V. Виконання системи практичних завдань

Лінгвістичне дослідження

► Прочитати виразно поезію. Поміркувати, чому автор дав таку на­зву поезії. Яка основна думка вірша?

НІЩО НЕ МЕРТВЕ В ВИРІ СВІТОВОМУ..

Ніщо не мертве в вирі світовому: Ні курява планет, ні сталагміт, Ні мумії прадавніх пірамід, Ні літери спліснявілого тому.

У камені, у розпаді клітин,

У сяйві дальніх зір і мрій змаганні,

В кипінні крові й прорості зернин —

Усюди в животворному диханні Єства єдиного пульсує плин. І де в нім місце тліну і нірвані?

(Б. Тен)

З'ясувати лексичне значення виділених слів (у разі потреби звер­нутися до тлумачного словника).

Знайти речення з однорідними членами. Схарактеризувати їх, ско­риставшись алгоритмом. У яких із них є узагальнювальні слова? Пояснити пунктограми.

Коментар учителя. Узагальнювальні слова найчастіше виража­ються займенниками, прислівниками, проте вони бувають вираже­ні й прикметниками, іменниками, числівниками, дієсловами: Куди не повернешся — скрізь земля: і згори, і знизу, і праворуч, і ліворуч (О. Іваненко); Ми садили ліс у полі: і дубочки, і тополі, і осику, і ліщину, і червону горобину (М. Стельмах).

Колективна робота з текстом з елементами аналізу

► Прочитати текст мовчки. Переказати його «ланцюжком». Визначи­ти тип мовлення. Підтвердити свою думку прикладами з тексту. Унизу, на рівнині, мріє степ.

Сива ковила на вітрах гойдається. Мигне степом руда лисиця, і дов­го потім зелені трави полум'яніють, наче підпалені лисячим хвостом.

Пронесеться табун, а ген на обрії промчать вершники. Пройдуть обабіч могили сторожкі дрохви, свисне рудий бабак, прошумить ві­тер, линучи на південь, пропливе вгорі самотня хмарка. Зупиниться над високою могилою, задумається, потемніє.

І впаде тоді вниз кілька крапель, блиснуть вони сльозинками на зе­ленім житі, зітхне вітер, і попливе хмарка далі — сумна, печальна.

Тиша.

А то зненацька прокотиться степами грім, лункий, гуркітливий, зашумлять вітри, женучи поперед себе важкі чорно-сині хмари. Загу­де, засвище вітрисько, пригинаючи ковилу до землі, потемніє в сте­пу, насупиться долина, закутається у важку сіру кирею. На обрії, де кряжі, аж чорно стане, там лютують блискавиці, небо краячи. Розі­йдеться грім над степами, потуркає, аж тріск та виляск навколо сто­ять, а тоді раптово затихне, затаїться десь у небі, ніби його й не бу­ло. На мить стане так тихо в степу, що аж у вухах лящить від тиші, і все живе принишкне в очікуванні чогось страшного.

Сюркне десь коник раз-другий, сполошено крикне птах, тривож­но засвистять бабаки, ховаючися по норах. Та ось уже вухо починає вловлювати віддалений шум, ще не ясний, не чіткий, але тривожний, загрозливий, усеперемагаючий. Шум наростає з кожною хвилею, він

наче мчить з глибини степу на широких могутніх крилах. Потім за­свистіло все навколо, загуло, завертіло, як у вирі, і вже степ потонув у тім сум'ятті.

Потемніло до болю в очах, і линула злива. І зник світ за водяною стіною, тільки тріск стоїть.

Як зненацька примчить, так зненацька і вгамується водна стихія (В. Чемерис).

Виписати речення з однорідними членами. Усно перебудувати їх на речення з узагальнювальними словами. Пояснити пункто­грами.

Виділені слова розібрати як частину мови (усно).

Дослідження-відтворення з творчим завданням

► Скласти речення, які б відповідали поданим схемам. Зробити взає­моперевірку. Найкращі речення записати.