V. Підбиття підсумків уроку

Учні аналізують свої досягнення у процесі роботи, з'ясовують практичне значення опрацьованого матеріалу для власного життє­вого досвіду. Учитель характеризує проведену навчально-пізнавальну діяльність восьмикласників.

VI. Домашнє завдання

Виписати з творів художньої літератури 5—6 речень з кількома ря­дами однорідних членів. Визначити вид однорідних членів.

Побудувати висловлювання у формі роздуму на тему «Чи можуть митці художнього слова обійтися без однорідних членів речення?»

Уявіть, що ви потрапили на виставку картин Катерини Білокур і зупинили свій погляд, на вашу думку, на найкращому творі мис­тецтва. Знайдіть привабливу картину художниці й опишіть її, ви­користовуючи однорідні члени речення. Проаналізувати їх.

Урок № 41

ОДНОРІДНІ Й НЕОДНОРІДНІ ОЗНАЧЕННЯ

Мета: ознайомити учнів з поняттям про однорідні й неодно-

рідні означення, сформувати загальнопізнавальні вміння знаходити однорідні й неоднорідні означення, з'ясову­вати їх роль у реченні; правильно розставляти розділові знаки та інтонувати речення з однорідними й неодно­рідними означеннями; розвивати творчі вміння складати речення з однорідними й неоднорідними означеннями та використовувати їх в усному та писемному мовленні; за допомогою мовленнєво-комунікативного дидактично­го матеріалу виховувати любов до природи.

Правопис: кома між однорідними означеннями.

Внутрішньопредметні зв'язки:

Лексикологія: засвоєння нових слів.

Культура мовлення і стилістика: правильна побудова речень з одно­рідними й неоднорідними означеннями та дотримання інтонації.

Текст (риторичний аспект): використання однорідних і неоднорідних означень у текстах художнього стилю.

Міжпредметні зв'язки: однорідні й неоднорідні означення як засіб художньої виразності (література).

Тип уроку: урок засвоєння нових знань (формування мовної ком­петенції).

ХІД УРОКУ

I. Організаційний момент

Мотивація навчальної діяльності восьмикласників (повідомлення мети майбутньої роботи, усвідомлення її учнями)

Оголошення епіграфа уроку

...епітет б'є стрілою У саму щонайглибшу суть...

М. Рильський

І\Л Відтворення теоретичних відомостей, застосування яких потрібне на уроці

Навчальне аудіювання з метою зіставлення нових знань

із базовими на основі актуалізації мотивіційних резервів учнів

► Прочитати мовчки текст. Пригадати, з якого твору взято уривок.

Дати відповідь на запитання, поставлене в останньому реченні.

Визначити, які типи мовлення поєднано в тексті.

Чим далі вона йшла, тим більше дивувалася, що сьогодні попада­лось їй так багато живих істот. Тричі вона помітила крізь комиші сі­рий вовчий хребет, раз лисиця майнула коло неї хвостом, а то здалеку чулося немов кабаняче рохкання. Вужі й гадюки набралися сьогодні особливої рухливості, бо все повзли й повзли у тому ж напрямку, як ішла Соломія, і їй треба було особливо зважати, щоб не наступити на слизьке й холодне гадюче тіло. Птахи кружляли над плавнями ці­лими хмарами і так верещали, що заглушали навіть шум плавнів. Со­ломія все йшла. Вона зібрала всю енергію, всю силу волі, всю міць тіла і йшла вперто з вірою, що її широкі й високі груди зламають усі пере­шкоди. Однак краю плавням не було. Комиші, озерця, єрики... І знов комиші, і знов вода, і знов той самий звук розміреного, однотонно­го прибою, морські хвилі. Надвечір їй почувся дим, і вона зраділа — значить близько люди. Та чим більше вона йшла, тим більше смерка­лося, тим більше дим ставав помітним. Птахи сильніше непокоїлися. У повітрі стало тепліше. Те тепло йшло ззаду і з боків, немов од печі. Соломії робилося душно. Її дуже дивували і навіть непокоїли ті зміни в плавнях. Що се таке робиться навкруги? (За М. Коцюбинським).

Знайти речення з однорідними членами. Схарактеризувати одно­рідні члени, визначивши, до якого слова в реченні вони належать, що вони означають, на які запитання відповідають. Чи в усіх ви­падках між означеннями, що належать до того самого слова, ста­виться кома?

Дібрати синоніми до виділених слів.

Розвиток мовлення з творчим завданням

► Переказати текст, доповнюючи його спогадами (прочитаною, по­баченою або почутою інформацією) про плавні. Ужити означен-ня-епітети.