичний стан, характеристику предмета тощо. 6. Додатки, які виражаються непря­мими відмінками іменників (окрім знахідного), називаються непря­мими. 7. Прикладка — це узгоджене означення, що виражається імен­ником (З довідника).

► Пояснити вживання коми в реченнях з відокремленим означен­ням, вираженим дієприкметниковим зворотом.

► Друге речення трансформувати так, щоб дієприкметниковий зво­рот стояв перед означуваним словом.

Пошуково-вибіркова робота

► Прочитати речення з відповідною інтонацію. Знайти й виписати спочатку речення з відокремленими означеннями, потім — з не-відокремленими. Розставити потрібні розділові знаки.

1. Нині пам'ятка нашої культури ХІ століття названа Реймським євангелієм зберігається в приміщенні національної бібліотеки Франції (О. Балабко). 2. Зволожена нічною прохолодою пахла травами наддні­прянська земля (І. Пільгук). 3. Доведені до відчаю здирництвом Свя-тополкових урядників люди почали громити лихварів, воєвод і всіх багатіїв (М. Слабошпицький). 4. Музейний меморіал Кобзаря відкри­тий у Петербурзі лише приблизно передає дух тогочасної напруги (М. Шундря). 5. Уважний до української мови Данило Заболотний знав і чужі мови: латинську, німецьку, французьку, англійську (Л. Маць­ко). 6. Звільнений з університету за демократичні погляди Миклу­хо-Маклай виїхав до Німеччини (А. Полетавкін). 7. Ім'я задивлено-го в небо українця Юрія Кондратюка відоме небагатьом (Л. Мацько). 8. Олександр Вертинський став співаком популярним у всій Європі (О. Балабко).

► Указати на умови відокремлення означень, скориставшись схе­мою. Довести, за яких умов означення, що стоїть перед означу­ваним словом, відокремлюється, а за яких — ні.

Пояснювальний диктант

► Записати речення, розставляючи потрібні розділові знаки. Виділити означення, указати на спосіб їх вираження та умови відокремлення. 1. Мох на хатці послався жовтий і зелений бур'яни довкола роз­кошують некошені нетолочені (Гр. Тютюнник). 2. І тут я щасливий заломив у безтямній радості руки впав знесилений на траву і гаря­чі груди тулив до вогкої байдужої землі (Б. Антоненко-Давидович). 3. Я прикутий до місця без думки дивлюся вперед (Б. Антоненко-Да­видович). 4. Я стою й плачу до глибини дитячого серця вражений до­вколишньою красою і тужливою піснею (Р. Іваничук). 5. На високій горі стояло місто велике та гарне (Б. Лепкий). 6. Начебто на золота­вому липовому меду настояні очі матері дивляться весь час за тобою (Є. Гуцало). 7. Сильна непохитно мужня людина Драгоманов прагнув згуртувати прогресивні сили Європи та України (П. Федченко). 8. Лю­ди зупинились утомлені і злі (В. Рубан).

► Визначити, у якому реченні вжито складений дієслівний прису­док.

лінгвістичний експеримент (робота за варіантами)

■

■

► Змоделювати й записати речення з поданими в дужках дієприк­метниковими зворотами так, щоб: варіант 1 — означення стояли перед означуваним словом; варіант 2 — означення стояли після означуваного слова.

1. Перед очима попливла суха трава (витоптана копитами) (В. Дрозд). 2. Під ноги білому коневі стелилася висока трава (нетор­кана косою) (В. Дрозд). 3. Очі матері були наче видимим вираженням її душі (постійно освітлені зсередини м'яким живим сяйвом) (Є. Гуца­ло). 4. Поруч з Десною росла шолудива сосонка (покручена древесним паралічем) (Ю. Збанацький). 5. Сіркове обличчя було суворе (осяяне невидимим світлом) (Ю. Мушкетик). 6. Стерні зчорніли (вимочені до­щами й підпалені сонцем) (Гр. Тютюнник). 7. Високий пень був про­образом нашого сусіда (оброслий мохом) (Р. Іваничук).

Пояснити наявність чи відсутність розділових знаків у реченнях з відокремленими й невідокремленими означеннями.

Яку функцію виконують речення з відокремленими означеннями в мовленні?

Диктант-тест з обґрунтуванням «Знайди зайве речення»

► Проаналізувати речення. Дослідити, яке з них у кожній групі ре­чень є «зайвим»? Свій вибір обґрунтувати.

І. А Оточені вершниками, вози посунулися до міста (П. Наніїв). Б Приголомшені нежданою бідою, смутні чумаки мовчки повер­нули волів (П. Наніїв).

В І це маленьке слово, промовлене так щиро, раптом набрало

якоїсь незвичайної краси (М. Коцюбинський). Г Одягнений у червоний, розшитий золотом чекмінь, воєвода

зустрів суворим поглядом посланців (І. Пільгук).

II. А Лежимо край степової доріжки, причаєні, прищухлі, серця на-

ші калатають (О. Гончар).

Б Ми, ніби заворожені, проводжаємо поглядами високого сухор­лявого чоловіка (О. Гончар).

В Як із землі виросла сестра Аркадія, з пісним обличчям, із по­божно згорненими на животі руками (М. Коцюбинський).

Г Дядько Роман зовсім не помічає хлоп'ячих голів, занурених у полин (О. Гончар).

III. А Похнюпив глечик голову над тином, замріявся, дощами щедро

вмитий (В. Підпалий). Б Приборкана похмурим гаєм, у ровах скоцюрбилася лоза (С. Реп'ях).

В Стояли ми, заціплені і зблідлі (А. Бортняк). Г Згорьоване, задощене минуле під призьбами вляглося на віки (П. Засенко).

Ключ. І — В; ІІ — Б; ІІІ — Г .

Виконання самостійної роботи з метою перевірки рівня сформованості пунктуаційних умінь з теми

Пунктуаційний практикум

► Записати текст, розставляючи потрібні розділові знаки. Виділи­ти поширені означення. Визначити, які з них є відокремленими, а які — невідокремленими.

ПОЛЮВАННЯ

Вепр затравлений собаками загнаний на списи стікаючи гарячою кров'ю в останній несамовитості гриз залізо наконечників трощив де­рево списівищ. Його випружене тіло лиховісно скрикувало в тисяч­них вогнях, воно ось-ось мало вибухнути червоною кривавістю. Але звір видно відчував наближення останньої миті. Він не хотів смерті прагнув уникнути того кінця, після якого вже не буває початку. Пе­реповнений передсмертним риком він жахнув з кола знищення. Його затьмарені болем очі все ж здобулися на ще одне зусилля, щоб забачи­ти вільний проміжок. Задране в лютій зневазі рило хапливо нюшило дорогу, заволохатілі вуха вловлювали щонайменші продихи лісового повіву волі. Умить лишив кабан у тій улоговині людей собак гострі довгі списи і помчав по схилу вгору, де самотньо приглядався до ло­вів князь Ярослав (П. Загребельний).

Указати на спосіб вираження відокремлених і невідокремлених означень.

Чим, окрім відокремлених членів, ускладнені речення тексту?

Підсумок уроку

Домашнє завдання

Записати 3—4 пари речень — синтаксичних варіантів — з відокрем­леними й невідокремленими означеннями. Виділити означення, указати на спосіб їх вираження.

Скласти й записати діалог (10—12 реплік) на тему «Хто для мене є найвідомішим українцем?», використовуючи в репліках речення з відокремленими й невідокремленими означеннями.

Урок № 59

ВІДОКРЕМЛЕНІ ПРИКЛАДКИ

Мета: поглибити знання восьмикласників про відокремлені

члени речення, ознайомити з відокремленими приклад­ками, їх місцем у реченні відповідно до означуваного слова; формувати загальнопізнавальні вміння знаходити в тексті відокремлені прикладки, аналізувати їх, правиль­но інтонувати речення з відокремленими прикладками; розвивати творчі вміння трансформувати, моделювати, конструювати речення з відокремленими прикладками; за допомогою мовленнєво-комунікативного дидактично­го матеріалу формувати сталий інтерес до відомих по­статей України, їх творчості та здобутків.

Правопис: коми й тире в реченнях із відокремленими приклад­ками.

Внутрішньопредметні зв'язки:

Культура мовлення і стилістика: правильна побудова речень з відо­кремленою прикладкою; синоніміка простих неусклад-нених речень і речень, ускладнених відокремленою прикладкою; інтонація речень з відокремленою при­кладкою.

Текст (риторичний аспект): використання відокремлених прикладок

в усному й писемному мовленні. Тип уроку: урок формування практичних умінь і навичок.

ХІД УРОКУ

Організаційний момент

Ознайомлення восьмикласників

з темою, метою й завданнями уроку